Рішення № 84689837, 02.10.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1501/19

2/583/543/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.

при секретарі АРТЕМЕНКО О.С.

без участі сторін справи та їх представників, без фіксації розгляду справи технічним комплексом “Акорд”, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

05.04.2019 року до суду звернувся позивач із позовом. Вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 21.03.2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. Посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору, позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за тілом кредита – 6349,85 грн., заборгованість за простроченим тілом кредита – 3996,11 грн., заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання – 6279,73 грн., заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 877,35 грн., а також 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 875,15 грн. – штраф (процентна складова), а всього – 18878,19 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримав.

Відповідачка чи її представник, будучи належним чином сповіщеними про час та місце розгляду справи, до суду не прибули, представник відповідачки подав заяву про розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог заперечував в повному обсязі. У поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що відповідачка при оформленні та отриманні кредитної картки не була ознайомлена з умовами та правилами надання банківських послуг, на які посилається позивач та не підписувала їх, позивач в позовній заяві не вказує що це за Умови та Правила, коли та ким вони були затверджені і які саме Умови та Правила доводилися до відома відповідачки та яким саме чином. Кредитного договору, в якому б були вказані умови надання кредиту, в тому числі сума кредитного ліміту, розмір процентів тарифів, угода про збільшення строку позовної давності, відповідальність за прострочку сплати кредиту і так далі, відповідачка також не підписувала. Представник відповідачки вважав, що через неукладання сторонами по справі кредитного договору у передбачених законом порядку та формі, між ними не виникли кредитні правовідносини, а факти отримання відповідачкою кредитної картки та використання її у якості платіжного інструменту, засвідчення підписом у анкеті-заяві про складання договору про надання банківських послуг не може бути визнано належними та допустимими доказами про укладення сторонами кредитного договору. Крім того, позичальнику не було надано та не було доведено до відома порядок та строки (графік) погашення кредиту, не визначено суму та строки щомісячних обов`язкових платежів. Позовна заява та додатки до неї не містять інформації про те, коли саме та в якій сумі повинні були бути внесені платежі відповідачкою: коли виникло таке зобов`язання та коли наступив термін його погашення, стан проведення розрахунків. З наданого позивачем розрахунку не можна зрозуміти, як саме була нарахована заборгованість, яка відсоткова ставка була взята для розрахунку, в який період вона змінювалася, за який період нараховувалися відсотки і таке інше. Підстави для стягнення з відповідачки пені, штрафу (фіксована складова), а також штрафу (процентна складова), відсутні, так як сама анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг таких умов не містить, а інших угод з цього приводу між сторонами не укладалося. Крім того, представник відповідача звернув увагу, що відповідачка на даний час має скрутне матеріальне становище, самостійно виховує та доглядає малолітнього сина. Посилаючись на викладене, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за необґрунтованістю та безпідставністю.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що оскільки відповідачем в анкеті-заяві особисто заповнено персональні дані, адреса проживання та інша додаткова інформація, необхідна для отримання кредитної картки, та особистим підписом засвідчено, що «Я згоден(на) з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився(лась) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді…», то сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. В анкеті-заяві клієнта зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак умовами договору визначено (п. 2.1.1.2.3), що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. При підписанні кредитного договору сторони чітко та добровільно обумовили обсяг взаємних прав та обов`язків, одночасно встановивши рівень відповідальності та порядок дій у разі порушення норм договору. Представник позивача вважав, що заперечення відповідача про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, яке ґрунтується на ст. 61 Конституції України, є помилковим, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Наполягав на тому, що штраф і пеня є окремими видами неустойки; штраф застосовується за порушення виконання зобов`язання, а пеня – за несвоєчасність виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання; штраф і пеня не є взаємовиключними видами неустойки. Посилаючись на принцип свободи договору, вважав, що Банк має право передбачати в кредитних договорах відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов`язання – у вигляді штрафу, і за несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання – у вигляді пені. Представник позивача зазначив, що відповідачкою було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка разом з Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку, складають договір про надання банківських послуг. Тобто в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, умовах та правилах надання банківських послуг та тарифах, тобто між банком та позичальником укладається договір у письмовій формі, укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Відповідачка користувалась кредитними коштами, частково погашала заборгованість, а тому представник позивача вважав, що відповідачу були добре відомі та зрозумілі умови договору, а тому твердження відповідача щодо незнання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Враховуючи викладене, просив суд задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі.

Згідно наданого позивачем розрахунку кредитна заборгованість відповідача станом на 18.03.2019 року складає – 18878,19 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 6349,85 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту – 3996,11 грн., 6279,73 грн. – пеня за прострочене зобов`язання; 877,35 грн. – пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 875,15 грн. – штраф (процентна складова) \а.с. 5-9\

Підставами позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» є неналежне виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору, який було укладено шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, та стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами, а також штрафних санкцій, визначених відповідно до вказаним Умов та правил, а також Тарифів банку.

Умовами обслуговування, які визначені у п. 2.1.1.2. Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, передбачено, що для надання послуг банку клієнту видається картка, її вид визначений у Пам`ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладає договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, вказаної у заяві. Після отримання банком необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку пред`явлених документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Отже, банком визначено порядок надання банківських послуг викладений в Умовах та правилах надання банківських послуг, і передбачає обов`язковість укладання договору у письмовій формі шляхом підписання клієнтом складових такої форми кредитного договору, а саме: заяви, пам`ятки, довідки про умови кредитування.

Згідно п. 2.1.1.4.4. Умов та правил надання банківських послуг банк має право припинити договір в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг у випадку невиконання зобов`язань за Договором клієнт зобов`язаний на вимогу банку виконати зобов`язання по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту і овердрафту), оплаті винагороди банку.

В п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. по кредитним картам, відкритим у валюті USD) + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, на порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Згідно п. 2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання держателем та/або довіреною особою держателя своїх боргових та інших зобов`язань за цим договором.

Відповідно до положень ст.ст. 1054, 1055, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1, 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 2 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Викладеними нормами матеріального закону визначені істотні умови укладення кредитного договору, а саме розмір суми кредиту, умови його надання, сплати процентів за користування кредитом, які визначаються при укладенні сторонами договору шляхом складення його в письмовій формі, що підписується сторонами.

Аналіз приведених норм матеріального права вказує, що правочин по укладенню кредитного договору вчиняється сторонами в письмовій формі, яким узгоджуються розмір кредиту, процентів за користування кредитом, у забезпечення виконання кредитного зобов`язання узгоджуються питання застосування до позичальника, в разі невиконання ним своїх зобов`язань, застосування неустойки (пені, штрафу) у розмірі визначеному кредитним договором, підписаному сторонами.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заявлених вимог у позові, дотримуючись засад змагальності у цивільному судочинстві.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що внаслідок порушення відповідачем зобов`язань, за ним станом на 18.03.2019 року утворилася заборгованість за тілом кредита – 6349,85 грн., заборгованість за простроченим тілом кредита – 3996,11 грн., заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання – 6279,73 грн., заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 877,35 грн., а також 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 875,15 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В ст. 1049 ч. 1 ЦК України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За висновком суду, при вирішенні питання про стягнення з відповідачки пені правомірним є застосування положення ст. 258 ЦК України, оскільки строк позовної давності щодо таких позовних вимог обмежений 1 роком, а тому пеня підлягає стягненню за період з 20.04.2018 року по 05.04.2019 року, тобто у сумі 6279,73 грн.

Згідно положень ст. 1050 ч. 1 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом критично оцінені доводи представника позивача про встановлення штрафних санкцій у вигляді штрафу (фіксована частина) в сумі 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) у сумі 875,15 грн., відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 року по справі № 347/1910/15-ц, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З системного аналізу приведених положень ЦПК України суд приходить до висновку, що штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором не відповідає положенням ст. 61 Конституції України, за якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення, тобто позивач безпідставно визначив відповідачу подвійну відповідальність за порушення строку платежів, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги по заборгованості за тілом кредита – 6349,85 грн., заборгованості за простроченим тілом кредита – 3996,11 грн., заборгованості за пенею за прострочене зобов`язання – 6279,73 грн., заборгованості за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 877,35 грн., ґрунтуються на приписах чинного законодавства та узгоджуються з умовами надання кредиту позивачем, знайшли підтвердження доказами, перевіреними і оціненими судом.

Доказів, які б спростовували висновки суду, сторони не надали.

Питання щодо судових витрат підлягає вирішенню відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99, 61 Конституції України, ст.ст. 7, 12, 13, 76-89, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 256-258 , 526, 554, 610-612, 625, 653, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 47, 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором б/н від 21.03.2011 року заборгованість: за тілом кредита – 6349,85 грн., за простроченим тілом кредита – 3996,11 грн., заборгованості за пенею за прострочене зобов`язання – 6279,73 грн., заборгованості за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 877,35 грн., а всього в сумі 17503 (сімнадцять тисяч п`ятсот три) гривні 04 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.03.2011 року – відмовити.

Стягнути на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривну 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА