Ухвала суду № 84698254, 03.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВІДВОДУ СУДДІ

03 жовтня 2019 рокуСправа № 280/3797/19 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі

за позовом ОСОБА_1

до Гуляйпільської районної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна регуляторна служба України

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №280/3797/19 за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Гуляйпільської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна регуляторна служба України, в якому позивач просить суд скасувати рішення Гуляйпільської районної ради Запорізької області, 41 сесії, сьомого скликання №5 від 10 квітня 2019 року “Про створення комунального некомерційного підприємства “Гуляйпільська центральна районна лікарня” Гуляйпільської районної ради шляхом перетворення.

Ухвалою судді від 12.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою за ініціативою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державну регуляторну службу України.

02.10.2019 від позивача надійшла заява (вх. №40938) про відвід судді Стрельніковій Н.В.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та зазначає, що суддею Стрельніковою Н.В. порушено процесуальні права позивача. Стверджує, що справа безпідставно відкрита у спрощеному провадженні та незважаючи на подане клопотання про незгоду на розгляд справи в спрощеному провадженні ухвала про розгляд вказаного клопотання не надходила. Також позивач не ознайомлений з ухвалою з приводу поданого ним клопотання про витребування доказів. Вказує, що суд залучає до експертизи Державну регуляторну службу, яка на його думку створена не легітимно, а тому не може бути використана як експертна організація, яка у довільний спосіб трактує, що оскаржуване рішення райради не носить регуляторний характер

На думку відповідача, вказані обставини свідчать, що суддя діє упереджено та стала на сторону відповідача, чим порушує принципи верховенства права та готує не правосудне рішення у справі. Враховуючи той факт, що представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна регуляторна служба України, виступає на стороні відповідача позивач має сумніви у неупередженості та компетентності судді Стрельнікової Н.В. Вважає, що за наявності вказаних обставин є підстави для відводу судді.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Стрельнікової Н.В., суд доходить висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому частина четверта статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Наведені позивачем обставини не можуть слугувати підставами для відводу, оскільки по-перше за правилами ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, отже незгода позивача з ухвалою суду про відкриття провадження у справі в частині призначення справи до розгляду в порядку спрощеного провадення та в частині залучення до участі у справі третьої особи не може бути підставою для відводу судді.

По-друге, щодо нерозгляду судом клопотань позивача про перехід в загальне позовне провадження та витребування доказів суд зазначає, що відповідні клопотання мають бути розглянуті судом протягом встановленого Законом строку розгляду справи в порядку спрощеного провадження, який наразі ще не сплив, тим більш для правильного вирішення таких клопотань суду доцільно з`ясувати максимально обставини справи, однак на час отримання судом клопотання позивача про перехід до розгляду справи в порядку загального провадження до суду ще не надійшов навіть відзив відповідача.

Щодо посилання позивача на невирішення судом клоптання про витребування доказів, суд також зазначає, що відповідне клопотання позивача надійшло до суду 10.09.2019, у той час, як у період з 09.09.2019 по 29.09.2019 суддя перебувала у відпустці.

Отже, ОСОБА_1 не доведено, а судом не встановлено існування об`єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об`єктивності судді Стрельнікової Н.В. та які б могли бути підставою для відводу згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною четвертою статті 40 КАС України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Суд вважає заяву позивача про відвід судді необґрунтованою з підстав, зазначених вище, а тому, у відповідності до частини третьої статті 40 та пункту 8 частини другої статті 236 КАС України, вважає за необхідне зупинити провадження в адміністративній справі №280/3797/19 до вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Стрельнікової Н.В. та передати заяву для вирішення питання про відвід судді на автоматичний розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40, п. 8 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №280/3797/19 до вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Стрельнікової Н.В.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Стрельнікової Н.В. для вирішення питання про відвід на автоматичний розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В.Стрельнікова