Рішення № 84696355, 02.10.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/14/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2019 Справа № 908/208/19

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАРА ЮА” (01004, м. Київ, пров. Тбіліський, буд. 4/10)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Український рітейл” (49126, м.Дніпро, Бульвар Слави, 45)

про стягнення 884216,82 грн. основного боргу за Договором поставки №02/06 від 02.06.2016, та 2282,60 грн. три відсотки річних

Колегія суддів у складі: Головуючого судді - Зінченко Н.Г.

Суддів: Дроздова С.С.

Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання: Петриченко А.Є.

за участю представників:

від позивача: Зубков А.В., довіреність №1/04 від 01.04.2019;

від відповідача: не з`явився

29.01.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих.№2301/19-1 від 23.01.2019 (вх. № 229/08-07/19 від 29.01.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю “Екзотік Фрукт”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український рітейл”, м.Запоріжжя про стягнення 884216,82 грн. основного боргу за Договором поставки №02/06 від 02.06.2016, та 2282,60 грн. три відсотки річних.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2019 справу № 908/208/19 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 08.02.2019, після усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/208/19. Присвоєно справі номер провадження 4/14/19. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.03.2019

Ухвалою суду від 04.03.2019 у зв`язку із неявкою представників сторін підготовче засідання відкладено на 08.04.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.04.2019 замінено позивача у справі № 908/208/19 Товариство з обмеженою відповідальністю “Екзотік Фрукт” (01032, м. Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 28), його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕГАРА ЮА” (01004, м. Київ, пров. Тбіліський, буд. 4/10, код ЄДРПОУ 41428061), у зв`язку з укладенням договору про відступлення права вимоги №250319-1 від 25.03.2019.

Цією ж ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у справі до 10.05.2019, підготовче судове засідання відкладено на 24.04.2019

Протоколом автоматичного визначання складу колегії суддів від 24.04.2019, справу №908/208/19 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя – Зінченко Н.Г., судді: Топчій О.А.., Науменко А.О.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.04.2019 справу прийнято до колегіального розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, повторне підготовче засідання призначено на 23.05.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі до 25.07.2019, підготовче судове засідання відкладено на 10.07.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.05.2019 зупинено провадження по справі №908/208/19 до повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.

10.07.2019 справу № 908/208/19 повернуто на адресу господарського суду Запорізької області.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2019, враховуючи перебування у відпустці судді у справі Топчій О.А, справу №908/208/19 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя – Зінченко Н.Г., суддя – Науменко А.О., суддя - Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду від 16.07.2019 провадження у справі №908/208/19 поновлено, підготовче засідання призначено на 08.08.2019.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019, враховуючи перебування у відпустці судді у справі Науменка А.О., справу №908/208/19 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя – Зінченко Н.Г., суддя – Дроздова С.С, суддя - М.В. Мірошниченко.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.08.2019 справу прийнято до колегіального розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, повторне підготовче засідання призначено на 05.09.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.09.2019 закрито підготовче провадження у справі № 908/208/19, призначено справу до судового розгляду по суті на 02.10.2019.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи № 908/208/19 відповідач повідомлений належним чином ухвалою суду від 05.09.2019, яка 26.09.2019 отримана уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю “Український рітейл”, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код Р 4912607031081)

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 02.10.2019 справу розглянуто, прийнято та оголошено, вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги ґрунтуються на ст. ст. 526, 530, 610, 612, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 265 Господарського кодексу України та договорі поставки №02/06 від 02.06.2016, на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” 884216,82 грн. основного боргу та 2282,60 грн. три відсотки річних.

Відповідач проти позову заперечив, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву. Обґрунтовуючи правову позицію відповідач зазначає, що позивачем не надано Специфікацій до Договору, а також не надано належних доказів здійснення поставки, а саме не надано доказів того, що особа, яка підписувала видаткові накладні та товаро – транспортні накладні від відповідача мала відповідні повноваження на її підписання та не зазначено посаду та дані особи, яка вчинила відповідний підпис. З урахуванням викладеного відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначив, що підписання та завірення печаткою покупця видаткових накладних по спірному Договору, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку є належним доказом здійснення господарської операції.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

УСТАНОВИВ

02.06.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю “Екзотік Фрукт”, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕГАРА ЮА” (ухвала господарського суду Запорізької області від 08.04.2019 у справі №908/208/19) (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №02/06 (далі – договір).

За умовами п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставляти, а покупець – приймати та оплачувати товар, далі – “Товар”, на умовах даного договору.

Згідно п.1.2 Договору найменування, асортимент та ціна товару наведені у додатку №1 Специфікація, яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1 товар постачається постачальником окремими партіями у відповідності з замовленнями на поставку.

Відповідно до п. 2.2 договору, замовлення передаються покупцем нарочним, електронним зв`язком, а у випадку відсутності останніх телефонограммою. При використанні сторонами способу передачі замовлення шляхом передачі електронного повідомлення (ЕDI-документа) через платформу електронної комерції сторони підписують Додаток № 2.

Відповідно до п.2.8 договору зобов`язання з поставки вважається виконаним з моменту передачі товару та повного пакета належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно з умовами даного договору та чинного законодавства України.

Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що приймання товару за кількістю та якістю виконується покупцем в місці поставки товару в момент отримання товару від постачальника на підставі супровідних документів. Покупець має право прийняти товар без перевірки за якістю, якщо товари знаходяться в спеціальній тарі та упаковці без явних видимих дефектів.

Згідно п. 6.5 Договору оплата товару виконується шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 133 069, 06 грн.

Факт здійснення поставки товару підтверджується видатковими накладними, а саме:

- № ЕФ000016564 від 02.12.2018 на суму 466 278,18 грн.;

- № ЕФ000016573 від 03.12.2018 на суму 172474,39 грн.;

- № ЕФ000016622 від 04.12.2018 на суму 149328,48 грн.;

- № ЕФ000016669 від 05.12.2018 на суму 55998,18 грн.;

- № ЕФ000016717 від 06.12.2018 на суму 142235,38 грн.;

- № ЕФ000016772 від 07.12.2018р. на суму 18666,06 грн.;

- № ЕФ000016807 від 08.12.2018р. на суму 19786,02 грн.;

- № ЕФ000016809 від 09.12.2018р. на суму 11299,77 грн.;

- №ЕФ000016841 від 10.12.2018р. на суму 59616,02 грн.;

- №ЕФ000016898 від 11.12.2018р. на суму 33899,31 грн.;

- №ЕФ000017319 від 19.12.2018р. на суму 115392,17 грн.;

- № ЕФ000017422 від 20.12.2018р. на суму 88095,10 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені відбитками печаток підприємств.

Товар доставлений на адресу відповідача автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортною накладною, копія якої долучена до матеріалів справи.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Оплату за поставлений товар, що поставлявся позивачем за умовами Договору поставки №02/06 від 02.06.2016, відповідач в повному обсязі не здійснив. В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач (покупець) за поставлений товар розрахувався частково в розмірі 17 425, 94 грн. Також, в судовому засіданні 02.10.2019 представник позивача зазначив, що між сторонами проводились заліки зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з чим станом на час розгляду справи у ТОВ “Український рітейл” виникла заборгованість за Договором поставки №02/06 від 02.06.2016 в розмірі 884 216,82 грн.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення 884216,82 грн. основного боргу за Договором поставки №02/06 від 02.06.2016. За неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за Договором позивачем нараховано 2282,60 грн. 3% річних.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором – у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався.

На день розгляду спору відповідач доказів оплати в повному обсязі за поставлений товар суду не надав.

Доводи відповідача про те, що факт поставки не підтверджений належними доказами, спростовуються наступним.

За приписами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Частиною першою статті 334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, за приписами абзацу 9 частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Матеріали справи свідчать, що видаткові накладні за спірним Договором поставки №02/06 від 02.06.2016, за якими позивачем здійснювалась поставка товару відповідачу, має найменування юридичних осіб, дату складання, зміст та обсяг господарської операції, найменування товару, особисті підписи уповноважених осіб сторін в графах “Від постачальника” та “Отримав”, засвідчені відтиском печатки товариств, що спростовує доводи відповідача щодо відсутності належних доказів прийняття товару уповноваженими особами відповідача.

Посилання відповідача на не зазначення при оформленні видаткових накладних прізвищ та посад осіб, які їх підписали, то такі доводи не в повній мірі відповідають дійсності, адже у графі в графі “Отримав” міститься підпис відповідальних осіб. Не зазначення з боку отримувача посади відповідної особи та довіреності на здійснення приймання товару не створюють негативних наслідків для позивача з огляду на те, що підпис у накладній скріплено печаткою ТОВ “Український Рітейл”, що підтверджує участь зазначеної юридичної особи у здійсненні господарської операції. Крім того накладна має посилання на Договір поставки №02/06 від 02.06.2016, факт укладення якого відповідач у поданому відзиві не заперечував. Як не заперечував і проти автентичності відтиску печатки, здійсненого на видатковій накладній. До того ж, вказані недоліки не є істотними, не спростовують факту поставки товару та не звільняють Покупця від обов`язку здійснити оплату за отриманий товар.

Отже, вказані видаткові накладні відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та є первинними документами, що фіксуюють факт здійснення господарської операції та є належним та допустимим доказом поставки позивачем та отримання відповідачем товару.

Згідно з п. 3.5 договору поставки визначено, що якщо при передачі товару буде виявлено невідповідність супровідних документів поставленому товару, умовам договору чи вимогам законодавства (кількість ціна, інші обов`язкові реквізити первинних документів), Покупець вправі відмовитись від отримання товару або прийняти товар, якщо якість товару відповідає умовам Договору.

Крім того, із змісту п.3.10 договору поставки слідує, що покупець вправі відмовитися від приймання товару поставленого постачальником, зокрема якщо товар поставлений без відповідного замовлення покупця та/або поставлений постачальником з порушенням умов даного Договору, у тому числі раніше узгодженої дати поставки.

Доказів відмови від товару за Договором поставки №02/06 від 02.06.2016 матеріали справи не містять, відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо кількості та якості поставленого товару або відсутності належних товаросупровідних документів на товар.

З огляду на це, суд вважає, що факт поставки товару за договором є доведеним, а посилання відповідача на протилежне є намаганням уникнути виконання своїх зобов`язань.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки в матеріалах справи достатньо доказів здійснення позивачем спірної поставки, відповідачем не заперечувався сам факт поставки та отримання товару, наведені у відзиві заперечення відповідача не є підставою для невизнання господарської операції, не спростовують факту поставки товару за договором та не звільняють Покупця від обов`язку здійснити оплату за отриманий товар згідно з його умовами.

Крім того, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Так, позивач, уклавши Договір поставки №02/06 від 02.06.2016 і передавши товар відповідачу, розраховує на отримання оплати у розумні строки.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов суд відхиляє як необгрунтовані.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 884216,82 грн. основного боргу за Договором поставки №02/06 від 02.06.2016 документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань” роз`яснено, що сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 2282,60 грн. 3% річних, які розраховані за кожною видатковою накладною за загальний період з 17.12.2018 по 23.01.2019.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та встановлено, що розрахунок 3% річних позивачем виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 2282,60 грн. 3% річних за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАРА ЮА” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український рітейл” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український рітейл” (49126, м.Дніпро, Бульвар Слави, 45, код ЄДРПОУ 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАРА ЮА” (01004, м. Київ, пров. Тбіліський, буд. 4/10, код ЄДРПОУ 41428061) 884 216 (вісімсот вісімдесят чотири тисячі двісті шістнадцять) грн. 82 коп. основного боргу, 2282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 60 коп. 3% річних та 13 297 (тринадцять тисяч двісті дев`яносто сім) грн. 49 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України “03” жовтня 2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Г. Зінченко

Суддя С.С. Дроздова

Суддя М.В. Мірошниченко