Рішення № 84698268, 02.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2019 року Справа № 280/2791/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Енергодарського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати дії, які виявилися у порушенні конституційних прав на належне соціальне забезпечення, а саме відмову у призначенні пенсії за віком неправомірною, а рішення від 18.04.2019 №2/06-незаконним;

зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу період здійснення позивачем підприємницької діяльності та сплати страхових внесків в повному обсязі – з 17.03.1995 по 12.03.2012;

зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком та здійснити виплату пенсію, починаючи з моменту звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме з 04.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 17.03.1995 по 12.03.2012 ОСОБА_1 перебував на обліку як фізична особа – підприємець, проте вказаний період зараховано відповідачем до страхового стажу не в повному обсязі, що призвело до відмови у призначенні пенсії за віком. Посилаючись на норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 11.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2791/19.

Ухвалою суду від 01.10.2019 замінено відповідача на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому пояснив, що за даними Реєстру застрахованих осіб до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період здійснення підприємницької діяльності у загальному розмірі 4 р. 6 міс. Вказує, що підтверджуючі документи, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою ПФУ від 25.11.2005 №22-1, у позивача відсутні. З урахуванням того, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 р. 01 міс. 25 дн., тобто є недостатнім для призначення пенсії за віком, просить у задоволенні позову відмовити.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

04.04.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Енергодарського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Енергодарського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.04.2019 №2/06 позивачу відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу – 25 років.

Рішення вмотивовано тим, що відомості щодо здійснення позивачем підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування за період з 01.01.1998 по 30.06.2000 не підтверджено (наявна довідка про здійснення підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування – авансові платежі), а за даними Реєстру застрахованих осіб період здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування зараховано у розмірі 4 р. 6 міс. Також зазначено, що страховий стаж позивача становить 24 р. 01 міс. 25 дн.

Не погодившись із рішенням від 18.04.2019 №2/06, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV; тут та надалі – в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

У відповідності до вимог частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До 01.01.2004 право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантувалося всім непрацездатним громадянам України Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі – Закон № 1788-XII).

Статтею 56 Закону № 1788-XII визначено види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Так, відповідно до пункту "а" частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Частиною 1 статті 62 Закону 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 4 Порядку №637 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Абзацом третім підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 визначено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

З огляду на вищевикладене, обов`язковою умовою для врахування доходу, отриманого за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу є сплата за весь наведений період внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску.

Судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch встановлено, що ОСОБА_1 17.01.1995 зареєстрований у якості фізичної особи – підприємця. 30.05.2011 підприємницьку діяльність позивача припинено.

При цьому, як вбачається з рішення від 18.04.2019 №2/06, до страхового стажу позивача зараховано період здійснення підприємницької діяльності у розмірі 4 р. 6 міс., в тому числі: з 01.01.2004 по 28.02.2005; з 01.04.2007 по 31.05.2007; з 01.08.2007 по 31.03.2008; з 01.05.2008 по 31.05.2008; з 01.08.2008 по 31.12.2008; з 01.01.2009 по 31.12.2010.

В матеріалах справи міститься довідка Енергодарської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 23.02.2018 №08/09/10/13-1, відповідно до якої ОСОБА_1 знаходився на обліку в Кам`янсько-Дніпровському відділенні Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області як фізична особа – підприємець з 05.04.1995 по 31.05.2011, при цьому був платником: з 05.04.1995 по 31.12.2000 – авансових платежів; з 01.01.2001 по 31.03.2011 – фіксованого податку; з 01.04.2011 по 31.05.2011 – авансових платежів.

Також, у відповідності до довідки Енергодарської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05.07.2018 №08/09/10 за час перебування на обліку позивач сплачував: з 01.01.2001 по 31.03.2001 – щомісячно по 50 грн. фіксованого податку; з 01.04.2002 по 31.12.2003 – щомісячно по 60 грн. фіксованого податку; з 01.01.2004 по 31.12.2006 – щомісячно по 70 грн. фіксованого податку; з 01.01.2007 по 31.03.2011 – щомісячно по 80 грн. фіксованого податку.

Крім того, згідно листа Енергодарського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.05.2108 №3821/08.1 на обліку як фізична особа – підприємець ОСОБА_1 перебував з 17.03.1995 по 12.03.2012, при цьому в картках обліку відображена перерахована сума внесків: 09.02.1996 – 42 000 крб. за 1995 рік; 15.03.1996 – 788 000 крб. а/пл. І кв. 1996; 21.05.1996 – 607 000 крб. за І кв. 1996; 21.05.1996 – 5 040 000 крб. а/пл. ІІ кв. 1996; 21.08.1996 – 5 040 000 крб. а/пл. ІІІ кв. 1996; 05.12.1996 – 30,48 грн. взн. ІІІ кв.; 19.05.1997 – 30.04 грн.; 24.09.1997 – 61 грн. ІІ кв.; 05.01.1998 – 56 грн. внески; 11.03.1998 – 56,99 грн.; 25.06.1998 – 29,70 грн.; 30.06.1998 – 4,89 грн.; 10.07.1998 – 0,48 грн. За період з 01.08.1998 по 2003 рік інформація щодо сплати страхових внесків відсутня.

Підпунктом 1 пункту 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Враховуючи приписи абзацу третього підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 суд зазначає, що належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, зокрема до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.

Як вже зазначалося вище, листом Енергодарського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.05.2108 №3821/08.1 підтверджується сплата ОСОБА_1 страхових внесків за період з 17.03.1995 по 10.07.1998, отже даний період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Щодо зарахування до страхового стажу періоду з 01.01.2001 по 31.03.2011 слід зазначити про таке.

Відповідно до пункту 8.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 N 16-6 (втратила чинність на підставі постанови Пенсійного фонду від 13.01.2011 N 1-1 ( z0118-11 ), проте була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) до Пенсійного фонду України органами місцевого бюджету перераховуються 10 відсотків від суми фіксованого податку, 17 відсотків від суми коштів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів, та відділеннями Державного казначейства України 42 відсотки від сум єдиного податку, 68 відсотків від сум фіксованого сільськогосподарського податку.

Як вже зазначалося вище, довідкою Енергодарської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05.07.2018 №08/09/10 підтверджується сплата позивачем фіксованого податку з 01.01.2001 по 31.03.2001; з 01.04.2002 по 31.12.2003; з 01.01.2004 по 31.12.2006; з 01.01.2007 по 31.03.2011.

Тобто, позивачем сплачено страхові внески у складі фіксованого податку.

З урахуванням того, що періоди з 01.01.2004 по 28.02.2005; з 01.04.2007 по 31.05.2007; з 01.08.2007 по 31.03.2008; з 01.05.2008 по 31.05.2008; з 01.08.2008 по 31.12.2008; з 01.01.2009 по 31.12.2010 вже включено у страховий стаж позивача, включенню підлягають такі періоди: з 01.01.2001 по 31.03.2001; з 01.04.2002 по 31.12.2003; з 01.03.2005 по 31.12.2006; з 01.01.2007 по 31.03.2007; з 01.06.2007 по 31.07.2007; з 01.04.2008 по 30.04.2008; з 01.06.2008 по 30.04.2008; з 01.06.2008 по 31.07.2008; з 01.01.2008 по 31.03.2011.

Щодо зарахування до страхового стажу періодів з 11.07.1998 по 31.12.2000 та з 01.04.2011 по 12.03.2012 слід зазначити, що матеріалами справи не підтверджується сплата позивачем страхових внесків за вказані періоди, отже позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням того, що відповідачем протиправно не включено до страхового стажу позивача періоди здійснення ним підприємницької діяльності з 17.03.1995 по 10.07.1998, з 01.01.2001 по 31.03.2001; з 01.04.2002 по 31.12.2003; з 01.03.2005 по 31.12.2006; з 01.01.2007 по 31.03.2007; з 01.06.2007 по 31.07.2007; з 01.04.2008 по 30.04.2008; з 01.06.2008 по 30.04.2008; з 01.06.2008 по 31.07.2008; з 01.01.2008 по 31.03.2011, суд доходить висновку про протиправність дій Енергодарського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 та, відповідно, протиправність рішення від 18.04.2019 №2/06.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії від 04.04.2019 досяг 60-річного віку, наявність у позивача страхового стажу у розмірі 24 р. 01 міс. 25 дн. визнається органом Пенсійного фонду, а судом в межах розгляду даної справи встановлено, що періоди здійснення ним підприємницької діяльності з 17.03.1995 по 10.07.1998, з 01.01.2001 по 31.03.2001; з 01.04.2002 по 31.12.2003; з 01.03.2005 по 31.12.2006; з 01.01.2007 по 31.03.2007; з 01.06.2007 по 31.07.2007; з 01.04.2008 по 30.04.2008; з 01.06.2008 по 30.04.2008; з 01.06.2008 по 31.07.2008; з 01.01.2008 по 31.03.2011 підлягають зарахуванню до страхового стажу, позивач має не менше 25 років страхового стажу, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком та здійснити виплату пенсії, починаючи з моменту звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме з 04.04.2019, як забезпечення ефективного засобу поновлення прав ОСОБА_1

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Енергодарського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, 4-А, оф. 2; код ЄДРПОУ 41249795) щодо відмови у призначенні пенсії Шаяхметову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

3. Визнати протиправним рішення Енергодарського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.04.2019 №2/06.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) періоди здійснення підприємницької діяльності та сплати страхових внесків з 17.03.1995 по 10.07.1998, з 01.01.2001 по 31.03.2001; з 01.04.2002 по 31.12.2003; з 01.03.2005 по 31.12.2006; з 01.01.2007 по 31.03.2007; з 01.06.2007 по 31.07.2007; з 01.04.2008 по 30.04.2008; з 01.06.2008 по 30.04.2008; з 01.06.2008 по 31.07.2008; з 01.01.2008 по 31.03.2011.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за віком та здійснити виплату пенсії, починаючи з моменту звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме з 04.04.2019.

6. В решті позовних вимог – відмовити.

7. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 02.10.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко