Рішення № 84685635, 24.09.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/2486/2019

Номер справи 243/7970/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 24 » вересня 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Гончарової А.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Олійник А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.02.2006 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісяця, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач не сплачував аліменти своєчасно і в повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 30.06.2019 року утворилась заборгованість у розмірі 70006,00 гривень, що підтверджується довідкою державного виконавця.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 08.05.2015 року з відповідача на її користь стягнуто неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 16.12.2005 року по березень 2015 року в розмірі 25042,00 грн.

Розмір неустойки за прострочення сплати аліментів відповідачем станом на 30.06.2019 року за період з квітня 2015 року по червень 2019 року становить 346238,80 грн.

Зазначає, що розмір пені за нормами СК України не має перевищувати 100% загальної суми заборгованості по аліментам, що становить 70006,00 грн., проте враховуючи особу відповідача, який є працездатним, проте не бажає працювати та сплачувати аліменти на утримання дитини, тому просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2015 року по 30.06.2019 року в розмірі 346238,80 грн.

Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечував.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Також, у відповідності до положень статей 55, 124 Конституції України та статті ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до довідки від 26.12.2006 року за №751/06-48, 26.12.2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Слов`янську Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за №580.

06.07.2007 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.07.2007 року.

Від цього шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21.10.2003 року.

Відповідно до довідки про склад сім`ї від 05.06.2019 року №2275, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані квартиронаймач ОСОБА_7 , чоловік ОСОБА_8 , дочка ОСОБА_1 , онука ОСОБА_6 .

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.02.2006 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.12.2005 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 08.05.2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто неустойку за прострочку виплати аліментів в сумі 25042,00 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн. Вказаним рішенням неустойку стягнуто за період з 16.12.2005 року по березень 2015 року.

Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Тобто, доказами можуть бути будь-які дані, на підставі яких суд повинен встановити наявність обставин, що обґрунтовують вимоги позивача щодо наявності у відповідача заборгованості по сплаті аліментів саме з його вини.

Як передбачено ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Стаття 78 ЦПК України, яка регулює питання допустимості доказів, передбачає, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто, докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається, як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, повинні бути виключно належними та допустимими.

Відповідно до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Так, матеріали справи містять довідку про заборгованість по аліментам від 12.07.2019 року № АСВП-89159 видану на підставі Виконавчого листа за № 2-460, який видано згідно з рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.02.2006 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої заборгованість по аліментам за період з 16.12.2005 року по 30.06.2019 року становить 70006,00 грн.

Крім того, відповідно до довідки-розрахунку від 08.07.2019 року заборгованість по аліментам за вищевказаним виконавчим провадженням за період з 01.04.2015 року по 30.06.2019 року становить 52730,00 грн.

Дані розрахунки складені державним виконавцем відповідно до вимог статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) і сторонами не оспорюються. Доказів протилежного суду не надано.

Розмір та вид відповідальності за прострочення сплати аліментів встановлено ч.1 ст. 196 СК України. Так, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до частини 3 статті 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, у випадках несвоєчасної виплати присуджених за рішенням суду аліментів виникає з часу набрання рішенням законної сили, при наявності вини платника аліментів за прострочення у їх сплаті.

У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена у ст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд відповідно до вимог ст. 264 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (касаційне провадження № 14-616цс18) зробила висновок про те, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %

Згідно з розрахунком позивача розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2015 року по 30.06.2019 року становить 346238,80 грн. та визнається судом, оскільки проведений відповідно до вимог чинного законодавства.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи, що неустойка виконує функцію майнової відповідальності боржника та факт стягнення рішенням суду від 08.05.2015 року неустойки за період з 16.12.2005 року по 01.04.2015 року, суд приймає до уваги саме довідку-розрахунок від 08.07.2019 року з періодом заборгованості по аліментах з 01.04.2015 року по 30.06.2019 року.

Оскільки розмір неустойки (пені) перевищує 100 відсотків заборгованості, відповідно до положень ст.196 СК України з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню 52730,00 грн.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (з відповідними змінами) з позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2019рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2019 року складає 1921,00 грн.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, у сумі 52730,00 грн., а тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283,353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 195,196,197 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 52730 грн. 00 коп. (п`ятдесят дві тисячі сімсот тридцять грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) на користь держави на р/р 31211256026001 у ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 30 вересня 2019 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду А.О. Гончарова