Рішення № 84692227, 01.10.2019, Новозаводський районний суд м. Чернігова

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року місто Чернігів

Справа №750/6824/19

Провадження №2/751/1185/19

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Дасюк Н. В.

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

відповідач - Червонная Тетяна Анатоліївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

Згідно ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.07.2019 року до суду надійшла цивільна справа за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18.02.2011 року в сумі 21 132,79 грн, а також понесених судових витрат (а.с.2-4).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.02.2011 року відповідач у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» отримав кредит у розмірі 1 400 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості повинно здійснюватися відповідно до умов договору. Проте зобов`язання щодо своєчасного внесення вказаних у Договорі платежів відповідачем порушені, внаслідок чого станом на 31.05.2019 року виникла заборгованість по кредиту та відсоткам, з урахуванням штрафних санкцій, у розмірі 21 132,79 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 26.07.2019 року відкрито провадження по вищевказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін і призначено перше судове засідання на 16.08.2019 року.

Ухвалою суду від 16.08.2019 року розгляд справи відкладено на 05.09.2019 року у зв`язку з неповідомленням відповідача та витребуванням додаткових доказів.

Ухвалою суду від 05.09.2019 року розгляд справи відкладено на 01.10.2019 року у зв`язку з неповідомленням відповідача та не отриманням відповіді на запит.

У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника позивача у матеріалах справи знаходиться клопотання про розгляд справи без участі представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідно до п.4 ч.8 ст.128, ст.131 ЦПК України, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

З урахуванням вищевикладеного судом 01.10.2019 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ш. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

18.02.2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що змінив назву на АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.39-40) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 1 400 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Форма договору складається із заяви позичальника, пам`ятки клієнта, умов та правил надання банківських послуг (а.с.7-33).

Відповідно Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надав кредитні кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку.

Згідно повідомлення Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» Червонна Т.А. згідно кредитного договору від 18.02.2011 року отримала картку № НОМЕР_1 , термін дії якої до квітня 2018 року та № НОМЕР_2 , термін дії якої до січня 2018 року (а.с.78).

Умовами договору передбачено щомісячне погашення кредиту, а також відсотків за його користування.

Як вбачається із розрахунку позивача (а.с.5-6) станом на 31.05.2019 року та згідно виписки по рахунку за період з 19.10.2012 року по 31.07.2019 року погашення кредиту здійснювалось нерегулярно, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 21 132,79 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 1 200 грн, заборгованості по відсоткам - 15 650,28 грн, заборгованості за пенею та комісією - 2 800 грн, а також штрафи в сумі 500 грн фіксована частина та 982,51 грн - процентна складова.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ч.1,2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 Кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема проценти, пеню і штрафи за прострочене зобов`язання та несвоєчасну сплату боргу.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18 лютого 2011 року, посилався на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов було ознайомлено відповідача, який при цьому погодився з ними, підписуючи Заяву.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (12 червня 2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17).

За таких підстав, суд дійшов висновку, що відсутні підстави про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам - 15 650,28 грн, заборгованості за пенею та комісією - 2 800 грн, а також штрафам в сумі 500 грн фіксована частина та 982,51 грн - процентна складова.

Але, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає необхідним стягнути з відповідача заборгованість по тілу кредита за кредитним договором від 18.02.2011 року в розмірі 1 200 грн 00 коп.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с.1), які відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 109,08 грн (1921х1200/21132,79).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280, 288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 18.02.2011 року в розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) грн 00 коп.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 109 (сто дев`ять) грн 08 коп судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2019 року.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, вул. Грушевського, буд.1-Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570)

Відповідач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя Н. В. Маслюк