Ухвала суду № 84686597, 01.10.2019, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3909/19

Провадження № 1-кс/314/1799/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2019 року м. Вільнянськ

Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О., секретар Павлівська І.В., за участю підозрюваного ОСОБА_1 , слідчого Никоненка С.І., прокурора Коваленка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання слідчого Вільнянського ВП Пологівського ВП ГНУП України в Запорізькій області Никоненка С.І., погодженого прокурором Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури Коваленком О.О., у кримінальному провадженні № 12019080210000806, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Кірова, Вільнянський район, Запорізька область, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

встановив:

з наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГНУП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080210000806 від 01.09.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 31 серпня 2019 року, о 13 год. 30 хв., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прийшов до повністю огородженої території приватного підприємства «Агрофірма «Перше Травня», яке розташоване за адресою: вул. Щаслива 37, с. Привільне, Вільнянський р-н, Запорізька обл., власником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де через незачинені двері прохідної на замикаючий пристрій, проник на територію вказаного підприємства, де скориставшись відсутністю контролю з боку власника, а також сторонніх осіб, підійшов до легкового вантажно-пасажирського автомобілю Mercedes-Benz 313 CDI, білого кольору, д.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ПП «Агрофірма «Перше Травня», де через водійські незачинені двері потрапив до середини вказаного автомобілю. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 незаконно, не маючи жодного права на розпорядження та керування транспортним засобом, за допомогою ключа запалювання, який знаходився у салоні автомобіля, завів двигун та на вказаному автомобілі Mercedes-Benz 313 CDI, білого кольору, д.н. НОМЕР_1 розпочав рух та виїхавши за межі території ПП «Агрофірма «Перше Травня», попрямував в бік с. Васильківське, Вільнянського району, Запорізької області, тим самим, незаконно заволодів транспортним засобом, чим завдав потерпілому значної матеріальної шкоди на суму 200000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, з проникненням у інше сховище, що завдали значної матеріальної шкоди».

11.09.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 , вчинив ряд умисних, корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, до якого 06.08.2019 року було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, на строк 2 місяці, не виправдав довіри суду і знову скоїв умисний, корисливий злочин проти власності громадян, санкція за яке передбачає позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, крім того, враховуючи той факт, що у Вільнянському районному суді Запорізької області знаходяться три обвинувальні акти, відносно ОСОБА_1 які на теперішній час не розглянуті і обвинувальний вирок ще не винесений, що свідчить про те, що в подальшому ОСОБА_1 може вчинити нові корисливі злочини, для отримання коштів для існування, оскільки останній не має постійного джерела доходів, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити на підставах, які викладені в клопотанні.

Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГНУП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080210000806 від 01.09.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, неодружений, не працює, вчинив злочини проти власності, слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, зазначених у клопотанні слідчого та наведених прокурором у судовому засіданні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

В ході розгляду клопотання підозрюваним не надано слідчому судді доказів про відсутність у підозрюваного наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування, а також не доведено відсутності у підозрюваного наміру вчинити інший злочин, та враховуючи, що матеріали клопотання не містять даних про міцність соціальних зв`язків підозрюваного, а також даних про джерело його доходу, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та потерпілого у провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено .

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 01.10.2019 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою на досудовому розслідуванні може бути продовжений лише в межах строку досудового розслідування.

Згідно до абз. 3 частини 1 статті 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особи про підозру у вчиненні злочину.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України 11.09.2019 року.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.11.2019 року включно.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.07.2019 року складає 2007 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Вільнянськ без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обчислювати з 01.10.2019 року.

Встановити строк дії даної ухвали до 11.11.2019 року включно.

Встановити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 40140 (сорок тисяч сто сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава за ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П. ОСОБА_3 Б ОСОБА_4 сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі Запорізької області Вільнянського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: В.О. Кіяшко

01.10.2019