Рішення № 84698703, 03.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3754/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань № 11

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Довгальової Г.Г.,

за участю сторін:

представника позивача - Гидирим О.А.,

представника відповідача - Аветюк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» до Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» до Головного управління ДФС в Одеській області, про:

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області №№0011241405, 0011271405, 0011281405 від 13.03.2019 року.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД», висновки Головного управління ДФС в Одеській області, про порушення позивачем положень діючого законодавства, про які зазначено в Акті перевірки та які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивачем наголошувалося, що контролюючим органом під час винесення оскаржуваних повідомлень-рішень не було взято до уваги докази надані позивачем, не враховано всіх обставин, що мають значення для винесення законного рішення.

Таким чином, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД», не можуть вважатися такими, що прийняті на підставі й у спосіб, що визначені чинним законодавством України, та не ґрунтуються на достовірно встановлених фактах про дійсне порушення товариством норм податкового й іншого законодавства, про що стверджує податковий орган, удаючись при цьому до безпідставних і необґрунтованих припущень.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі.

08 серпня 2019 року, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, вирішено продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

17 вересня 2019 року, закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду суті.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№26318/19 від 22.07.2019р.) на позовну заяву (т.ІІ, а.с.1-6).

Відзив обґрунтований наступним.

Головне управління ДФС в Одеській області зазначає, що документальною плановою виїзною перевіркою позивача було встановлено, що ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» занижено податок на прибуток на суму 4144244,00 гривень, завищено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування на суму 6799,00 гривень та занижено податок на додану вартість на суму 1801234,00 гривень. Позивачем не надано до перевірки повного пакету документів, зокрема відповідей на запити про надання документів. Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, які є правомірними, а тому, відсутні підстави для їх скасування.

У відповіді на відзив ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» наголошувало, що відзив на позовну заяву не спростував доводи позивача, що підкріплені наданими доказами, а тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню (т.ІІ, а.с.26).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване 06.08.2010 року, за №1 531 102 0000 001731.

До видів діяльності ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» згідно код КВЕД відносяться: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; Складське господарство (основний); Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.20 Технічні випробування та дослідження (т.І, а.с.15-20).

На підставі направлень виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області, відповідно до пункту 20.1 статті 20 та пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2018 рік та на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №9716 від 07.12.2018 року, було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СВІТОАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» Головним управлінням ДФС в Одеській області складено Акт №137/15-32-14-05/37136301 від 28 січня 2019 року (т.І, а.с.21-49).

Згідно вищевказаного Акту №137/15-32-14-05/37136301від 28 січня 2019 року, перевіркою встановлено порушення позивачем:

п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 4144244,00 гривень, у тому числі за 2015 рік – 404610,00 гривень; за 2016 рік – 3734010,00 гривень; за 2017 рік – 5624,00 гривень;

п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування у сумі 6799,00 гривень за 2017 рік;

п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.п.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.1, п.198.2, абз.5 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті встановлено заниження податку на додану вартість на суму 1801234,00 гривень, у тому числі по періодах: квітень 2016 року на суму – 669491,00 гривень; червень 2016 року на суму – 88462,00 гривень; жовтень 2016 року на суму 147753,00 гривень; грудень 2016 року на суму 885455,00 гривень; лютий 2017 року на суму 234,00 гривень; липень 2017 року на суму 1586,00 гривень; вересень 2017 року на суму 7218,00 гривень; жовтень 2017 року на суму 390,00 гривень; листопад 2017 року на суму 645,00 гривень;

ст.51, пп. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, у результаті чого відбулось подання не у повному обсязі та з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, внаслідок чого призвело до зменшення податкових зобов`язань платника податку та зміни (відсутності даних) платника податку за перевіряємий період;

п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163. пп. «е» пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164, пп.168.1.1 ст.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, пп. «а» п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, у результаті чого відбулось неутримання та неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, у розмірі 3574,30 гривень;

пп.1.2 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень, пп. 163.1,1 п. 163.1 ст.163, пп. «е» пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164,пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, у результаті чого відбулось неутримання та неперерахування до бюджету сум військового збору за період, що перевірявся, у розмірі 1615,00 гривень.

На підставі Акту №137/15-32-14-05/37136301від 28 січня 2019 року та встановлених порушень, Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення:

№0011241405 від 13 березня 2019 року, яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 2251543,00 гривень (1801234,00 гривень податку на додану вартість, 450309,00 гривень штрафних санкцій) (т.І, а.с.12);

№0011271405 від 13 березня 2019 року, яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 5180305,00 гривень (4144244,00 гривень податку на прибуток та 1036061,00 гривень штрафних санкцій) (т.І, а.с.13);

№0011281405 від 13 березня 2019 року, яким визначено розмір зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6799,00 гривень (т.І, а.с.14);

№0006451307 від 13 березня 2019 року, яким визначено розмір збільшеного грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6086,36 гривень (3574,30 гривень за податковими зобов`язаннями, 2512,06 гривень за штрафними санкціями);

№0006441307 від 13 березня 2019 року, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 гривень за платежем на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

№0006461307 від 13 березня 2019 року, яким визначено розбір збільшеного грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені у сумі 2447,22 гривень (1615,00 гривень за податковими зобов`язаннями та 832,22 гривень за штрафними санкціями).

Нараховані грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями №№0006451307, 0006441307, 0006461307 від 13 березня 2019 року, ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» були сплачені, як узгоджені, а податкові повідомлення-рішення №№0011241405, 0011271405, 0011281405 від 13 березня 2019 року – оскаржені до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України №24643/6/99-49-11-04-01-25 від 29.05.2019 року, податкові повідомлення-рішення №№0011241405, 0011271405, 0011281405 від 13 березня 2019 року – залишено без змін, а скаргу без задоволення (т.І, а.с.50-55).

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» звернулось до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Стосовно податкових повідомлень-рішень №0011241405 від 13 березня 2019 року та №0011271405 від 13 березня 2019 року, винесених ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» відносно повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Аналіз положень п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об`єкта оподаткування – прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У свою чергу правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 року (далі – Закон № 996-ХІV).

Відповідно до ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 11 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Частинами першою - четвертою ст. 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (визначення яких як фактів підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів міститься в абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

За приписами ч. 5 цієї статті Закону № 996-ХІV господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (далі – П(с)БО 15, далі по тексту - П(с)БО 15.

Пунктом 15 П(с)БО 15, визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 N 20 (далі – П(с)БО 11), встановлено: якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Матеріалами справи встановлено, що на формування показників декларування ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» мало вплив отримання винагороди за здійснення операцій з надання послуг по зберіганню нафтопродуктів, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, лабораторних досліджень якості палива, надання послуг з підвищення якості палива моторного, відшкодування послуг залізниці.

Судом встановлено, що 12 червня 2017 року, між ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» та ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ», укладено договір відповідального зберігання нафтопродуктів №1206/17 (т.І, а.с.56-64).

Проте, 01 вересня 2017 року, було укладено Додаткову угоду №1 до вищевказаного договору, яким внесено зміни до пункту 6.1 договору №1206/17 від 12 червня 2017 року, зокрема, визначено, що «Поклажодавець» за надані послуги проводить оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Зберігача з розрахунку 1,00 гривень за одну тонну прийнятих на відповідальне зберігання нафтопродуктів Зберігачу на місяць, у тому числі ПДВ 20% (т.І, а.с.65).

Контролюючим органом не було враховано наявність Додаткової угоди №1 від 01 вересня 2017 року, та внесені нею зміни до основного договору, а тому, посадові особи ГУ ДФС в Одеській області, дійшли висновку про заниження ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» значення рядку 2000 «чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», а саме, стосовно вартості послуг з приймання, зберігання і відвантаження нафтопродуктів за ціною 110,00 гривень за 1 тонну, а не 1 гривня з ПДВ.

Крім того, стосовно не включення до складу доходів вартості безоплатно отриманих торгово-матеріальних цінностей, відсутності палива у залишках на кінець відповідних періодів та передання палива невизначеним особам, слід зазначити, що згідно Актів приймання-передачі нафтопродуктів, наявних у матеріалах справи (т.І, а.с.72, 74, 80, 82, 91,109, 118,127, 136), приймання-передача нафтопродуктів по резервуарам нафтобази ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» не відбувалася за адресою нафтобази «Світанок у м. Одеса». Зокрема, згідно Акту приймання-передачі №179 від 27 листопада 2015 року, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР УКРАЇНА» передає ТОВ «СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» нафтопродукти по резервуарам нафтобази ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД», яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Жовтнева 47 (т.І, а.с.72). Отже, 95830 кг. палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки Е виду 1 ТМ «DIESEL Nano Extro» та матеріал Керопур DP5634 зберігалися у місті Обухів, а не у місті Одеса (т.І, а.с.75-76).

Висновок перевіряючих стосовно не оприбуткування палива підвищеної якості, а також про те, що паливо не рахується у залишках на кінець відповідного періоду, також спростовується матеріалами справи, зокрема, актами приймання-передачі виконаних робіт, якими підтверджується кількість переданого палива, кількість використаних домішок та, відповідно, кількість отриманого поліпшеного палива (т.І, а.с.76-90, 100-107, 112-116, 118-125).

Головним управлінням ДФС в Одеській області зазначено, що ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» за 1 квартал 2017 року, задекларовано фінансовий результат у сумі 1200900,00 гривень. Проте, у відповідності до уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства, прийнятої ДФС 02.01.2018 року, згідно квитанції №2, задекларований фінансовий результат за вказаний період становить 778700,00 гривень (т.І, а.с.192-195).

Крім того, у відповідності до уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства, прийнятої ДФС 29.12.2017 року, згідно квитанції №2, відображений у акті перевірки фінансовий результат у сумі «-» 1958765,00 гривень, також не відповідає дійсності (т.І, а.с.180-183).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням свободи у наданні доказів і у доведенні перед судом переконливості, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №0011241405 від 13 березня 2019 року та №0011271405 від 13 березня 2019 року, прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області, без урахування усіх обставин справи, не обґрунтовано, а тому – підлягають скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0011241405 від 13 березня 2019 року, яким ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 2251543,00 гривень (1801234,00 гривень податку на додану вартість, 450309,00 гривень штрафних санкцій), суд зазначає наступне.

Як встановлено положеннями п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до норм пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України «податковий кредит» – це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу. Зокрема, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Аналіз вищевикладених норм Кодексу та Закону № 996-ХІV свідчить про те, що витрати та податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У своєму листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року Вищий адміністративний суд України зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11).

Суд ще раз звертає увагу, на Додаткову угоду №1 від 01 вересня 2017 року, до Договору відповідального зберігання нафтопродуктів №1206/17 від 12 червня 2017 року, укладеного між ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» та ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ», оскільки позивач з 1 вересня 2017 року, надавав послуги зі зберігання і відвантаження нафтопродуктів ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» із розрахунку 1,00 гривень за одну тонну прийнятих на відповідальне зберігання нафтопродуктів на місяць, у тому числі ПДВ 20%.

А отже, висновки контролюючого органу про те, що ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» у порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України до складу податкових зобов`язань з ПДВ не в повному обсязі включено суми ПДВ у вересні та жовтні 2017 року, що призвело до заниження податкових зобов`язань на суму 7608,00 гривень – спростовується матеріалами справи.

Крім того, на показники податкового кредиту ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» у перевіряємому періоді, мало вплив повернення надміру сплачених коштів/або коригування кількісних показників, зокрема з АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».

А саме, АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» на адресу позивача було виписано та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у зв`язку зі зміною вартості наданих послуг, якими зменшено суми по наданим послугам всього на суму 1827093,87 гривень.

Позивачем здійснено коригування сум податкового кредиту з податку на додану вартість на залізничні послуги за червень, проте на думку контролюючого органу ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» було завищено суму податкового кредиту у червні на 88462,00 гривень.

Суд зазначає, що Головним управлінням ДФС в Одеській області, у Акті перевірки (аркуш 35 акту перевірки) до податкового періоду червень 2016 року, були включені податкові накладні №№223/670, 881/670, 3151/666, дата виписки який припадає вже на липень 2016 року, а не червень 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0011241405 від 13 березня 2019 року, винесено протиправно та підлягає скасуванню.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем, у порушення приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано належних, у розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» було сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 гривень, згідно платіжного доручення №910 від 10 червня 2019 року, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» (67653, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників 16, код ЄДРПОУ 37136301) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 39398646), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області №№0011241405, 0011271405, 0011281405 від 13.03.2019 року – задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0011241405 від 13.03.2019 року – визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0011271405 від 13.03.2019 року – визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0011281405 від 13.03.2019 року – визнати протиправним та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37136301) понесені судові витрати у розмірі 19210,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Повне рішення складено та підписано 03 жовтня 2019 року.

Суддя Балан Я.В.

.