Ухвала суду № 84687551, 02.10.2019, Якимівський районний суд Запорізької області

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/2027/19

1-кп/330/211/2019

"02" жовтня 2019 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:

судді Ковальчук О.А.,

за участю секретаря Базаджи Т.О.,

прокурора Якимнюка С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Ненашевої Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Якимівка Запорізької області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою на два місяці з триманням обвинуваченого під вартою в ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор», мотивуючи тим, що на теперішній час залишились та існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. В обґрунтування свого клопотання надав протокол затримання ОСОБА_1 від 06.08.2019 року, ухвалу слідчого судді Якимівського районного суду № 1-кс/330/799/2019 від 09.08.2019 року про обрання підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, довідку про звільнення ОСОБА_1 з ДУ «Софіївська виправна колонія» м. Вільнянська Запорізької області, довідки КНП «Мелітопольська центральна районна лікарня» від 15.07.2019 року, КУ «Мелітопольсьий психіатричний диспансер» від 12.07.2019 року, згідно яких ОСОБА_1 у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, характеристику Астраханської сільської ради №413 від 10.07.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 на території сільської ради не зареєстрований, довідку про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, вирок Мелітопольського міськрайсуду у справі №1-кп/330/64/18 від 20.07.2018 року.

В судовому засіданні захисник заперечувала проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважала, що сторона обвинувачення не довела наявності ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України. Так, обвинувачений не має паспорту ( тому не може скористатись поїздом та літаком), не був ніколи у розшуку, сторона обвинувачення не надала доказів порушення підозрюваним раніше обраної міри запобіжного заходу, а сама тяжкість злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу, прокурор відмовився від допиту двох свідків, а інші два свідки є працівниками поліції, і в силу закону вже знаходяться у безпеці. Підозрюваний підтримав позицію захисника, просив врахувати, що в межах інших кримінальних проваджень постійно з`являвся за викликом слідчого, суду. При цьому він мешкає з матір`ю, яка хворіє на очну хворобу, потребує постійного догляду та просить обрати йому міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, таку ж позицію висловлювала захисник.

Заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав:

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 09.08.2019 року на досудовому слідстві відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою спливає 04.10.2019 року.

Відносно обвинуваченого була обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з тим, що більш м`яка міра запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. При цьому, вирішуючи питання щодо доцільності продовження дії даного запобіжного заходу, судом, у відповідності до ст. 178 КПК України, також враховується наступне.

Згідно до матеріалів провадження обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено тяжкий вид покарання у вигляді позбавлення волі. Обвинувачений не є особою похилого віку. Медичних документів щодо стану здоров`я обвинуваченого та його матері стороною захисту не надавалися. Жодного документу про наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, та майновий стан до матеріалів кримінального провадження не долучалося. Обвинувачений є раніше судимим. Крім того, судом також враховується те, що в ході обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ухвалою слідчого судді від 09.08.2019 року, було встановлено вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та обгрунтованість підозри у скоєнні ним кримінального правопорушення. 14.06.2019 року обвинувачений звільнився з місць позбавлення волі. В судовому засіданні він стверджував, що з дня звільнення доглядав сліпу матір, але потім пояснив, що з 05.07.2019 року по 06.08.2019 року він знаходився в смт Кирилівка, матір`ю опікувався зять. Осіб, які б взяли його на поруги ти внесли заставу у нього немає.

Ухвалою слідчого судді Якимівського районного суду Запорізької області від 09.08.2019 року № 1-кс/330/799/2019 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 був встановлений ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Жодних даних про те, що цей ризик припинив існувати або зменшився на теперішній час стороною захисту суду не надано.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, може здійснити дії, передбачені п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

п.5 ч.1 ст.177 КПК України - перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є особою, раніше судимою за умисні злочини, у тому числі умисні злочини проти власності, передбачені ст.ст.185, 186, 190 КК України, судимості за які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 був засуджений:

- 10.07.2000 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.101 КК України 1960 року, відповідно до ст.42 КК України 1960 року та на підставі ст.43 КК України з урахуванням покарання за вироком Мелітопольського районного суду Запорізької області від 15.06.1999 року остаточно до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 28.05.2001 року Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.183 КК України 1960 року, на підставі ст.43 КК України 1960 року з урахуванням покарання за вироком Мелітопольського міського суду Запорізької області від 10.07.2000 року остаточно до 6 років позбавлення волі;

- 28.01.2004 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ст.391 КК України, на підставі ст.71 КК України з урахуванням покарання за вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 28.05.2001 року остаточно до 6 років 1 місяць позбавлення волі;

- 02.10.2008 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст.358, ст.395 КК України, відповідно до ст.70 КК України остаточно до 1 місяця 2 днів арешту;

- 10.12.2009 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, відповідно до ст.70 КК України та на підставі ст.71 КК України з урахуванням покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.10.2008 року остаточно до 3 років 7 днів позбавлення волі;

- 25.01.2013 року Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.2 ст.190, ч.1 ст.353, ч.2 ст.185 КК України, відповідно до ст.70 КК України остаточно до 3 років позбавлення волі;

- 25.03.2014 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ст.391 КК України, на підставі ст.71 КК України з урахуванням покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25.01.2013 року остаточно до 2 років 8 місяців позбавлення волі;

- 27.12.2016 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, відповідно до ст.70 КК України остаточно до 4 років позбавлення волі;

- 20.07.2018 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України, відповідно до ч.4 ст.70 КК України з урахуванням покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27.12.2016 року остаточно до 4 років 14 днів позбавлення волі.

Згідно довідки про звільнення серії ЗАП №03807 ОСОБА_1 відбував покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Софіївська виправна колонія» м. Вільнянська Запорізької області з 29.11.2016 по 14.06.2019 року. Звільнившись з місць позбавлення волі після відбуття покарання у вигляді позбавлення волі за останнім вироком суду, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та вчинив умисний корисливий тяжкий злочин, у якому на даний час обвинувачується. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1 на даний час і у інших кримінальних провадженнях обвинувачується у вчиненні тяжких та середньої тяжкості кримінальних правопорушень проти власності.

Так, 29.07.2019 року до Приазовського районного суду Запорізької області направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України. 31.07.2019 року до Приазовського районного суду Запорізької області направлено обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України. 31.07.2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області направлено обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 190 КК України.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

Застосування відносно ОСОБА_1 особистого зобов`язання не зможе забезпечити запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 будучи особою, раніше судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за вчинення яких не знята та не погашена в установленому законом порядку, вчинив умисний корисливий тяжкий злочин, що свідчить про те, що він схильний до скоєння нових кримінальних правопорушень.

Застосування особистої поруки до ОСОБА_1 не є можливим, оскільки як під час досудового розслідування, так і до теперішнього часу до слідчого, прокурора та суду особи, які б виявили бажання поручитися за належні процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , у даному кримінальному провадженні не зверталися, заяви та клопотання з вказаних питань не надходили.

Також, зважаючи на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , відсутність стійких соціальних зв`язків, відсутність зареєстрованого місця проживання, з метою ухилення від покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, він може покинути теперішнє місце проживання, тому застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_1 неможливо.

Загальним чинником неможливості застосування до ОСОБА_1 інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, є те, що всі інші запобіжні заходи передбачають проживання та перебування підозрюваного за місцем його проживання, але у ОСОБА_1 таке відсутнє, окрім цього він не має зареєстрованого місця проживання.

Зазначене вище свідчить про неможливість запобігання вказаному ризику і застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 .

Враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження не завершено, суд приходить до висновку про доцільність продовженння строку тримання під вартою обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.177, 178, 197, 199, 331, 370,371, 372 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 КК України задовольнити.

Продовжити строк дії раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Астраханка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, місця реєстрації не має, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на п`ятдесят вісім днів, тобто до 20 години 00 хвилин 29.11.2019 року включно, з триманням обвинуваченого під вартою в ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор».

Відповідно до рішення Конституційного Суду України (справа № 4-р/2019) від 13.06.2019 року апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя: