Рішення № 84696615, 03.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2019Справа № 910/9886/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогірьє Груп»

про стягнення заборгованості за Договором поставки №17706-Ке/18 від 09.07.2018 та штрафних санкцій у розмірі 73 796,30 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогірьє Груп» про стягнення заборгованості за Договором поставки №17706-КЕ/18 від 09.07.2018 та штрафних санкцій у розмірі 73 796,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №17706-КЕ/18 в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9886/19. Враховуючи клопотання позивача, ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.07.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку із зазначенням «не розшукано, не значиться».

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Водночас, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечення внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» (далі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Білогірьє Груп» (далі - покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 17706-КЕ/18 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язується передавати тютюнові вироби або інші групи товарів у власність покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах, зазначених у цьому Договорі. Придбаний покупцем за цим Договором товар буде в подальшому реалізовуватися через об`єкти торгівлі покупця на території України.

Відповідно до п. 1.2 Договору асортимент, кількість, ціна товару визначається сторонами на кожну партію окремо.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 08 липня 2019 року включно, а по відношенню платежів - до повного виконання покупцем своїх зобов`язань по оплаті отриманого товару (п. 1.3 Договору).

Якість товару повинна відповідати стандартам згідно чинного законодавства України. Товар постачається в упаковці виробника. Якість товару гарантується виробником (п. 2.2 Договору).

У відповідності до п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення (замовлень) покупця та виходячи з наявності відповідного асортименту товару на складі продавця. Замовлення на партію товару погоджується відповідальними особами сторін.

Поставка товару здійснюється або транспортом продавця, або транспортом покупця (EXW - продавця, або СРТ - склад покупця). Право вибору умов постачання товару залишається за продавцем. Умови поставки викладені у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного Договору ( п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору покупець приймає товар у відповідності до вимог законодавства, згідно з супровідними документами продавця.

Після приймання товару покупцем претензії щодо кількості та якості товару продавцем не приймаються, за винятком прихованих виробничих дефектів. З моменту підписання видаткової накладної представниками обох сторін, поставка товару вважається такою, що відбулась належним чином, товар вважається таким, що прийнятий покупцем по кількості та якості (п. 3.7 Договору).

Згідно з п. 3.8 Договору право власності на товар, що постачається, а також ризик його випадкової загибелі та випадкового пошкодження, переходять до покупця з моменту отримання товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною, підписаною обома сторонами. Після переходу права власності до покупця товар поверненню не підлягає.

Покупець зобов`язаний надати продавцю документи пов`язані з отриманням товару (видаткові накладні; довіреності тощо), які належним чином оформлені (п. 3.9 Договору).

У відповідності до п. 3.10 Договору товар приймається по кількості та якості покупцем на складі продавця - якщо поставка здійснюється на умовах EXW, або на складі покупця - якщо поставка здійснюється на умовах СРТ.

Ціна товару визначається у відповідності з ціною вказаною у прайс-листах продавця, які діють на момент виконання продавцем замовлень покупця і вказується у видаткових накладних з урахуванням ПДВ. Загальна сума даного Договору не обмежується і визначається н підставі фактично поставленого товару згідно видаткових накладних (п. 4.1 Договору).

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Проте не виключаються інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України, за погодженням з продавцем (п. 4.3 Договору).

Згідно з п. 4.5 Договору за згодою продавця покупцеві товар може відпускатися на умовах повної передоплати або з відтермінуванням оплати за товар.

В разі відпуску товару на умовах відтермінування оплати сума відвантаження товару покупцеві не повинна перевищувати суму кредитного ліміту. Сума кредитного ліміту розраховується по формулі:

? кредитний ліміт = (V/X*T)*1,3, де

V- об`єм продажів за розрахунковий період (розрахунок проводиться за останній повний календарний місяць);

X- кількість календарних днів в розрахунковому період;

Т- кількість днів відтермінування платежу клієнта в календарних днях;

Коефіцієнт 1, 3 - збільшення суми кредитного ліміту на 30%.

У відповідності до п. 4.8 Договору максимальний строк відтермінування оплати за тютюнові вироби становить шість календарних днів і обраховується з дати виписки видаткової накладної. День, наступний за днем виписки видаткової накладної є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку. Останнім днем розрахунку є шостий календарний день. В разі розрахунку в інший спосіб, ніж перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, який не погоджений з продавцем, строк відтермінування оплати може бути змінено продавцем в односторонньому порядку, про що повідомляється покупця.

На інші групи товарів строк відтермінування оплати становить шість календарних днів і обраховується з дати виписки видаткової накладної. День, наступний за днем виписки видаткової накладної є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку. Останнім днем розрахунку є шостий календарний день (п. 4.9 Договору).

Згідно з п. 5.2.1 та п. 5.2.2 Договору продавець зобов`язаний передавати товар у власність покупця відповідно до погоджених сторонами замовлень та умов цього договору виходячи із наявного у нього асортименту; передавати покупцеві видаткову накладну на відповідну партію поставленого товару в момент поставки.

Пунктами 5.4.1 та 5.4.2 Договору передбачено, що покупець зобов`язаний оплачувати фактично поставлений товар в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі та приймати замовлений ним товар в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі.

За умовами п. 6.2 Договору у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

У випадку прострочення платежу понад 3 (три) календарні дні, покупець сплачує на користь продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами (п. 6.3 Договору).

Сплата пені, штрафу та відшкодування збитків не звільняє покупця від повного виконання своїх зобов`язань по Договору (п. 6.4 Договору).

Як зазначає позивач, ТОВ «Тедіс Україна» здійснило поставку тютюнових виробів та товарів не тютюнового асортименту ТОВ «Білогірьє Груп» на загальну суму 60 520, 91 грн, однак відповідач не виконав свої договірні зобов`язання в частині здійснення оплати за поставлений за договором товар у повному обсязі, в зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 53 520, 91 грн.

Також, у зв`язку з порушенням строків оплати за отриманий за Договором товар, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 9 692,59 грн, 3% річних в розмірі 899,47 грн та штраф в розмірі 9 683,33 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору поставки № 17706-КЕ/18 від 09.07.2018 здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 60 520,91 грн згідно видаткових накладних № КЕ18-000184637 від 19.09.2018 на суму 63,00 грн, № КЕ18-000184638 від 19.09.2018 на суму 16 486,25 грн, № КЕ18-000184649 від 19.09.2018 на суму 18 757,10 грн, № КЕ18-000184650 від 19.09.2018 на суму 238,20 грн, № КЕ18-000184794 від 19.09.2018 на суму 193,50 грн, № КЕ18-000186763 від 21.09.2018 на суму 14 292,12 грн, № КЕ18-000187113 від 21.09.2018 на суму 9 952,18 грн, № КЕ18-000187148 від 21.09.2018 на суму 538,56 грн, які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

У відповідності до п. 4.8 Договору максимальний строк відтермінування оплати за тютюнові вироби становить шість календарних днів і обраховується з дати виписки видаткової накладної. День, наступний за днем виписки видаткової накладної є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку. Останнім днем розрахунку є шостий календарний день. В разі розрахунку в інший спосіб, ніж перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, який не погоджений з продавцем, строк відтермінування оплати може бути змінено продавцем в односторонньому порядку, про що повідомляється покупця.

На інші групи товарів строк відтермінування оплати становить шість календарних днів і обраховується з дати виписки видаткової накладної. День, наступний за днем виписки видаткової накладної є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку. Останнім днем розрахунку є шостий календарний день (п. 4.9 Договору).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних, позивачем поставлено відповідачу тютюнові вироби та товари не тютюнового асортименту (запальнички), а отже розрахунки за отриманий товар мали бути здійсненні відповідачем у строк 6 календарних днів з моменту отримання товару.

Однак, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем оплачено отриману продукцію частково, а саме сплачено 16.10.2018 - 5000,00 грн, 24.10.2018 - 1000,00 грн, 13.11.2018 - 1000,00 грн.

Таким чином, неоплаченим залишається товар на суму 53 520,91 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати поставленого товару у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 53 520,91 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 9 692,59 грн, 3% річних в розмірі 899,47 грн та штраф в розмірі 9 683,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За умовами п. 6.2 Договору у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

У випадку прострочення платежу понад 3 (три) календарні дні, покупець сплачує на користь продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами (п. 6.3 Договору).

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 9 692,59 грн.

В свою чергу, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення штрафу, оскільки відповідачем порушено строки оплати товару на строк понад шість днів, позивачем правомірно нараховано штраф у розмірі 16% від суми заборгованості, в зв`язку з чим, стягненню з відповідач підлягає штраф у розмірі 9 683,33 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних, судом встановлено, що при нарахуванні 3% річних на вартість неоплаченого товару за видатковою накладною № КЕ18000184638 від 19.09.2018, позивачем не враховано, що 16.10.2018 відповідачем частково оплачено товар, поставлений за означеною видатковою накладною, а саме на суму 6 937,00 грн, а відтак з 16.10.2018 відповідачем залишився неоплаченим товар за означеною видатковою накладною на суму 9 549,25 грн, а не на суму 16 486,25 грн.

Відтак, з урахуванням наведеного, стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 807,68 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність порушень строків оплати за отриманий товар та відсутність підстав для застосування відповідальності за таке порушення.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогірьє Груп» (03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 20; ідентифікаційний код: 40501103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» (65044, місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 4-А; ідентифікаційний код: 30622532) заборгованість в розмірі 53 520 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот двадцять) грн 91 коп., пеню в розмірі 9 692 (дев`ять тисяч шістсот дев`яносто дві) грн 59 коп., 3% річних в розмірі 807 (вісімсот сім) грн 68 коп., штраф в розмірі 9 683 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят три) грн 33 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 918 (одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять) грн 61 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 03.10.2019

Суддя О.А. Грєхова