Рішення № 84698581, 03.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2019 р. справа № 400/2312/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головне управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001

до відповідача:Державне підприємство "Хлібна база № 76", вул. Елеваторна, 10,Кавуни,Арбузинський район, Миколаївська область,55310

про:стягнення частини чистого прибутку (доходу) у сумі 231989,28 грн,ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі-позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Хлібна база №76» (далі-відповідач) частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державний унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучаються до бюджету (код платежу 21010100) у сумі 341198,28 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до бюджету (код 21010100) у сумі 341198,28 грн., що виникла у зв`язку з несплатою самостійно нарахованих зобов`язань.

Ухвалою від 29.07.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого зазначив, що сума заборгованості є значно менше ніж заявлено позивачем у позовній заяві, оскільки на час звернення позивача з позовом, відповідачем було погашено частину заборгованості і сума заборгованості на даний час складає 212220,28 грн. Відповідач просив врахувати суд зауваження, викладені ним у відзиві.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 231989,28 грн.

Ухвалою від 03.10.2019 р. прийнято до розгляду заяву про зменшення суми позовних вимог.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України).

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Відповідач знаходиться на обліку як платник податків в Головному управління ДФС у Миколаївській області.

Відповідачем було подано розрахунки чистого прибутку №931006425 в сумі 209568,28 грн., №9079509768 в сумі 78978 грн., №9100854861 в сумі 52652 грн., що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями”.

Відповідно до ст.11-1 Закону України “Про управління об`єктами державної власності” державні унітарні підприємства та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року №138 затверджено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (далі - Порядок).

Згідно з цим Порядком частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків (пункт 1 Порядку).

Відповідно до п. 2 Порядку, частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств (пункт 3 Порядку).

Враховуючи викладене, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету України, є обов`язковим документом, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата вказаного платежу.

Щодо наявності у позивача повноважень на пред`явлення зазначеного позову, то суд виходить з того, що відповідно до п.п.19.-1.1, 19-1.22 ст.19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до п.17 ч.2 ст.29 Бюджетного кодексу України 17) частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету належить до доходів Державного бюджету.

У п. 3 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями” від 23.02.11 №138 прямо зазначено, що Державній податковій службі (правонаступником якою в теперішній час є Державна фіскальна служба) разом з Державною фінансовою інспекцією здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу).

Зазначеною постановою визначено, що саме до податкових органів, державні підприємства подають Розрахунки частини чистого прибутку (доходу) разом.

З огляду на вищезазначені норми, суд дійшов висновку, що саме відповідач і є уповноваженим контролюючим органом, якому надано право на звернення до суду з позовами про стягнення у бюджет частину чистого прибутку (доходу) господарських операцій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), у разі не перерахування їх підприємством самостійно.

Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання являється податковим боргом.

Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано. Щодо зауважень відповідача відносно суми заборгованості, а саме зменшення її до суми 2122220,28 грн., у зв`язку із сплатою відповідачем частини сплати заборгованості, суд зазначає, наступне.

Згідно податкових відомостей, наданих позивачем, сплачені позивачем суми у травні 2019 року, враховані податковим органом і з їх урахуванням сума заборгованості на зараз складає не 212220,28 гр., як зазначив позивач, а 231989,28 грн., доказів протилежного відповідачем не надано.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з урахуванням зменшених вимог, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до Державного підприємства "Хлібна база № 76" (вул. Елеваторна, 10, Кавуни, Арбузинський район, Миколаївська область, 55310, ідентифікаційний код 20885124) задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Хлібна база №76" (вул. Елеваторна, 10, Кавуни, Арбузинський район, Миколаївська область, 55310, ідентифікаційний код 20885124) частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучаються до бюджету (код платежу 21010100) у сумі 231989,28 грн., яка виникла у зв`язку з несплатою ним зобов`язань, самостійно нарахованих в поданій ним до податкового органу звітності.

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич