Рішення № 84691460, 18.09.2019, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/918/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2019 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.,

з участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , предстаника третьої особи Андріїшин ОСОБА_3 .А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м.Волочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Волочиська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання права на земельну частку (пай),

встановив:

В травні 2019 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з вказаним позовом, просила визнати за нею право на земельну частку (пай) в розмірі 3,5 га в умовних кадастрових гектарах по колишньому КСП "Світанок" с. Клинини Волочиського району Хмельницької області. В обгрунтування позову вказувала, що в у період з 1958 року по 1987 рік вона працювала та була членом колгоспу "Перемога" с. Клинини Волочиського району Хмельницької області, який був розукрупнений у 1987 році. З січня 1987 року до виходу на пенсію за віком вона працювала та була членом колективного господарства (колгоспу) "Світанок". 14 серпня 1995 року на підставі рішення Рябіївської сільської ради № 13 від 02.11.1993 року Волочиською РДА було видано Державний акт на право колективної власності на землю по колишньому КСП "Світанок" с.Рябіївка. Однак, під час розпаювання землі вона помилково не була включена в списки осіб, які мали право на отримання сертифікатів на право на земельну частку (пай). 28 червня 2001 року Рябіївською сільською радою їй як члену КСП "Світанок" було видано майновий сертифікат серії НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 24.10.2017 року до участі у справі було залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,: Волочиську районну державну адміністрацію та Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує, наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у письмовому відзиві на позов проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачка правомірно не була включена до списків пайовиків — членів КСП “Світанок”, оскільки вона з 05.01.1994 року припинила трудову діяльність в колгоспі "Світанок", заяви про вступ в КСП не подавала, на території сіл Рябіївка та Гонорівка не проживала. Вважає, що свідоцтво про право власності на на майновий пай члена КСП "Світанок" серії ХМВЛ № 015911, що видане на ім`я ОСОБА_1 , не є належним доказом членства позивачки в КСП. Просить суд застосувати позовну давність при вирішенні даного спору та відмовити позивачці в позові повністю.

Представник третьої особи - Волочиської районної державної адміністрації в судовому засіданні проти позову не заперечує.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в письмових поясненнях посилається на необхідність застосування строку позовної давності, оскільки позивачка дізналася про порушене право у 1995 році та не звернулася до суду у встановлений законом строк. Також зазначає, що Головне управління та його структурні підрозділи не розпоряджаються спірною земельною ділянкою, оскільки така належить до земель колективної, а не державної власності.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. ст. 22, 23 ЗК України ( в редакції 1990 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин), п. 2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" №720 від 08 серпня 1995 року право на земельну частку(пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, вкладених у п. 24 його Постанови "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року №7, член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Виходячи зі змісту вказаних вимог закону особа набуває права на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП, 2) включення до списку осіб, долучених до Державного акту на право колективної власності на землю, 3) одержання КСП цього акту.

Судом встановлено, що позивачка з 1958 року по 1987 рікперебувала у трудових відносинах з колгоспом "Перемога" с. Клинини Волочиського району Хмельницької області, і після реорганізації колгоспу в КСП "Світанок" продовжувала там працювати до 05 січня 1994 року, булачленом колгоспу "Перемога" та КСП "Світанок" (в подальшому СВК "Світанок"),що підтверджується довідкою, виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.04.19р. № 1007/ж-12; довідкою, виданою старостою с. Клинини Волочиського району від 22.02.2019 року № 43, згідно з якою ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою; відомостями про кількість вироблених трудоднів (людино-днів), трудову участь у кооперативному виробництві та довідкою про роботу та членство в СВК "Світанок"; даними трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 ; свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1 від 28.06.2001 року.

Згідно із довідкою, виданою Волочиським районним трудовим архівом від 04.03.2019 року № 01-12/25, в 1976 році колгосп "Комуніст" с. Рябіївка було приєднано до колгоспу "Перемога" с.Клинини та в цьому ж році до складу колгоспу приєднано с. Гонорівка. В 1987 році від колгоспу від`єдналися села Рябіївка та Гонорівка, які ввійшли до одного колгоспу "Світанок". Згідно з рішенням загальних зборів в 1994 році колгосп "Світанок" реформований в колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) "Світанок". В лютому 2000 року КСП "Світанок" було реформовано в сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) "Світанок" згідно з рішенням загальних зборів (протокол від 28.01.2000 року № 1). СВК "Світанок" ліквідований згідно ухвали господарського суду Хмельницькоїобласті від 31.07.2006 року у справі № 3/173-Б.

Із дослідженого в судовому засіданні Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ031 вбачається, що такий був виданий колективному сільськогосподарському підприємству "Світанок" с. Рябіївка Волочиського району 14.08.1995 року на підставі рішення Клининської сільської ради Волочиського району Хмельницької області від 02.11.1993 року № 13 з доданим до нього списком громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства.

Позивачка до цього списку не була включена.

Таким чином, невключенням позивачки в 1995 році до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) було порушено її право на отримання в подальшому сертифіката на земельну частку (пай), тобто право позивачки було порушено ще в 1995 році (коли почалося розпаювання земель колишніх колгоспів), що є загальновідомим фактом. Проте, позивачка звернулася до суду з даним позовом лише в травні 2019 року, тобто через 21 рік після збігу передбаченого законом трирічного строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.

Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

За змістом ст. 76 ЦК УРСР 1963 року, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Статтею 80 ЦК УРСР 1963 року визначено, що закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові.

Наведені вище обставини справи свідчать про те, що позивачка з моменту видачі КСП "Світанок" у 1995 році Державного акта про право колективної власності на землю з долученим до нього списком осіб - членів колективного сільськогосподарського підприємства, до 2019 року не вчиняла будь-яких дій для встановлення її права на земельну частку (пай), тобто пропустила строк позовної давності для звернення до суду, доказів в підтвердження наявності поважних причин пропуску такого строку не навела, що є підставою для відмови в позові.

Із долучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що позивачка народилася та проживає в с. Клинини Волочиського району, де працювала в колгоспі "Перемога" (з 1987 року КСП "Світанок"). А тому, суд вважає, що ці обставини свідчать про те, що позивачка повинна була дізнатися про порушене право стосовно невключення її до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Крім того, при вирішенні питання про початок перебігу строку позовної давності, суд також враховує, що в 2001 році позивачка отримала свідоцтво про право власності на майновий пай як член КСП (майновий сертифікат). Ці обставини також свідчать про те, що вона повинна була дізнатися про порушене в 1995 році право до збігу передбаченого чинним законодавством строку позовної давності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивачки була об`єктивна можливість у встановлений законом строк дізнатися про своє порушене право та звернутися до суду. Стаття 76 ЦК УРСР містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушене право, покладається на позивача. Таких доказів позивачка не надала.

Посилання представника позивачки на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 27.08.2014 року у справі № 6-12823св14 стосовно того, що право особи на земельну частку (пай) є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності, суд до уваги не приймає, оскільки зі змісту даної ухвали вбачається, що особа, яка зверталася до суду з позовом у зазначеній справі про визнання права на земельну частку (пай), була включена до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), долученому до Державного акта на право колективної власності на землю.

Як роз`яснено у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення в цивільній справі", встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Враховуючи викладене, в позові ОСОБА_1 слід відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності на звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 77, 78, 80, 141, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін: позивач ОСОБА_1 , с. Клинини Волочиського району, рнокпп НОМЕР_3 , відповідач: Волочиська міська рада, код ЄДРПОУ 04060695, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88.м. Волочиськ, вул. Центральна, 20, треті особи: Волочиська районна державна адміністрація, адреса: м. Волочиськ, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 21315251; Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767479, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479.

Повне судове рішення складено 27.09.2019 року.

Суддя: