Ухвала суду № 84696572, 03.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

щодо розгляду заяви про відвід судді

м. Київ

03.10.2019Справа № 910/5622/18

За позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Брумберг ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АН Царьград"

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васько Альбіна Василівна

третя особа - 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа - 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національний банк України

про визнання недійсним договору іпотеки

Щодо розгляду заяви б/н від 01.10.2019 року «Про відвід судді» представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

Суддя Котков О.В.

Представники учасників справи:

від позивача не з`явились;

від відповідача Атаманова Ю.Є. (адвокат);

від третьої особи-1 не з`явились;

від третьої особи-2 не з`явились;

від третьої особи-3 не з`явились;

від третьої особи-4 не з`явились.

Вільний слухач ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Брумберг ЛТД" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 05.05.2018 року до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (відповідач) в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку визнати недійсним договір іпотеки №972-260412/1, укладений 27 квітня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Брумберг ЛТД".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оскаржуваний договір за своїм змістом суперечить вимогам ст.ст. 207, 215, 216 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2018 року у справі № 910/5622/18 позовну заяву б/н від 05.05.2018 року Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Брумберг ЛТД" до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання недійсним договору іпотеки залишено без руху, надано Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Брумберг ЛТД" строк до 29.05.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5622/18, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 26.06.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 року повідомлено сторін, що судове засідання у справі призначене на 26.06.2018 року не відбудеться, у зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці, судове засідання призначено на 06.07.2018 року.

В підготовчому засіданні 06.07.2018 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, підготовче засідання відкладено на 09.08.2018 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АН Царьград"

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/5622/18 до судового розгляду по суті, судове засіданні призначено на 13.09.2018 року.

В судових засіданнях 13.09.2018 року та 04.10.2018 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 року постановлено повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні, продовжити підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні, залучити до участі у справі № 910/5622/18 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васько Альбіну Василівну, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України та відкласти підготовче засідання на 23.10.2018 року.

В підготовчих засіданнях 23.10.2018 року та 13.11.2018 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 року повідомлено сторін, що судове засідання у справі призначене на 27.11.2018 року не відбудеться, у зв`язку з направленням судді для участі у тренінгу, розгляд даної справи, підготовче засідання призначено на 06.12.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, підготовче засідання відкладено на 27.12.2018 року та витребувано у Шевченківського районного суду міста Києва засвідчену копію належної якості висновку експерта № 8-4/1979 від 17.10.2017 року Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.

В підготовчих засіданнях 27.12.2018 року та 29.01.2019 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 року замінено відповідача у справі № 910/5622/18 - Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста", підготовче засідання відкладено на 19.02.2019 року.

В підготовчому засіданні 19.02.2019 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 року підготовче засідання відкладено на 19.03.2019 року.

В підготовчому засіданні 19.03.2019 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року підготовче засідання відкладено на 05.09.2019 року, зупинено провадження у справі № 910/5622/18 до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги.

15.08.2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшло повідомлення про зміну найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

В підготовчому засіданні 05.09.2019 року судом оголошувалася перерва.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 17.09.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/5622/18 до судового розгляду по суті на 01.10.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 року змінено найменування відповідача у справі № 910/5622/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

В судовому засіданні 01.10.2019 року судом оголошувалася перерва до 01.10.2019 року о 12:50 год. з метою надання часу представнику відповідача для підготовки заяви про відвід судді.

01.10.2019 року через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшла заява б/н від 01.10.2019 року «Про відвід судді». Заява про відвід мотивована тим, що у судовому засіданні 01.10.2019 року відповідачем заявлялося клопотання про витребування доказів у справі в порядку ст. 207 ГПК України, проте суддя Котков О.В. відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, що, на думку заявка, викликає сумнів в неупередженості та об`єктивності судді при розгляді справи. Вказана заява подана заявником з посиланням на приписи ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Статтею 198 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Суд зазначає, що задоволення чи відмова у задоволенні клопотань є процесуальними рішеннями суду, які не порушують принципів пропорційності, змагальності сторін та не зобов`язують суд автоматично задовольняти чи відмовляти у задоволенні такої ж кількості клопотань інших учасників справи.

Фактично у поданій заяві заявник надає суб`єктивну оцінку процесуальним діям судді, у тому числі висловлює незгоду з діями судді щодо відмови в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявника щодо відмови в задоволені його клопотання про витребування доказів можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд, ознайомившись із заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/5622/18, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Пунктом 5 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку встановленому пунктом 5 частини першої статті 228 цього Кодексу - до вирішення питання про відвід.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 910/5622/18 до вирішення питання про відвід судді Коткова О.В.

Керуючись ст.ст. 38, 39, 228, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/5622/18 необґрунтованим.

2. Зупинити провадження у справі № 910/5622/18 до вирішення питання про відвід судді Коткова О.В.

3. Заяву про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/5622/18 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 01 жовтня 2019 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 03 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Котков