Рішення № 84698518, 23.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/216/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого - судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

представника позивача – Левицького І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання до вчинення дій ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з позовними вимогами зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича вчинити дії з включення (внесення) ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із наданням інформації про ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві « Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року відкрито провадження у справі.

Позиція позивача:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він протиправно не був включений до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки жодних підстав вважати договір банківського вкладу нікчемним або для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО, немає.

Заперечення відповідачів:

Від відповідача по справі, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, надійшов відзив на позов, в якому просить в задоволенні адміністративного позову відмовити. На спростування позовних вимог позивача зазначає, що у нього були відсутні будь-які первинні документи щодо вкладника і тому при складанні Загального реєстру використовувалась виключно інформація, що наявна в переданому Уповноваженою особою Переліку вкладників, а відтак, він діяв в межах своїх повноважень, встановлених діючим законодавством, і за відсутності правових підстав не мав права вчиняти дії, що не передбачені законом чи вчиняти їх передчасно.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у запереченнях на позовну заяву зазначає про те, що правочин банківського вкладу є нікчемним, оскільки укладений в період дії постанови Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року позов задоволено частково, зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича вчинити дії з включення (внесення) ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із наданням інформації про ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович подав апеляційну скаргу.

Львівський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу задоволив частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.17 – скасував та прийняв нову постанову, якою в задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, якою скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року и адміністративну справу № 813/216/16 прийнято справу до провадження, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 20 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2019 року виправлено описку в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 року, зазначивши у резолютивній частині: «та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції» замість слів «якою скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції».

В судовому засіданні представник позивача просив позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві. Представники відповідачів явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, яким вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Постановою Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» віднесено до категорії проблемних.

02.03.2015 року на підставі постанови правління Національного банку України від 02.03.2015 року за №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до категорії неплатоспроможних» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №51, згідно з яким у банку з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу на здійснення тимчасової адміністрації у ОСОБА_2 .

Дані обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються матеріалами справи.

Згідно договору банківського вкладу №008-13113-170215 від 17.02.2015 року банк прийняв від вкладника грошові кошти в іноземній валюті на суму 5500 доларів США терміном дії по 16.08.2015 року зі сплатою 5,5 річних.

Додатковою угодою до договору банківського вкладу від 17 лютого 2017 року, сторони домовились, що зарахування вкладу на рахунок може також здійснюватись, зокрема, шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи – резидента. Також, сторони домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин, які виникають на підставі цього договору, не застосовуються.

Пунктом 1.10 договору № 008-13113-170215 передбачено, що у разі закінчення строку залучення Вкладу, зазначеного в п. 1.3 даного Договору, або в разі дострокового припинення дії цього Договору вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я Вкладника в установі Банку.

Позивач мав поточний рахунок номер НОМЕР_2 , що підтверджується Договором банківського рахунку №004-13113-140215 від 14.02.2015 року, який невизнаний недійсним і наслідки нікчемності до нього не застосовувалась.

19 лютого 2015 року позивачем розірвано договір банківського вкладу від 19 лютого 2015 року № 02-13113-130215, після чого банківський вклад був йому виплачений, шляхом зарахування коштів на поточний банківський рахунок № НОМЕР_2 . ОСОБА_1 здійснював зняття та поповнення свого банківського рахунку № НОМЕР_2 через касу банку згідно договору банківського рахунку, що підтвержується наявними в матеріалах справи квитанціями.

Згідно з випискою по особовому рахунку ПАТ «Дельта Банк» у позивача на рахунку № НОМЕР_2 перебуває сума коштів у розмірі 3867, 94 доларів США.

Правлінням Національного банку України 2 березня 2015 року прийнято Постанову №150 «Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних».

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2 березня 2015року прийнято рішення № 51 про запровадження з 3 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. Призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В. Тимчасову адміністрацію в ПAT «Дельта Банк» запроваджено строком на 3 місяці з 3 березня 2015 року по 2 червня 2015 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2015 за № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2 жовтня 2015 прийнято рішення № 181 «Про початок здійснення процедури ліквідації AT «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду Кадирова В.В., строком на 2 роки з 5 жовтня 2015 року до 4 жовтня 2017 року включно.

На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено повідомлення про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочне виплати вкладникам ПАТ «Дельта Банк» за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.

Повідомленням за №8821/3326 від 23.09.2015 року позивача поінформовано про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 008-13113-170215 від 17.02.2015 року згідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Як наслідок, уповноваженою особою не було вжито заходів щодо відшкодуванню позивачу за рахунок згаданого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суми вкладу.

Оскільки позивача не включено до реєстру вкладників, який формує та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, він звернувся до суду із позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ( далі – Закон України № 4452-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).

Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

На дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» на депозитному рахунку ОСОБА_1 , відкритому відповідно до договору банківського вкладу № 008-13113-170215 від 07 лютого 2015 року, знаходилась сума 5500,00 доларів США.

Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).

Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ «Дельта Банк» щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15. Верховним Судом також постановами від 10 травня 2018 році у справі № 826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі № 802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі № 821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи ФГВФО про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у справі № 804/6992/15.

В Постанові Верховного Суду від 21.12.2018 року у цій справі, скеровуючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на необхідність дослідження того, який саме правочин є нікчемним (відкриття позивачем рахунку у банку, тобто договір банківського рахунку, чи операції з перерахування коштів на цей рахунок з рахунків інших осіб тощо), оскільки суди не встановили, які умови договору банківського рахунку чи інших договорів передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку. Не було аргументовано, чому платіжні операції з перерахування коштів з рахунку іншої особи чи осіб на рахунок позивача, є правочинами між банком та позивачем згідно ст.202 ЦК України. Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року №492, та договорами з відповідними клієнтами банку. В свою чергу, суд першої інстанції не перевірив, чи встановлено договором банківського вкладу №008-13113-170215 від 17.02.2015 року обмеження щодо зарахування коштів на банківський рахунок.

Судом встановлено, що 14.02.2015 року між позивачем (клієнт) та ПАТ «Дельта Банк» (банк) укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів №004-13113-140215. Відповідно до п.1.2 договору, банк відповідно до наданого клієнтом пакету документів, а також згідно з вимогами банку та чинного законодавства України, відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 у доларах США, оформлює за ініціативою клієнта та надає в його користування електронний платіжний засіб платіжної системи VISA International та /або Master Card, надалі - картка, а також ПІН-код до карти.

17.02.2015 року між позивачем (вкладник) та ПАТ «Дельта Банк» (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №008-13113-170215. Відповідно до п.1.2 договору, сума вкладу складає 5500 доларів США. Вклад залучається на строк з моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний у п.1.6 договору по 16.08.2015 року включно (п.1.3 договору). Відповідно до п.1.6 договору, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 . Відповідно до п.1.8 договору передбачено ,що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. У разі, якщо, в день укладення сторонами цього договору, вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений.

17.02.2015 року сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору №008-13113-170215 від 17.02.2015 року банківського вкладу «Найкращий від Миколая», виклавши п.1.8 договору у наступній редакції: «зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкрито в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунка фізичної особи – резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладення сторонами цього договору не було здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений.

Копії вказаних договорів та додаткової угоди наявні в матеріалах справи.

19.02.2015 року позивачем подано банку заяву про закриття рахунку фізичної особи № НОМЕР_3 по договору №008-13113-170215 від 17.02.2015 року, залишок коштів просив перерахувати на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «Дельта Банк» (згідно договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів №004-13113-140215 від 14.02.2015 року) в сумі 5500 доларів США. Копія заяви наявна в матеріалах справи.

Перерахування вказаних коштів за його заявою від 19.02.2015 року з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок № НОМЕР_2 проведено банком 23.02.2015 року, що підтверджується випискою банку.

Вказаною випискою також підтверджується зняття з вказаного рахунку позивачем коштів, а також копіями квитанцій (том 1 а.с.15-17).Залишок коштів на рахунку № НОМЕР_2 станом на 07.10.2015 року становила 3869, 31 дол. США (том.1 а.с.22).

23.09.2015 року представник АТ «Дельта Банк» скеровано лист №8821/3326 про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №008-13113-170215 від 17.02.2015 року.

Однак, такий договір був розірваний за заявою позивача від 19.02.2015 року.

В той час, як договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № 004-13113-140215 від 14 лютого 2015 року не визнаний нікчемним, а наслідки щодо визнання нікчемним договору № 008-13113-170215 від 17.02.2015 року уповноваженою особою застосовано не було.

Відповідно до заяви позивача від 12.10.2015 року (том 1 а.с.25), звертаючись до відповідачів з заявою, позивач просив включити його до реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», оскільки на рахунку № НОМЕР_2 на день введення тимчасової адміністрації банку залишились готівкові кошти в сумі 3898 доларів США.

Операцій з перерахування коштів з рахунку іншої особи чи осіб на рахунок позивача №26200703990701 судом на підставі матеріалів справи не встановлено.

Договором банківського вкладу №008-13113-170215 від 17.02.2015 року обмеження щодо зарахування коштів на банківський рахунок обмежено сумою 5500 дол. США. Крім того, відповідно до додаткової угоди сторони змінили п.1.8 договору, передбачивши право зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкрито в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунка фізичної особи – резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

Однак, дія договору банківського вкладу №008-13113-170215 від 17.02.2015 року припинена за заявою позивача від 19.02.2015 року. Крім того, суд звертає увагу на те, що звернення позивача до відповідача з приводу включення його до переліку вкладників банку , які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (заява від 12.10.2015 року) зумовлена дією договору від 14.02.2015 року №004-13113-140215 (поточний рахунок № НОМЕР_2 ), а не договором від 17.02.2015 року №008-13113-170215, який припинений ще в лютому 2015 року.

Таким чином, позивача, як вкладника за договором банківського вкладу не включено до переліку вкладників у зв`язку з визнанням нікчемним договору банківського вкладу від 13 лютого 2015 року на підставі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа, як то зазначено в частині 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

У відповідності до положень п.7 ч.3 ст.38 цього ж Закону, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Згідно частини 4 статті 38 згаданого Закону визначено, що уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (котів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність правових підстав стосовно невключення позивача до переліку вкладників ПАТ ««Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду як вкладника відповідно до договору банківського вкладу, а тому така бездіяльність уповноваженої особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

Враховуючи те, що у відповідності до положень ч.5 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затверджує реєстр вкладників на підставі поданого уповноваженою особою переліку вкладників, суд вважає вимоги до згаданого Фонду передчасними та такими що не стосуються повноважень цього Фонду, передбачених законодавством.

У вимозі позивача про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві « Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суд дійшов висновку про відмову у задоволенні такої з огляду на наступне. Згідно вимог п. 4, 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання уповноваженої особи подати додаткову інформацію стосовно позивача як вкладника, який мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду. Отже, така вимога є передчасною, зважаючи на те, що Уповноваженою особою не було включено позивача до переліку вкладників, на підставі якою формується Загальний реєстр.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача стосовно зобов`язання Фонду включити його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки така вимога є передчасною, зважаючи на те, що Уповноваженою особою не було включено позивача до переліку вкладників, на підставі якою формується Загальний реєстр.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Відповідно до ст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 551,21 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання до вчинення дій – задоволити частково.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,17) вчинити дії з включення (внесення) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із наданням інформації про ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 551 (п`ятсот п`ятдесят одну) грн. 21 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.10.2019 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна