Ухвала суду № 84698905, 02.10.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

02 жовтня 2019 року м. Рівне №460/1816/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі

ОСОБА_1 доГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.12.2018 по 13.05.2019 (включно) у розмірі 20927,16 грн.

Ухвалою суду від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 02.10.2019 суд залишив без задоволення клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

05.09.2019 відповідачем подано через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв`язку з переглядом судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 821/1083/17 (К/9901/2627/17) провадження № 11-1329апп18 (а.с.33-35).

Дослідивши матеріали справи та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд зазначає таке.

Суд з`ясував, що предметом судового розгляду у межах провадження у справі № 821/1083/17 є вимоги позивача про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при скороченні штатів.

Вирішуючи спір по суті у постанові від 08.08.2017 суд першої інстанції виходив з того, що з прийняттям судових рішень статті 116 та 117 КЗпП України не застосовуються, а зобов`язання роботодавця виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюється на зобов`язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права. Тобто, відсутні обґрунтовані підстави стверджувати, що ці положення передбачають право на отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати, що мала місце після того, як її сума була встановлена судом.

Отже, після ухвалення судом рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та звернення його до виконання відносини щодо виплати присудженої судом суми регулюються Законом України "Про виконавче провадження" і положення статті 117 КЗпП України до таких правовідносин застосовуватись не можуть.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції апеляційний суд у постанові від 19.10.2017 врахував правовий висновок Верховного Суду України у справі № 21-1765а15, суть якого у такому: «Відповідно до приписів частини першої статті 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум».

Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2017 відкрито касаційне провадження по даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2018 справу №821/1083/17 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

На думку колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначений висновок Верховного Суду України не узгоджується з підходами (поглядами) Суду до застосування положень статті 117 КЗпП у справі «Меньшакова проти України», фактичні обставини якої за суттю є подібними до обставин цієї справи. З урахуванням зазначеного, а також виходячи з того, що, на думку колегії суддів, висловлений у постанові Верховного Суду України від 15.09.2015 висновок щодо можливості застосування положень частини першої статті 117 КЗпП до правовідносин, які виникають у зв`язку з виконанням судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати при звільненні працівника та пов`язаного з цим відшкодування, не відповідає закладеній у статті 117 КЗпП меті і суті правового регулювання відносин, що виникають/можуть виникати у зв`язку з розрахунком при звільненні працівника, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступити від згаданого правового висновку Верховного Суду України, висловленому у поставної від 15.09.2015 у справі № 21-1765а15. В аспекті спірних правовідносин цієї справи колегія суддів Верховного Суду вважає, що слушним був би висновок, що з прийняттям судового рішення про виплату заборгованості із заробітної плати та відшкодування/компенсацію у роботодавця (колишнього) виникає обов`язок виконати це судове рішення і на правовідносини, які виникають у зв`язку з таким виконанням положення трудового законодавства (зокрема статей 116, 117 КЗпП) не поширюються.

З урахуванням зазначеного Верховний Суд дійшов висновку про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення питання про можливість відступити від правового висновку Верховного Суду України, висловленого в постанові від 15.09.2015 у справі № 21-1765а15, з огляду на наведену практику Європейського суду з прав людини.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 прийнято до розгляду справу № 821/1083/17 (К/9901/2627/17) провадження № 11-1329апп18, яку призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 15.05.2019.

На даний час питання застосування статті 117 КЗпП України у справі № 821/1083/17 Великою Палатою Верховного Суду не вирішено.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Аналізуючи фактичні обставини справи № 821/1083/17 та зміст спірних правовідносин у даній справі суд дійшов висновку, що правовідносини та предмет спору у справі № 821/1083/17 та даної справи, що перебуває у провадженні суду, є подібними.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного суду у справі № 821/1083/17, оскільки вважає, що вказане рішення може мати преюдиційне та суттєве значення для прийняття законного рішення у даній справі.

Керуючись статтями 236, 241, 256, 290, 291, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження у адміністративній справі № 460/1816/19 зупинити до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 821/1083/17 (К/9901/2627/17) провадження № 11-1329апп18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повну ухвалу суду складено 02 жовтня 2019 року.

Суддя Нор У.М.