Рішення № 84698081, 20.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2019 року м. Ужгород№ 260/382/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Стенавській А.М.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з`явився,

представник позивача: адвокат - Герич Анатолій Йосипович;

відповідач: Закарпатська митниця ДФС – представник ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 20 вересня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 30 вересня 2019 року.

19 березня 2019 року, ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці ДФС, якою просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України за № UA305000/2019/000001/2 від 16 січня 2019 року.

22 березня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі.

10 травня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 04 грудня 2018 року, позивачем, у суб`єкта підприємницької діяльності Чеської республіки «MINSTRAV s АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , PSC НОМЕР_1 було придбано автомобіль «PORSHE» , моделі «CAYENNE S DIESEL», про що був укладений договір купівлі - продажу. Даний автомобіль був куплений за 300 000 чеських крон, що станом 04.12.2018 становить 356 525,48 гривень та транспортований найнятим лафетом на територію митниці. автомобіль був куплений у пошкодженому стані з метою належного ремонту для подальшої експлуатації. 10 грудня 2018 року при ввезенні транспортного засобу через митний пост "Ужгород" інспектором митниці було складено акт про проведення огляду ТЗ. Згідно якого на момент огляду автомобіля марки "PORSHE" на ньому наявні пошкодження: транспортний засіб після ДТП, внаслідок чого пошкодження вся передня частина автомобіля, лобове скло, приведені в дію дві подушки безпеки, пошкоджений декоративний пластик салону автомобіля, заблоковані ремені безпеки; по технічним причинам неможливо встановити показник спідометру; відсутні: (передні колеса ТЗ, двигун, коробка передач, передня ходова частина, передні фари, бампер, радіатор, решітка, пневно подушки); наявні сліди відновлювальних робіт. Крім того, даний ТЗ повторно оглядався митним інспектором, про що складно акт. В подальшому суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 було складно звіт про оцінку № 972-12-18 від 13.12.2018 року. Станом на 13.12.2018 року вартість ТЗ із урахуванням пошкоджень становить 12 200 Євро, що на день звернення до митниці згідно курсу 31, 625606 грн. за 1 Євро становить 385 832, 39 грн. Що також підтверджується висновком експертного дослідження Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 365 від 17 грудня 2018 року. З метою здійснення митного оформлення зазначеного автомобіля позивача – ФОП Архіпов Олександр (декларант) звернувся до митниці з електронною митною декларацією, в якій митна вартість була визначена за ціною договору (контракту). Натомість, 16 січня 2019 року, посадовою особою Закарпатської митниці ДФС, прийнято рішення про коригування митної вартості, однак даний висновок митного органу не відповідає реальному стану речей, оскільки в його основу покладено виключно інформацію з автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, а не звіт про оцінку легкового автомобіля.

02 квітня 2019 року, представником відповідача подано до суду відзив, відповідно до якого відповідач вказує, що фактурна вартість автомобіля заявлена за резервним методом декларантом з урахуванням транспортних витрат – 388 994,95 грн. (еквівалент – 12300 євро). Під час прийняття митної декларації до митного оформлення, автоматизованого системою аналізу та управління ризиками в програмному забезпеченні АСМО «Інспектор» для транспортного засобу згенеровано числовий індикатор вартості на рівні 29 800 євро. За заявою декларанта б/н від 18.12.2018 митне оформлення було призупинене у зв`язку з бажанням подання додаткових документів щодо характеристик товару відповідно до п.2 ст. 255 МКУ. 16.01. 2019 митне оформлення було продовжено. Спеціалізованим підрозділом митниці здійснено ретельну перевірку заявленої митної вартості вказаного товару та наданих для її підтвердження документів. також, Відповідно до ч.5 статті 55 МК України декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Позивач цим правом не скористався. Документи на запит митниці декларант не подав. У зв`язку з цим, 16.01.2019 митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості, (а.с.72-79).

07 травня 2019 року, представником відповідача надано до суду письмові пояснення, де вказує, що до предмету доказування у цій категорії справ входять обставини заповнення митної декларації, яку подано до митного оформлення, а також обставини щодо подання нової митної декларації у випадку прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості. Вказує на те, що у графі 43 нової митної декларації декларант зазначає два порядкових номери методів визначення митної вартості, що використовувалися, а саме: у лівому підрозділі порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосовано декларантом або уповноваженою ним особою, а у правому підрозділі порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості. Декларантом позивача, після винесення митницею оскаржених рішень, подано відповідачу митну декларацію від 18.01.2019 в графі 12 «Відомості про вартість» якої зазначено 956 966, 49 грн.; лівому підрозділі графи 43 «Код МВВ» проставлено « 6», тобто визначений декларантом резервний метод митної вартості; у графі 45 «Коригування» вказано вартість товару 956 966,49 грн.; у графі 47 «Нарахування платежів» митної декларації зазначено види надходжень бюджету, що контролюються митними органами та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом « 01». Таким чином, декларантом самостійно обраний резервний метод визначення митної вартості. Крім того, вказує на те, що правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості припинив існувати з моменту подання нової митної декларації.

03 червня 2019, представником відповідача подано до суду письмові пояснення відповідно до якого відповідач вказує, що коригування митної вартості за резервним методом відбулося не на підставі інформації цінової інформації з ЄАІС про інші оформлення ідентичних та аналогічних товарів, а на підставі цінової інформації, згенерованої АСАУР для даного транспортного засобу.

06 червня 2019 та 10 липня 2019 року, представником відповідача подано до суду додаткові письмові пояснення відповідно до якого відповідач вказує, що спір у даній справі між сторонами вичерпано внаслідок погодження декларантом із митною вартістю товару, визначеною відповідачем.

У судовому засіданні позивач та представник позивача просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 04 грудня 2018 року, позивачем у суб`єкта підприємницької діяльності Чеської Республіки «MINSTRAV s.r.o» Kolin, Tridvorska 974, PSC 28002 було придбано автомобіль «PORSHE» , моделі «CAYENNE S DIESEL», ідентифікаційний номер кузову НОМЕР_2 , чорного кольору, 07.11.2013 року виробництва, про що було укладено договір купівлі - продажу. Даний автомобіль був придбаний за 300 000 чеських крон, що станом 04.12.2018 становить 356 525,48 гривень (т. 1, а.с. 20-21)

10 грудня 2018 року, вказаний транспортний засіб ввезено на митну територію України для його митного оформлення. Внаслідок чого, головним державним інспектором митного органу ОСОБА_5 було складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (т.1. а.с. 23-24).

До даного акту інспектором складено додатковий аркуш №UA305100/2018/603123, де вказано, що автомобіль «PORSHE», моделі «CAYENNE S DIESEL», ідентифікаційний номер кузову НОМЕР_2 після ДТП, внаслідок чого пошкоджена вся передня частина автомобіля, лобове скло, призведені в дію дві подушки безпеки, пошкоджений декоративний пластик салону автомобіля, заблоковані ремні безпеки, по технічним причинам не можливо встановити показник спідометру, відсутні ( передні колеса тз, двигун, коробка передач, передня ходова частина, передні фари, бампер, радіатор, решітка радіатора, пневмо подушки), наявні сліди відновлюваних робіт (т.1 а.с. 25).

13 грудня 2018 року, суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 , було складено звіт про оцінку № 972-12-18. Згідно вказаного звіту та висновку (а.с.35), замовником оцінки та власником транспортного засобу є ОСОБА_1 , де у п. 9.5 Визначення вартості транспортного засобу, оцінювачем вказано, що ринкова вартість легкового автомобіля марки "PORSHE" модель «CAYENNE S DIESEL» 2013 року випуску, бувшого використання, після ДТП, оцінюваного за межами України, при ввезенні на територію України (без врахування митних податків і зборів), та без врахування транспортних витрат до кордону України, станом на 13.12.2018 року становить 12 200, 00 Євро, (т.1, а.с. 28-45).

16 грудня 2018 року, на території ЗМК МП «Ужгород – центральний» ДП «Укрінтеравтосервіс», транспортний засіб повторно був оглянутий старшим державним інспектором Шимоном М.М. та складено акт UA305160/2018/037307 про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу до митної декларацію.

До акту інспектором було складено додатковий аркуш UA305160/2018/037307, де вказано, що транспортний засіб після ДТП, пошкоджена вся передня частина автомобіля, відсутні передні колеса тз, двигун, коробка передач, передня ходова частина, передні фари, бампер, радіатор, решітка радіатора, наявні сліди зварювання, наявна тріщина лобового скла, спрацьовані подушки безпеки, пошкоджено декоративний пластик в салоні, кріплення сидінь, відсутня пластикова накладка арки задніх коліс. Показник одометра встановити не можливо через відсутність системи електропроводки (т.1 а.с. 27).

17 грудня 2018 року, судовим експертом Закарпатського науково – дослідного експертно – криміналістичного центру надано висновок експертного дослідження № 365, де вказано, даний транспортний засіб відповідає стандартам екологічних норм не нижче Євро-5, (т.1, а.с. 58-60).

18 грудня 2018 року, позивач через митного брокера, подав відповідачу електронну митну декларацію UA305160/2018/037654 для розмитнення автомобіля із заявленою його митною вартістю в сумі 300 000,00 чеських крон, що складає 388994,95 грн. по офіційному курсу НБУ на той день, (т.1, а.с. 111).

Разом з митною декларацією декларантом було подано: акт митного огляду від 10.12.2018 року UA305100/2018/603123;свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; Б/Н від 11.12.2018; висновок про якісні характеристики товарів № 365 від 17.12.2018; звіт про оцінку № 972-12-18 від 13.12.2018 року; договір купівлі – продажу № б/н від 04.12.2018; договір із брокером від 08.12.2018 року; документ контролю від 10.12.2018 року ( а.с.23, Т.1); калькуляція витрат від 13.12.2018 року, (т.1, а.с. 111-112).

18 грудня 2018 року, за заявою декларанта митне оформлення було призупинено у зв`язку із бажанням подання додаткових доказів щодо характеристик товару відповідно до п.2 статті 255 МК України, ( а.с.87, Т.1).

15 січня 2019 року, декларант ОСОБА_7 подав заяву, що інші документи щодо характеристики товару надати не може, у зв`язку із їх відсутністю.

16 січня 2019 року, декларант ОСОБА_7 подав до митного органу заяву, що надати додаткові документи для підтвердження митної вартості не виявляється можливим. від консультацій з органом доходів і зборів відмовляється.

16 січня 2019 року, посадовою особою Закарпатської митниці ДФС, ОСОБА_8 , прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № UA305000/2019/000001/2 та скориговано вартість транспортного засобу до 29 900,00 євро, (т.1, а.с. 63-64).

18 січня 2019 року, позивач через митного брокера, подав відповідачу електронну митну декларацію UA305160/2019/002832 для розмитнення автомобіля із заявленою його митною вартістю в сумі 956 966,49 грн. (т.1 а.с. 109).

Вважаючи дії відповідача по коригуванню, в бік збільшення, митної вартості автомобіля протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання застосування до спірних правовідносин норм матеріального права та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частина сьома статті 55 Митного кодексу України, визначає, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МК України).

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Як визначено ч. 1, 2, п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Для встановлення обставин справи та правильного вирішення справи по суті, у судовому засіданні були допитані у якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 .

Допитаний в судовому засіданні 04 червня 2019 року свідок ОСОБА_4 , вказав, що працює як самозайнята особа, суб`єкт оціночної діяльності. Зазначив, що позивач звернувся до нього з необхідністю проведення оцінки. Після отримання необхідних документів, одразу виїхав на термінал, де зберігався транспортний засіб, здійснив опис транспортного засобу, за Vin кодом визначив вартість даного автомобіля, який був після ДТП, що відображено у звіті про оцінку з висновком про вартість. У роботі використовував продукт "Schwacke", що розміщено на 11-14 ст. Звіту. Також, сформував ремонтну калькуляцію даного транспортного засобу

Свідок, ОСОБА_7 , 09 липня 2019 рокув судовому засіданні пояснив, що позивач десь у грудні 2018 року уклав з ним договір про надання послуг митного брокера та надав всі необхідні документи особисто. В подальшому в інтересах ОСОБА_10 він самостійно подавав необхідні документи для митного оформлення. Позивач ОСОБА_1 подав йому договір купівлі-продажу, технічний паспорт на ТЗ, звіт про оцінку зроблений ОСОБА_4 , висновок експертного дослідження експерта ОСОБА_9 Першу митну декларацію від подавав орієнтовно 18 грудня 2018 року, другу десь 17 січня 2019 року. Також пояснив, що не скористався правом направити запит до країни виробника.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні 29 липня 2019 року пояснив, що йому було доручено проведення експертизи за зверненням ОСОБА_1 від 17 грудня 2018 року. Необхідністю дослідження було встановити до якого екологічного стандарту відноситься транспортний засіб. Внаслідок проведення дослідження було встановлено, що транспортний засіб відповідає стандартам Євро – 5 за умовами стандартної комплектації, про що ним було складено висновок.

Судом встановлено, що 18 грудня 2018 року за митною декларацією № UA305160/2018/037654 декларантом (ФОП ОСОБА_7 ) було заявлено до митного оформлення легковий автомобіль «PORSHE» , моделі «CAYENNE S DIESEL», ідентифікаційний номер кузову НОМЕР_2

Предметом оскарження у даній справі є рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці ДФС від 16 січня 2019 року № UA305000/2019/000001/2, (а.с. 63-64).

Як слідує із оскаржуваного рішення, для підтвердження митної вартості товару до митного оформлення декларантом було подано:

1101- митна декларація UA305100/2018/037654 від 18.12.2018 року ( а.с.111, т.1); 4000- договір купівлі – продажу № б/н від 04.12.2018, ( а.с.20, Т.1);

4207-договір про надання послуг митного брокера від 08.12.2018 Б/Н;

2800- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ( а.с.22, Т.1);

1721- UA 305100/2018/603123 - акт митного огляду від 10.12.2018 року, ( а.с.--25, Т.1);

3006- б\н від 11.12.2018 року

3015- висновок про якісні характеристики товарів № 365 від 17.12.2018, ( а.с.54,Т.1);

3016- звіт про оцінку № 972-12-18 від 13.12.2018; (а.с.28, Т.1)

У висновку оскаржуваного рішення відповідачем зазначено, що заявлена декларантом за резервним методом вартість транспортного засобу у розмірі 12 300 Євро не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю з ціновою інформацією, наявною у митного органу, а саме автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) для транспортного засобу з VIN-кодом WP1ZZZ92ZELF67680 згенеровано індикатор ризику по вартості на рівні 29800 Євро.

Відповідач у зазначеному рішенні керується положеннями статті 363 МК України, за приписами якої визначено, що автоматизована система управління ризиками, що застосовується органами доходів і зборів, є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів. Аналіз, виявлення та оцінка ризиків, у тому числі з використанням інформаційних технологій у тому числі включають визначення критеріїв із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість

здійснювати вибір об`єкта контролю, що становить ризик (індикаторів ризику). Дана система управління ризиками забезпечує визначення однакового обсягу та форм митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення незалежно від того, якому органу доходів і зборів подано митну декларацію (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до цього Кодексу), для здійснення митних формальностей. Відповідно до частини 3 статті 55 МК України, декларантом запитувані документи подано не було, право на проведення консультацій з органом доходів і зборів відповідно до частини 5 статті 55 МК України декларант не використав.

За приписами частини п`ятої статті 55 МК України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді, частина шоста даної норми МК України.

Таким чином, при визначенні числового значення митної вартості товару за основу взято цінову інформацію (29800 Євро), згенеровану автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) для транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_2 , та калькуляцією витрат на доставку б/н від 13.12.2018 року (70 євро транспортування + 30 Євро страхування). Митна вартість товару "Легковий автомобіль "PORSHE" модель «CAYENNE S DIESEL» 2013 року виготовлення (VIN-код НОМЕР_2 ).." визначена за шостим (резервним) методом з урахуванням витрат на транспортування та страхування складає: 29800 Євро+70 Євро+30 Євро=29900 Євро, (а.с.64)

В оскаржуваному рішенні відповідачем роз`яснено, що декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Митного кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 МК України.

Суд зазначає, що митна вартість товару заявлена декларантом самостійно у вказаній митній декларації за резервним методом і становить 388 994, 95 грн. по курсу валют станом на дату подання декларації (т.1 а.с. 111).

Вказана обставина підтверджується змістом графи 43 митної декларації № UA305160/2018/037654, в якій зазначено обраний декларантом 6-й, резервний метод визначення митної вартості, (т.1 а.с. 111).

18 січня 2019 року, Декларантом позивача, після винесення митницею рішення про коригування митної вартості товарів за № UA305000/2019/000001/2, подано відповідачу митну декларацію UA305160/2019/002832, де в графі 12 «Відомість про вартість» якої зазначено 956966,49 грн.; у лівому підрозділі графи 43 «Код МВВ» проставлено « 6» тобто визначений декларантом резервний метод митної вартості товару; у графі 45 «Коригування» вказано вартість товару 956966,49 грн.; у графі 47 «Нарахування платежів» митної декларації зазначено види надходжень бюджету, що контролюються митними органами та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом « 01», що свідчить про згоду декларанта із рішенням митниці, так само як і про відсутність бажання скористатися правом випуску товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно статті 55 МК України..

Окрім цього, нова митна декларація UA305160/2019/002832 від 18.01.2019 не містить: 1) у правому підрозділі графи 43 «Код МВВ» порядкового номеру методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів; 2) в окремих рядках графи 47 відображення сум: а) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; б) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; в) різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України; 3) у графі В «Подробиці розрахунків» відомостей про забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа та зазначення коду за ЄДРПОУ гаранта та номеру (номерів) відповідних гарантійних документів; 4) спосіб сплати різниці між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначеного кодом розрахунку «55» згідно Класифікатора способів розрахунків.

Таким чином, аналізуючи зміст митної декларації UA305160/2019/002832 від 18 січня 2019 року суд дійшов висновку, що декларантом самостійно обраний резервний метод визначення митної вартості, оскільки у графі 43 вказано метод визначення митної вартості « 6» та правий підрозділ цієї графи не заповнений, а також не забезпечено сплату митних платежів шляхом застосування декларантом гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Отже, позивач або уповноважена ним особа не скористалися правом на випуск товару, що декларується, у вільний обіг шляхом подання нової митної декларації з відповідним змістом, сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Окрім цього, як судом вже зазначалося, що відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів за № UA305000/2019/000001/2 від 16.01.2019, а саме на другому аркуші зазначено про право позивача на випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною 7 статті 55 Митного кодексу України.

Аналіз змісту позовних вимог свідчить про те, що позивач не згоден з митною вартістю, яка визначена митним органом у спірному рішенні. Як наслідок, він мав право скористатись, як зазначено вище, правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною 7 статті 55 Митного кодексу України (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), однак не зробив цього, фактично погодившись із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, визначеною митним органом у оскарженому рішенні № UA305000/2019/000001/2 від 16.01.2019, вказавши її у новій митній декларації № UA 305160/2019/002832 від 18.01.2019, а тому правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості припинив існувати з моменту подання нової митної декларації.

Дослідження відомостей з відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення такого спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 30.10.2018 у справі №816/2396/17(адміністративне провадження №К/9901/61818/18).

На доводи відповідачів в судовому засіданні про наявні розбіжності у ціні транспортного засобу за договором купівлі-продажу, то такі доводи оцінюються судом критично, оскільки такі відомості не відображені та не аналізувалися відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення.

Отже, щодо інших доводів адміністративного позову що стосується вартості ввезеного ОСОБА_1 транспортного засобу після ДТП, та визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основний метод, а із застосуванням резервного методу, що застосований без достатніх підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів визначених ст. 59-63 МК України, то такі не можуть прийнятися судом як обґрунтовані та підставні, так як декларант погодився із митною вартістю товару, що визначена відповідачем в оскаржуваному рішенні. Крім того, декларант самостійно обрав резервний "шостий" метод визначення вартості подаючи митні декларації 18 грудня 2018 року та 18 січня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність спірного рішення, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити..

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 , п. АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 ), в особі представника ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_5 , п.і. 88000, АДРЕСА_5 ) до Закарпатської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39515893, п.і. 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UA305000/2019/000001/2 від 16 січня 2019 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяТ.В. Скраль