Рішення № 84685447, 10.09.2019, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/71/19

Номер провадження 2/237/489/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.19 року м. Курахове Мар`їнський районний суд Донецької області в складі: головуючого судді Сенаторова В.А, при секретарі Лахно Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

Свою позовну заяву позивач обґрунтовує тим, що рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 29 грудня 2015 року стягнуто з ПАТ «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 5009,03 гривень. В даному рішенні було вказано на негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ПАТ «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку в розмірі 2021,98 гривень. Краматорським міським відділом ДВС 11 квітня 2018 року було перераховано відповідачці 7031,01 гривень, що перевищує суму боргу, який вказаний в рішенні Вугледарського міського суду Донецької області від 29 грудня 2015 року, тобто помилково було перераховано 2021,98 гривень. Керівництво ПАТ «Донецькоблгаз» неодноразово намагалося врегулювати питання повернення безпідставно отриманих коштів в досудовому порядку, звертаючись до ОСОБА_1 з проханням повернути помилково перераховану суму, однак останній відмовився повертати зазначені кошти.

Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь безпідставно отримані грошові кошти у сумі 2021,98 гривень та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, за таких обставин, суд вважає розглянути справу у відсутність представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову не визнав в повному обсязі та просив суд відмовити в їх задоволенні, а також надав свої заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що згідно платіжних доручень №358 та №305 від 05 квітня 2018 року ПАТ «Донецькоблгаз» не перераховував йому грошові кошти, платником зазначено Краматорський міський відділ ДВС. У відповідності до наданих до суду копій виконавчих листів з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 5009,03 гривень, та сум невиплачених при звільненні працівника компенсації за порушення строків виплати у розмірі середнього заробітку в розмірі 2021,98 гривень. Тому, Краматорським міським відділом ДВС було вірно перераховано кошти, а у разі якщо ПАТ «Донецькоблгаз» вважає, що з них було безпідставно стягнуто кошти, то відповідачем має бути саме Краматорський міський відділ ДВС.

Суд, дослідивши документи та докази наявні в матеріалах справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 29 грудня 2015 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення сум, невиплачених при звільненні працівника, компенсації за порушення строків виплати. Стягнуто з ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 5009,03 гривень. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку в розмірі 2021,98 гривень (а.с. 5-6).

Згідно платіжного доручення №357 від 05 квітня 2018 року Краматорським міським відділом ДВС перераховано грошові кошти у сумі 5009,03 гривень на рахунок у Донецькому обласному УП ВАТОЩАДБАНК з призначенням платежу: для зарахування на особовий рахунок ОСОБА_1 , стягнення з Донецькоблгаз, перер. - 5009,03 гривень, керуючись ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 10).

Відповідно до платіжного доручення №358 від 05 квітня 2018 року Краматорським міським відділом ДВС перераховано грошові кошти у сумі 2021,98 гривень на рахунок у Донецькому обласному УП ВАТОЩАДБАНК з призначенням платежу: для зарахування на особовий рахунок ОСОБА_1 , стягнення з Донецькоблгаз, перер. - 2021,98 гривень, керуючись ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 9).

Згідно частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою і платежами, що прирівнюються до неї, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Подібні висновки щодо застосування статті 1215 ЦК України викладені у: постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року, справа № 6-151цс13, та від 02 липня 2014 року, справа № 6-91цс14; постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року, справа № 517/186/17, від 28 березня 2018 року, справа № 173/166/17, від 03 травня 2018 року, справа № 473/2859/17.

Окрім того, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року, винесеній по цивільній справі №501/2500/15-ц.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року по справі №521/6687/17.

З огляду на вищевикладене, всебічна, повна, об`єктивна та безпосередня оцінка, як сукупності наданих до суду доказів та документів, так і кожного доказу окремо, не надають можливості встановити, що ОСОБА_1 були перераховані та отриманні останнім грошові кошти у сумі 5009,03 гривень та 2021,98 гривень, оскільки як вбачається з наданих до суду платіжних доручень №357 та №358 від 05 квітня 2018 року платником визнано Краматорський міський відділ ДВС, яким було перераховано зазначені суми на користь отримувача, яким є Донецьке обласне УП ВАТОЩАДБАНК.

При цьому, суд звертає увагу, що вказані платіжні доручення містять призначення платежу, згідно з яким грошові кошти підлягали зарахуванню на особовий рахунок ОСОБА_1 , однак чи були зазначені кошти перераховані та зараховані на рахунок останнього з наданих до суду документів та доказів встановити неможливо.

Окрім того, враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками, з матеріалів справи неможливо з достовірністю встановити, що зазначені спірні суми грошових коштів належали позивачеві та саме рахунки Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» є джерелом походження цих грошових коштів, оскільки в платіжних дорученнях №357 та №358 від 05 квітня 2018 року платником коштів є Краматорський міський відділ ДВС.

Більш того, навіть у разі отримання ОСОБА_1 спірних грошових коштів, які є середнім заробітком останньої та який є платежем, що прирівнюються до заробітної плати, їх виплата проведена Краматорським міським відділом ДВС добровільно, без рахункової помилки та без недобросовісності з боку відповідачки, а тому в даному випадку застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Суд вважає необхідним зауважити, що помилки Краматорського міського відділу ДВС щодо перерахування відповідачці певних грошових коштів, не можуть виправлятися за рахунок останнього та слугувати підставою для стягнення з останнього будь-яких грошових коштів. Такі помилки мають бути усунені державним органом, який їх допустив, що відповідатиме принципу «належного урядування», на особливу важливість якого вказує Європейський суд з прав людини у своєму рішенні №29979/04 від 20 жовтня 2011 року.

Так, згідно § 70 рішення Європейського суду з прав людини №29979/04 від 20 жовтня 2011 року, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що з наданих до суду доказів неможливо встановити, що спірна сума грошових коштів була перерахована/зарахована на рахунок ОСОБА_1 та отримана останнім, а також, що саме позивач є власником та джерелом походження спірної суми грошових коштів, спираючись на принцип «належного урядування», суд приходить до переконання про необхідність відмовити Публічному акціонерному товариству «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в задоволенні вимог позову щодо стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 2021,98 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про не доцільність задоволення вимог позову Публічного акціонерного товариства «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в повному обсязі, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд не вбачає будь-яких правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору, а тому в даній частині вимог позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1212, 1215 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 247, 258 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.А. Сенаторов