Вирок № 84690456, 02.10.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2019 Справа №607/13314/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Пушкар С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210000000173 від 05 квітня 2019 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ялта, АРК, громадянина України, із середньою освітою, вдівця, на утриманні малолітня дитина, працюючого водієм у ПП ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Шуманського П.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , протягом 2017-2019 років, користуючись автомобілем «MERCEDES-BENZ 230», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 2.3 (а, б) та 31.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями (далі - ПДР України), не стежив належно за його технічним станом, внаслідок чого експлуатував його із несправностями (невідповідностями) ходової частини, зокрема встановленими амортизаційними стійками, які не передбачені вимогами заводу виробника для даної моделі транспортного засобу, встановленими податковими елементами (гумовими циліндрами) між витками циліндричних пружин задньої підвіски транспортного засобу та не закріпленою у місці конструкційного кріплення до нижнього важеля підвіски нижньої частини правої стійки стабілізатора поперечної стійкості задньої підвіски.

Так, 4 квітня 2019 року о 22 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_1 , перед виїздом з вулиці Лесі Українки м. Тернопіль, не перевірив і не забезпечив технічно справний стан автомобіля «MERCEDES-BENZ 230», р.н. НОМЕР_2 , а розпочав рух із вищевказаними несправностями (невідповідностями) його ходової частини, які мали негативний вплив на збереження прямолінійного руху транспортного засобу, а відповідно, створювали загрозу 5гзпеці дорожнього руху.

О 22 годині 45 хвилин вказаного дня, обвинувачений ОСОБА_1 , керуючи технічно несправним автомобілем «MERCEDES-BENZ 230», р.н. НОМЕР_2 , із пасажиром ОСОБА_4 , рухався проїзною частиною вулиці Об`їзна м. Тернопіль зі сторони вулиці Протасевича у бік вулиці Степана Будного.

Обвинувачений ОСОБА_1 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3 (б, д) ПДР України.

У продовження такого руху, під час проїзду транспортної розв`язки з вулицею Микулинецька, обвинувачений ОСОБА_1 , в порушення вимог п.п. 1.10 (в частині визначення понять «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка» та виконання їх вимог) та 12.1 ПДР України, не обрав в установлених межах таку безпечну швидкість транспортного засобу із врахуванням його технічного стану та дорожньої обстановки, не застосував такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив втрату поперечної стійкості автомобіля, його виїзд на розділювальну смугу та перекидання, з подальшим наїздом на конструкцію рекламного щита (білборду).

Внаслідок викладеного і в порушення вимог ч. 1 п. 1.5 ПДР України обвинувачений ОСОБА_1 , який не повинен створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, створив такі умови, що стали причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 спричинено поєднану травму голови та грудей з переломами кісток та ушкодженнями внутрішніх органів, від чого настала її смерть на місці пригоди.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 (а, б), 12.1 та 31.1 ПДР України, перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілій ОСОБА_4 .

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 , своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4 , вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю, погодився з усіма обставинами, які були дослідженні під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті. Крім цього, показав, що 04 квітня 2019 року близько 22 години заїхав на автомобілі марки «Мерседес» за своєю дружиною, яка була у гостях. Далі він, забравши дружину, виїхав на автомобілі з вулиці Л.Українки в м.Тернополі та рухався по вул.Об`їзна в м.Тернополі. Дружина ОСОБА_4 знаходилася в салоні автомобіля спереду на пасажирському місці. Під час руху, керований ним автомобіль почало кидати в сторони, у зв`язку з чим він не зміг втримати курсову стійкість транспортного засобу. Після цього, керований ним автомобіль занесло на смугу зустрічного руху, потім відбулися удар у бордюр, перекидання авто та удар у рекламний щит. Далі подробиць він не пригадує, у зв`язку із отриманими тілесними ушкодженнями. Дружина ОСОБА_4 , внаслідок ДТП загинула на місці, його було госпіталізовано до закладу охорони здоров`я. Визнає, що самостійно встановив елементи ходової частини автомобіля, які не передбачені вимогами заводу виробника транспортного засобу. У вчиненому щиро розкаються, просить суд суворо його не карати, не позбавляти волі та права керувати транспортними засобами, так як працює водієм, що дає змогу утримувати себе та доньку.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами у провадженні, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що з обвинуваченим та онукою проживають разом. ОСОБА_1 є хорошим батьком та сім`янином. Жодних претензій до обвинуваченого не має, просить суд не позбавляти його волі та права керувати транспортними засобами.

Таким чином, оцінивши всі докази в кримінальному провадженні, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив: порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст.286 КК України.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття, наявність на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини.

Обставин, які обтяжують покарання, суд не вбачає.

При призначенні покарання, відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю праці, його вік та стан здоров`я.

Разом з тим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та настання наслідків - смерть потерпілої, і враховує обставини, які пом`якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, а саме: щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, а також враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, його наслідки, суд призначає обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в межах, передбачених санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Аналізуючи вищенаведене, суд, прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст.75 КК України, суд, взяв до уваги те, що обвинувачений у вчиненому розкаявся, позитивно характеризується за місцем праці, має на утриманні малолітню дитину, позицію потерпілої, яка до ОСОБА_1 жодних претензій не має та просить не позбавляти волі останнього. Вказані обставини дають підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування ним основного покарання, з встановленням йому іспитового строку.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не вижджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

У справі є процесуальні витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №4.6-189/19 в розмірі 1256,08 грн., судової автотехнічної експертизи №4.6-188/19 від 26.04.2019 в розмірі 2512,08 грн., а всього на загальну суму 3768,16 (три тисячі сімсот шістдесят вісім гривень шістнадцять копійок) грн., які в порядку ч.2 ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речові докази: автомобіль марки «Mercedes-Benz 230», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 - повернути законному володільцю ОСОБА_5 , безоплатно, після набрання вироку законної сили.

Скасувати арешт на автомобіль марки «Mercedes-Benz 230», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 , який накладений, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2019 року (справа№607/8547/19), після набрання вироку законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов`язати засудженого ОСОБА_5 , відповідно до ст.76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №4.6-189/19 в розмірі 1256,08 грн., судової автотехнічної експертизи №4.6-188/19 від 26.04.2019 в розмірі 2512,08 грн., а всього на загальну суму 3768,16 (три тисячі сімсот шістдесят вісім гривень шістнадцять копійок) грн. в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речові докази: автомобіль марки «Mercedes-Benz 230», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 - повернути законному володільцю ОСОБА_5 , безоплатно, після набрання вироку законної сили.

Скасувати арешт на автомобіль марки «Mercedes-Benz 230», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 , який накладений, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2019 року (справа№607/8547/19), після набрання вироку законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін