Рішення № 84698205, 25.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2019 року о/об 12 год. 18 хв.Справа № 320/3769/19 ЗП/280/70/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ін. НОМЕР_2 )

до Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 25716722)

про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

(особа посвідчується посвідченням адвоката № 2336 від 14.11.2006 року)

представника відповідача - Козарик Н.Г.

(діє на підставі довіреності № 112/08-01-10-06 від 05.02.2019 року)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - відповідач), а якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо відмови у прийнятті розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованої по АДРЕСА_2 для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,0016 га та 0,0061 га.

- зобов`язати Мелітопольську міську раду Запорізької області розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_2 для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,0016 га та 0,0061 га.

Ухвалою суду від 24 червня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 08 липня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою судді 09 липня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 31 липня 2019 року.

31 липня 2019 року ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 04 вересня 2019 року.

04 вересня 2019 року в підготовчому засіданні, протокольною ухвалою підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 25 вересня 2019 року .

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 25 вересня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що у разі подання відповідному органу виконавчої влади або місцевого самоврядування необхідної землевпорядної документації, тобто проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка погоджена у встановлений порядок, такий орган фактично зобов`язаний затвердити поданий йому проект землеустрою. При цьому зі змісту норм не вбачається, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо оцінки змісту поданої йому на затвердження документації, тобто, він не наділений можливістю вибору серед альтернативних варіантів дій (затвердити чи відмовити у затвердженні), а зобов`язаний діяти у відповідності до нормативного припису, визначеного у пункті 6 статті 123 ЗК України, що відповідає принципу, закріпленого у частині 2 статті 19 Конституції України.

В судовому засіданні представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник Мелітопольської міської ради Запорізької області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№32392 від 05 серпня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що на підставі звернень ФОП ОСОБА_4 від 12 лютого 2018 року, 31 жовтня 2018 року про погодження проектів землеустрою, враховуючи невідповідність наданих проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (розробником яких є ФОП ОСОБА_4 ) площею 0,0061 га та 0,0016 га по АДРЕСА_2 для будівництва індивідуальних гаражів управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Мелітопольської міської ради були підготовлені та надані до Центру надання адміністративних послуг висновки про відмову в погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 22 лютого 2018 року № 13; 12 листопада 2018 року № 107; 22 лютого 2018 року № 14; 12 листопада 2018 року №108. Також, листом-відповідаю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 21 березня 2019 року № П-590/з, було рекомендовано ОСОБА_1 усунути зазначені у наданих висновках управлінням містобудування та архітектури зазначені недоліки та привести види використання земельних ділянок площею 0,0061 га та 0,0016 га по АДРЕСА_2 у відповідність до переліків видів переважного, супутнього, допустимого видів використання в межах відповідної зони. Представник відповідача, вказує, що Мелітопольська міська рада діяла на підставі та в межах повноважень наданих законодавством України, у зв`язку з чим, відсутні підстави задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник Мелітопольської міської ради Запорізької області просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

23 січня 2012 року ОСОБА_1 , на ім`я Мелітопольського міського голови подано заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 61 м2, для будівництва та обслуговування капітального гаражу.

На підставі рішень Мелітопольської міської ради №1/4 від 27 квітня 2012 року та № 1/12 від 31 серпня 2012 року позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за рахунок міських земель у урахуванням вимог, встановлених нормативно-технічною документацією із землеустрою по АДРЕСА_2 , площею 0,0090 (0,0061 га за рахунок земельної ділянки, наданої у користування TOB «Червона гірка», договір оренди від 22 квітня 2009 року № 040926200072 для розміщення та експлуатації торгівельного павільйону, та 0,0029 га за рахунок земель Мелітопольської міської ради) для будівництва та обслуговування капітального гаражу.

Рішенням Мелітопольської міської ради № 1/1 від 24 квітня 2014 року позивачу подовжено строк виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В 2014 році фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 складено два проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_2 для будівництва індивідуальних гаражів: площею 0,0016 га, кадастровий номер 231070000:01:014:0229 та площею 0,0061 га, кадастровий номер 231070000:01:014:0001.

Висновками Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 27 жовтня 2014 року за № 60 та від 27 жовтня 2014 року за № 61 погоджено проекти землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок.

14 березня 2019 року позивач звернувся до Мелітопольської міської ради із заявою про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_2 для будівництва індивідуальних гаражів: площею 0,0016 га, кадастровий номер 231070000:01:014:0229 та площею 0,0061 га, кадастровий номер 231070000:01:014:0001.

В кінці березня 2019 року позивачем отримано від заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Федорова І.С. лист від 21 березня 2019 року за № П- 590/з, відповідно до якого позивачу відмовлено в затвердженні вищезазначених проектів землеустрою, оскільки необхідно усунути недоліки та змінити вид використання земельних ділянок.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

За приписами статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до частини 8 статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленою статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною 8 статті 186-1 Земельного кодексу України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

При цьому, суд зауважує, що у розумінні частини 6 статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою є невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Судом встановлено, що управлінням містобудування та архітектури Мелітопольської міської ради Запорізької області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу ОСОБА_1 (а.с.10, 19).

Разом з тим і Управлінням Держземагенства у Мелітопольському районі Запорізької області надано висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.11, 20).

Затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок приймається не на власний розсуд відповідача, а виключно в встановленому законом порядку.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформовано та зареєстровано, присвоєно кадастрові номери.

Так 14 березня 2019 року позивач звернувся до Мелітопольської міської ради Запорізької області про затвердження погодження землеустрою по АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаражу з подальшою передачею у власність.

За результатами розгляду заяви, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади листом від 21 березня 2019 року за № П- 590/з рекомендовано позивачу усунути недоліки та змінити вид використання земельних ділянок, площею 0,0061 га та 0,0016 га по АДРЕСА_2 у відповідності до переліків видів переважного, супутнього, допустимого видів використання в межах відповідної територіальної зони (сади, городи тощо).

Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України, встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно з законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 глави 1 Розділу ІІ Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Таким чином, рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок або відмова у такому затвердженні приймається виключно на пленарних засіданнях Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Отже, заява позивача від 14 березня 2019 року не розглянута Мелітопольською міською радою Запорізької області у спосіб передбачений законом, доказів протилежного відповідачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідачем порушено право позивача на належний розгляд заяви в порядку визначеного законом України, а відтак бездіяльність Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованої по АДРЕСА_2 для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,0016 га та 0,0061 га. - є протиправною.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи справу суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню шляхом зобов`язання Мелітопольської міської ради Запорізької області розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_2 для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,0016 га та 0,0061 га.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідачем вчинено бездіяльність щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та по суті не доведена правомірність розгляду заяви шляхом викладеним у відповіді № П- 590/з, через що позовна заява підлягає задоволенню частково.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ін. НОМЕР_2 ) до Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 25716722) про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованої по АДРЕСА_2 для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,0016 га та 0,0061 га.

Зобов`язати Мелітопольську міську раду Запорізької області розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_2 для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,0016 га та 0,0061 га.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ін. НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 25716722) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 768 грн. 40 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 жовтня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов