Рішення № 84698323, 03.10.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2019 р. справа № 300/1847/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Івано-Франківський обласний військовий комісаріат (надалі - третя особа), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо непризначення, ненарахування і невиплати в користь позивача одноразової грошової допомоги в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв`язку зі встановленням позивачу інвалідності третьої групи, внаслідок поранення (контузії головного мозку 1984 року) і захворюванням пов`язаних з виконанням обов`язку військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого пунктом 32 протоколу № 62 від 24.05.2019 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги; зобов`язати відповідача нарахувати і виплачувати позивачу як інваліду третьої групи з 19.02.2018 внаслідок поранення (контузії головного мозку 1984 року) і захворюванням пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, одноразову грошову допомогу у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку № 975.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час проходження військової служби в Збройних Силах СРСР ОСОБА_1 брав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан, де отримав поранення (контузію). 26.03.2018 згідно висновку медико-соціальної експертної комісії позивачу з 19.02.2018 встановлено третю групу інвалідності вперше, причини: захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами для отримання одноразової грошової допомоги, однак Міністерство оборони України відмовило позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги з тих підстав, що групу інвалідності ОСОБА_1 отримав після звільнення з військової служби більше ніж через три місяці. Зазначені дії відповідача ОСОБА_1 оскаржив в Івано-Франківському окружному адміністративному суді. Суд прийняв рішення від 01.11.2018 у справі № 0940/1748/18, яким позов задовольнив повністю: визнав протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та зобов`язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги як інваліду третьої групи, з 19.02.2018. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 в справі № 0940/1748/18 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум 24.05.2019 повторно прийняла рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з підстав: групу інвалідності позивач отримав після звільнення з військової служби більше ніж через три місяці. Позивач вважає, що застосування статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов`язується не з фактом звільнення особи зі служби, в тому числі й строкової, а з часом встановлення їй інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Ухвалою суду від 10.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19.09.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 17.09.2019 № 1/219. В поясненні від 17.09.2019 № 1/219 представник третьої особи заперечив проти задоволення позову. Третя особа вказала, що позивача звільнено зі строкової військової служби 29.11.1984, а третю групу інвалідності ОСОБА_1 встановлено з 19.02.2018 через захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, тобто після звільнення позивача з військової служби, тобто більше ніж через три місяці. За вказаних обставин, представник третьої особи зазначив про відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбачених пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та підпунктом 3 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

26.09.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив № 780 від 20.09.2019 Міністерства оборони України на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. Зокрема представник відповідача вказав, що частина 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу. До таких обов`язкових критеріїв відносяться: суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги є військовослужбовці строкової військової служби; визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби; відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби. Представник відповідача зазначив, що в даному випадку ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 22.09.1982 по 29.11.1984, а третя група інвалідності встановлена позивачу 19.02.2018. Таким чином, в позивача відсутнє право на одноразову грошову допомогу, оскільки інвалідність встановлена ОСОБА_1 після звільнення з військової служби більше ніж через три місяці.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив таке.

ОСОБА_1 з 22.09.1982 до 29.11.1984 проходив військову службу в Збройних Силах СРСР, з 28.04.1983 до 29.11.1984 брав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан, де 14.09.1984 отримав вогнепальне кульове наскрізне поранення м`яких тканин лівої половини грудної клітки, сліпе поранення м`яких тканин підщелепної області, що підтверджується копією військового білету за № 4172116 (а.с.11-13), копією довідки Тисменицького районного військового комісаріату Івано-Франківської області за № 11/9 від 26.01.2018 (а.с.14), копією архівної довідки Архіву військово-медичних документів за № 6/3/1266 від 24.03.2011 (а.с.15).

Відповідно до Витягу із протоколу за № 640 від 24.02.2017 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця вогнепальне кульове наскрізне поранення м`яких тканин лівої половини грудної клітки, сліпе поранення м`яких тканин підщелепної області (контузія головного мозку 1984 року), пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.16).

26.03.2018 висновком медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено з 19.02.2018 третю групу інвалідності вперше, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується копією Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ за № 1104027 (а.с.17).

16.04.2018 позивач звернувся до Івано-Франківського обласного військового комісаріату із заявою та відповідними документами про отримання одноразової грошової допомоги.

11.05.2018 Івано-Франківський обласний військовий комісаріат документи позивача направив за належністю до Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги.

22.06.2018 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум за № 65 відмовлено позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги, з тих підстав, що групу інвалідності позивач отримав після звільнення з військової службу більше ніж через три місяці.

Зазначені дії відповідача ОСОБА_1 оскаржив в Івано-Франківському окружному адміністративному суді. За результатом судового розгляду справи № 0940/1748/18 суд прийняв рішення від 01.11.2018, яким позов задовольнив повністю: визнав протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги; визнав протиправним та скасував пункт 15 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум за № 65 від 22.06.2018 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги; зобов`язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду третьої групи, з 19.02.2018, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 975 від 25.12.2013 (а.с.20-22).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 в справі № 857/4440/18 залишено без задоволення апеляційну скаргу Міністерства оборони України, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 у справі № 0940/1748/18 залишено без змін (а.с.23-25).

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 в справі № 0940/1748/18 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 в справі № 857/4440/18 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум на своєму засіданні 24.05.2019 прийняла рішення № 62, яким скасувала пункт 15 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.06.2018 № 65. Одночасно вказаним рішенням комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум відмовила ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.05.2019 № 62 відповідач повідомив позивача про те, що він не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також підпункту 3 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 975 від 25.12.2013, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби. Заявнику інвалідність встановлено понад 3-місячний термін. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 справа № 816/1458/18 (а.с.19).

06.06.2019 Міністерство оборони України листом № 12/642 направило позивачу копію витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.05.2019 № 62 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги (а.с.18).

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу, частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Згідно з частиною 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 975 від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975).

Як встановлено судом вище, 26.03.2018 висновком медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено з 19.02.2018 третю групу інвалідності вперше, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується копією Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ за № 1104027 (а.с.17).

Пунктом 3 Порядку № 975 (в редакції, чинній на час встановлення позивачу третьої групи інвалідності) визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, якщо смерть настала: 1) під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; 2) у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві військовослужбовцем строкової служби, військовозобов`язаним та резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Суд звертає увагу на те, що до моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року (надалі - Закон № 1774-VIII) право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.

Проте з 01 січня 2017 року, після набрання чинності Закону № 1774-VIII для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

Таким чином, статтею 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, яка діяла на час настання інвалідності позивача, не передбачено права на отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2019 року в справі № 816/1458/18, від 15 квітня 2019 року в справі № 2540/2558/18, від 25 квітня 2019 року в справі № 806/2508/18, від 25 квітня 2019 року в справі № 806/2192/18.

Щодо правових позиції Верховного суду, викладених в рішеннях від 22.03.2018 року у справі № 288/349/17 та від 10.11.2018 року у справі № 816/488/16, на які посилається позивач в позовній заяві, про те, що застосування статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов`язується не з фактом звільнення особи зі служби, в тому числі й строкової, а з часом встановлення їй інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби, то суд дійшов висновку про те, що вони не стосуються спірних правовідносин, оскільки судом касаційної інстанції у вказаних адміністративних справах дано оцінку застосуванню норми статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції Закону № 2011-ХІІ, чинній до 01.01.2017 року. Тоді, як встановлено судом в цій справі, до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016 року.

Таким чином, ІІІ група інвалідності встановлена ОСОБА_1 з 19.02.2018, тобто в період, коли законодавством не передбачено можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.

Право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності та, відповідно, визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент, та встановлювало, зокрема, порядок отримання та розмір такої допомоги. Наступна зміна законодавства не впливає на порядок отримання, розмір допомоги тощо, і це відповідає принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права, та, відповідно, не призводить до ситуації, за якої особа, якій встановлена інвалідність, у подальшому внаслідок внесення змін до законодавства не втратить таке право взагалі або їй буде зменшено розмір відповідної допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом, зокрема, в постановах від 26 червня 2018 року у справі № 750/5074/17, від 29.10.2018 року у справі № 820/2504/18.

Щодо доводів позивача про те, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 в справі № 0940/1748/18, яке набрало законної сили, було встановлено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, то суд вважає доречне зазначити таке.

Статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави звільнення від доказування. Так, частиною 4 цієї Статті встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Частиною 7 Статті передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

В даному випадку, суд зазначає про те, що висновок Івано-Франківського окружного адміністративного суду в рішенні від 01.11.2018 у справі № 0940/1748/18 про те, що ОСОБА_1 наділений правом на отримання одноразової грошової допомоги згідно з статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не є обставинами, що встановлені рішенням суду в адміністративній справі в розумінні частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказаний висновок суду в рішенні від 01.11.2018 року в справі № 0940/1748/18 є правовою оцінкою, наданою цим судом наявності обставин з якими норма пункту 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пов`язує виникнення права на отримання одноразової допомоги від Держави, та ґрунтується на тлумаченні суду вказаної норми, а тому не є обов`язковим для суду при розгляді справи № 300/1847/19.

В даному випадку, з огляду на те, що третю групу інвалідності ОСОБА_1 встановлено вперше з 19.02.2018 через захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, тобто після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, тобто 29.11.1984, позивач не набув права на отримання одноразової грошової допомоги на підставі пункту 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016 року, та підпункту 3 пункту 6 Порядку № 975 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 18.05.2017 року.

Таким чином, дії та рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум на засіданні 24.05.2019 № 62, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, є правомірними, оскільки вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з наведенням чітких мотивів відмови; добросовісно та розсудливо; за не встановлення судом обставин, які б свідчили про порушення відповідачем принципів рівності перед законом, добросовісності та розсудливості; з дотриманням розумних строків розгляду заяви. Як наслідок відсутні підстави для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплачувати позивачу як інваліду третьої групи з 19.02.2018 внаслідок поранення (контузії головного мозку 1984 року) і захворюванням пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, одноразову грошову допомогу у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку № 975.

Підсумовуючи вказане, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій, - належить відмовити.

Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподілялися.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Міністерство оборони України, ідентифікаційний код - 00034022, Повітрофлотський проспект, 6, місто Київ, 03168.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, ідентифікаційний код - 07742609, вулиця Довженка, 21, місто Івано-Франківськ, 76026.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.