Рішення № 84698473, 30.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.004313

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 1. 380.2019.004313 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,3, код ЄДРПОУ 40108833) у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати при звільненні грошової компенсації за невикористанні у 2016, 2018 роках дні відпустки;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 36566 гривень 36 копійок.

Ухвалою від 28 серпня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 03.08.2005 по 06.11.2015 роки проходив службу в органах внутрішніх справ. З 07.11.2015 до 23.04.2019 року, проходив службу в Головному управління Національної поліції у Львівській області. Зазначає, що згідно наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 23.04.2019 року № 253 о/с, його було звільнено зі служби в поліції з 23.04.2019 року у відповідності до п.7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Після звільнення з роботи позивачу не виплачено компенсації за 62 календарних днів відпустки у 2016, 2018 роках. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з проханням здійснити компенсацію за невикористані дні відпустки, однак листом від 14.06.2019 отримав відмову. Для відновлення порушеного права позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що у відповідності до частини 10 статті 93 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону, що у свою чергу узгоджується з п.8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України № 260 від 06.04.2016 року .

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_1 , у період з 03.08.2005 по 06.11.2015 роки проходив службу в органах внутрішніх справ. З 07.11.2015 до 23.04.2019 року, проходив службу в Головному управління Національної поліції у Львівській області, що підтверджується записами у трудовій книжці /а.с.20/.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 02.02.2016 ОСОБА_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій /а.с.19/.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою щодо компенсації за невикористані відпустки.

Відповідач листом від 14.06.2019 за вих. № Б-99/он/05/17-19 повідомив позивача про те, що п.10 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено виплату поліцейським грошової компенсації за невикористану відпустку лише в році звільнення, підстав для виплати компенсації за невикористані відпустки за 2016 та 2018 роки не має. (а.с.8).

Згідно листа Головного управління Національної поліції у Львівській області від 17.05.2019 року № Б-226/Оп/05/13/23-2019, вбачається що не відбута частина відпустки позивача за 2016 рік становить 25 календарних днів, за 2018 рік -37 календарних днів. (а.с.9).

Вважаючи, що відповідач вчинив протиправно щодо невиплати при звільненні грошової компенсації за невикористані у 2016, 2018 роках дні відпустки, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 92 цього Закону поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначеними цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Обчислення тривалості відпусток поліцейських визначено у статті 93 вказаного Закону.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.

Відповідно до частини 9 вказаної статті поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.

При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. України "Про Національну поліцію" за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським.

Згідно із частиною 10 статті 93 Закону , які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Суд зазначає, що на поліцейських поширюється соціальний захист, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Суд зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, водночас, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадку, якщо норми спеціального законодавства не врегульовують спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не поширюються на поліцейських щодо умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.

Водночас, відповідальність за затримку розрахунку при звільненні поліцейських зі служби (зокрема, затримка виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими грошового забезпечення) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. В той же час такі питання врегульовані КЗпП України.

Вказаний висновок узгоджується к правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.03.2018 у справі 806/1551/17.

Відповідно до частини 1 статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні норми закріплено у частині 1 статті 24 Закону України "Про відпустки", у якій вказано, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

Проаналізувавши вищевказані норми законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських визначає Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260.

Відповідно до п.8 розділу ІІІ вищевказаного Порядку за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Як вбачається із довідки ГУ Національної поліції у Львівській області № 250/23 від 17.05.2019 р. позивачем не використано 62 дні основної та додаткової відпустки за 2016 та 2018 роки.

Згідно довідки №192/68 від 13.06.2019 року розмір місячного грошового забезпечення позивача становить 17 693,42 грн., одноденний розмір грошового забезпечення позивача становить 589,78 грн. (17 693,42 : 30).

Отже, грошова компенсація за невикористані відпустки становить 36 566,36 грн. без врахування податків та зборів.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову належними та допустимими доказами, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,3, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії - задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати при звільненні грошової компенсації за невикористанні у 2016, 2018 роках дні відпустки.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (номер рахунку: НОМЕР_3 , установа банку: ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, МФО банку: 305299) грошову компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 36 566 ( тридцять шість тисяч п`ятсот шістдесят шість) гривень 36 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 жовтня 2019 року.

Суддя Кухар Н.А.