
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2019 р. справа № 300/1303/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 24865,73 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 24865,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті єдиного податку, який виник внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов`язань в розмірі 24865,73 грн. згідно самостійно поданих податкових декларацій за півріччя 2018, три квартали 2018 та 2018 рік.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Заяв про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Поштове повідомлення про вручення поштової кореспонденції повернулось на адресу суду із відміткою поштового зв`язку: «вручено за довіреністю ОСОБА_1", у відповідності до вимог частини 6 статті 251 КАС України вважається належним чином врученим.
За таких обставин, згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності подані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 11.06.2013 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебував на обліку в Тлумацькому відділенні Тисменицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник єдиного податку (а.с.16-17).
ОСОБА_1 до Тлумацького відділення Тисменицької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області подано податкові декларації, в яких самостійно задекларовано податкові зобов`язання по єдиному податку за звітні періоди, а саме: за півріччя 2018 в розмірі 20777,48 грн., за 3 квартали 2018 в розмірі 6120 грн., за 2018 рік в розмірі 0,96 грн. (а.с.9-11).
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.
Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України (станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Пунктом 295.3 статті 295.3 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Згідно пункту 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, допустив податковий борг по єдиному податку, який складає 24865,73 грн. Податковий борг виник в результаті несплати ним зобов`язань по єдиному податку згідно самостійно поданих декларацій по єдиному податку за звітні періоди, а саме: податкової декларації за півріччя 2018 в розмірі 20777,48 грн., за 3 квартали 2018 в розмірі 6120 грн. (враховуючи часткову сплату залишок до стягнення становить 4087,29 грн.), за 2018 рік в розмірі 0,96 грн.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв`язку з несплатою грошового зобов`язання, відповідачу вручено податкову вимогу форми "Ф" від 21.08.2018 за №59777-54 (а.с.12-13).
Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання утворює податковий борг (п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов`язань по єдиному податку в загальному розмірі 24865,73 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується поданими деклараціями (а.с.9-11), довідкою про податковий борг (а.с.8), корінцем податкової вимоги (а.с.12), копіями облікових карток платника (а.с.14-15).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Приймаючи рішення по справі, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 14.01.2019 підприємницьку діяльність ОСОБА_1 припинено, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно до пп. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Аналогічне зазначене пп. 4 п. 11.18 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. №1588.
Таким чином, факт державної реєстрації (реєстрації) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Врегулювання питань погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (пп. 5 п. 11.32 Порядку № 1588).
Таким чином, податковий борг підлягає стягненню з ОСОБА_1 , як з фізичної особи, платника податку.
Згідно із п.97.3 ст.97 Податкового кодексу України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг по єдиному податку в сумі 24865,73 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят п`ять гривень 73 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності 20, м. Івано-Франківськ, 76018)
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Суддя Біньковська Н.В.
Судове рішення № 84698296, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 02.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/1303/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: