Ухвала суду № 84698037, 02.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

02 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 289/1467/19

категорія 114000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Семенюк М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 04.09.2019 дана справа передана на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Позовна заява до розгляду не прийнята та провадження у справі не відкрито.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить:

- поновити пропущений з поважних причин строк для подачі адміністративного позову про визнання протиправним і скасування Рішення Радомишльської міської ради Житомирської області двадцять шостої сесії 6 скликання від 01.04.2013 № 483 «Про прийняття майна у комунальну власність»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Радомишльської міської ради Житомирської області двадцять шостої сесії 6 скликання від 01.04.2013 № 483 «Про прийняття майна у комунальну власність».

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та суперечать, зокрема, статтям 6, 8, 13, 19, 21, 22, 41 та 92 Конституції України, статтям 355, 356, 358 та 382 Цивільного кодексу України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», а його реалізація призводить до ущемлення її особистих прав і законних інтересів як співвласника багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ).

З`ясовуючи, відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства, належить врахувати наступне.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Пунктом першим частини першою статті 19 вказаного Кодексу передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В розумінні приписів статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як вбачається з позовної зави, звернення до суду з даним позовом зумовлено захистом права власності позивача на кв. 6 житлового будинку АДРЕСА_1 , співвласником якого вона є та який протиправно, на її думку, оскаржуваним рішенням відповідача прийнято у міську комунальну власність.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що спір за вказаним позовом позивача, який вважає себе правомірним власником частини житлового будинку, не пов`язаний із захистом прав у сфері публічно-правових відносин, оскільки випливає із оспорюваних прав, свобод та інтересів, що виникають із цивільних відносин, які мають приватно-правовий характер.

У відповідності до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Враховуючи наведене, а також суть спірних правовідносин, суб`єктний склад сторін у справі, суд приходить до висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а повинен вирішуватися місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

Крім того необхідно зазначити, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 по справі № 240/9945/19 відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України у відкритті провадження в справі за аналогічним позовом.

Згідно ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз`яснити, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд.

Суддя М.М. Семенюк