Рішення № 84698568, 03.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2019 р. № 400/2810/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,

представника відповідача: Хмельницької Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003 до відповідача:Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54030 про:скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу від 01.07.2019 № 25630; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (надалі – Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

скасувати повідомлення старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (надалі – Відділ або відповідач) ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 01.07.2019 вих. № 26630, щодо примусового виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 по справі № 814/1370/18, яким задоволено адміністративний позов Управління до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Юг» про застосування заходу реагування;

зобов`язати Відділ відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа у справі № 814/1370/18, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 04.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог Управління, зокрема, вказало, що повернення відповідачем виконавчого документа без прийняття до виконання не відповідає вимогам Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі – Закон).

У відзиві Відділ зазначив, що державним виконавцем були вжиті певні заходи з виконання зазначеного вище судового рішення. Проте, постановою від 30.05.2019 начальник Відділу скасував постанову про відкриття виконавчого провадження як таку, що була винесена передчасно, оскільки були наявні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Після цього державний виконавець повернув Управлінню виконавчий документ без прийняття до виконання.

Представник позивача повідомила, що постанову начальника Відділу про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження Управління не отримало.

В судовому засіданні представник Управління вимоги адміністративного позову підтримала, представник Відділу просила у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд зобов`язав Відділ надати належним чином засвідчені копії всіх документів виконавчого провадження. До відзиву Відділ не додав ані копію акта державного виконавця від 23.04.2019, ані копії документів, що були отримані державним виконавцем від боржника, ані доказів повідомлення стягувача (позивача у цій справі) про надання боржником документів, що підтверджують усунення тих порушень, наявність яких стала підставою для звернення Управління до суду з позовом про застосування до ТОВ «Універсал Юг» заходу реагування. Крім того, відповідач не надав суду доказів того, що оскаржуване позивачем повідомлення, а також постанова начальника Відділу про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження були надіслані (вручені) Управлінню в порядку, встановленому статтею 28 Закону.

Як встановлено судом, рішенням від 16.08.2018 у справі № 814/1370/18 (набрало законної сили 19.12.2018) Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов Управління: застосував до ТОВ «Універсал ЮГ» захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єктів, будівель, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Виконавчий лист був виданий 04.02.2019.

Згідно з викладеним у позові, Управління направило виконавчий лист до Відділу 20.02.2019.

27.06.2019 позивач отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2019 ВП № 58848094.

28.08.2019 на адресу Управління, разом із супровідним листом Відділу від 01.07.2019 № 25630, надійшло «Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання» від 31.05.2019 (надалі – Повідомлення). Як вказано у Повідомленні «… на примусове виконання … надійшла заява стягувача разом з виконавчим документом. Дослідивши пакет документів встановлено, що резолютивна частина рішення, не зазначає заходів примусового виконання рішення …». Правовою підставою для повернення Відділ вказав пункт 7 частини четвертої статті 4 Закону.

Як вказано вище, відповідач надав суду постанову начальника Відділу від 30.05.2019 ВП № 588480094, якою, з посиланням на абзац четвертий частини третьої статті 74 Закону, було скасовано постанову від 09.04.2019 про відкриття виконавчого провадження. У цій постанові зазначено, що «… відповідно до ст.4 Закону … виконавчий документ повертається стягувачу органом державної служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень. За текстом резолютивної частини заходів примусового виконання не зазначено, у зв`язку з чим винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є передчасним …».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Пунктом 7 частини четвертої статті 4 Закону встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Застосування цієї норми виключається після винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Таким чином, перелік заходів, зазначених у пунктах 1-4, не є вичерпним.

Рішенням від 16.08.2018 у справі № 814/1370/18 Миколаївський окружний адміністративний суд зупинив експлуатацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал Юг» об`єктів, будівель, окремих приміщень.

Отже, згідно з судовим рішенням, вказане Товариство (боржник у виконавчому провадженні), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, має утриматись від експлуатації об`єктів, будівель, окремих приміщень.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону, виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Саме таким чином державний виконавець мав виконати судове рішення.

За таких обставин, суд визнав необгрунтованими доводи Відділу про наявність підстав для повернення виконавчого документа без прийняття його до виконання.

Оскільки у відзиві на позовну заяву представник Відділу зазначив, що Повідомлення було результатом винесення начальником Відділу постанови про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, суд визнав за необхідне надати оцінку цій постанові.

По-перше, як вказано вище, доводи про наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання суперечать вимогам Закону.

По-друге, згідно з абзацом другом частини третьої статті 74 Закону, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Отже, Закон допускає скасування саме незаконної, а не передчасної постанови.

По-третє, право начальника відділу скасувати постанову державного виконавця може бути реалізовано при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень, а такий контроль, згідно з абзацом першим частини третьої статті 74 Закону, здійснюється в процесі розгляду скарг стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника) на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця. Інформації про наявність скарг Управління на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження матеріали справи не містять.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що дії Відділу не відповідають вимогам Закону та порушують права позивача, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаціний код 38524996) до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 35065742) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Хмельницької Юлії Олегівни з повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документа – виконавчого листа, виданого 04.02.2019 Миколаївським окружним адміністративним судом у справі № 814/1370/18.

3. Зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області прийняти до виконання виконавчий лист, виданий 04.02.2019 Миколаївським окружним адміністративним судом у справі № 814/1370/18, та винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 35065742) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 38524996) судовий збір в сумі 1921 грн., що був сплачений платіжним дорученням від 12.09.2019 № 1409.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна