Ухвала суду № 84684889, 02.10.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

02.10.2019 227/3453/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року м.Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Мацишин Л.С.,

за участю секретаря судового засідання: Михайловської Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля заяву прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Паскала Максима Юрійовича про відвід судді Любчик Василини Миколаївни від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050230000869 від 20 червня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2019 року на розгляд судді Мацишин Л.С. надійшла заява про відвід судді Любчик В.М. від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050230000869 від 20 червня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суддею Любчик В.М. вищевказаний обвинувальний акт було отримано 16 серпня 2019 року.

Під час підготовчого судового засідання прокурором Паскалом М.Ю., з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді та недопущення сумнівів у об`єктивності судді при розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні, було заявлено відвід судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М..

В обґрунтування заявленого відводу судді зазначено, що в провадженні слідчого відділу Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 42019051660000021 від 22 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом внесення неправдивих даних до офіційного документу. Проведеним досудовим розслідування було встановлено, що між Департаментом житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації та ТОВ «КП Комунекоресурси» 23 серпня 2017 року укладено договір підряду № 467 на «Реконструкцію ГТС Золотоколодязького водосховища Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області» на суму 1537099 гривень. Підрядником, в особі директора ТОВ «КП КОМУНЕКОРЕСУРСИ» ОСОБА_2 , замовником, в особі в.о. директора Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації ОСОБА_1 та працівником технічного наряду в особі ОСОБА_3 підписано акт виконаних робіт, відповідно до якого підряднику перераховано 829 153,66 грн. за виконані роботи по об`єкту «Реконструкція ГТС Золотоколодязького водосховища Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області», однак 28 лютого 2019 року під час огляду суб`єкту встановлено, що роботи виконано не в повному обсязі.

Матеріали кримінального провадження № 12019050230000869 від 20 червня 2019 року, відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України були виділені з матеріалів кримінального провадження № 42019051660000021 від 22 лютого 2019 року.

Також, з матеріалів кримінального провадження № 42019051660000021 від 22 лютого 2019 року були виділені матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за № 12019050230001009 від 23 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, в якому суддя Любчик В.М. брала участь як слідчий суддя.

Так, ухвалою слідчого судді від 29 липня 2019 року до підозрюваного ОСОБА_3 , застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання; ухвалою слідчого судді від 14 серпня 2019 року клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУ Національної поліції в Донецькій області, про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050230001009 від 23 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків.

При цьому до клопотань було долучено копії документів, які сторона обвинувачення планує використати, як докази провини ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12019050230000869 від 20 червня 2019 року. Таким чином, суддя в рамках іншого кримінального провадження мала змогу ознайомитися з доказами та надати їм певну процесуальну оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку ст. 35 КПК.

Заява про відвід слідчого судді Любчик В.М. в порядку ст. 35 КПК України надійшла на розгляд судді Мацишин Л.С.

Прокурор та інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомленні про час та місце судового розгляду, що не перешкоджає розгляду заяви в їх відсутності.

Вивчивши заяву прокурора про відвід судді, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, крім іншого, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Згідно з ч. 1. ст. 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Крім того, вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Відповідно ж до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06 вересня 2005 року, одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.

Як встановлено судом, 29 липня 2019 року слідчим суддею Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М. розглядалося питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Під час розгляду вищенаведених матеріалів, слідчим суддею було досліджено в судовому засіданні докази, які також значаться в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019050230000869 за обвинуваченням ОСОБА_1 , та які прокурор має намір використати під час судового розгляду як доказ провини обвинуваченої, а суд має дослідити під час з`ясування обставин даної справи та перевірки їх доказами, а саме:

- протокол огляду місця події від 28 лютого 2018 року;

- висновок судової будівельно-технічної експертизи № 1445-1449 від 22 квітня 2019 року.

Крім того, слідчим суддею Любчик В.М. під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_3 , вже досліджувалися протоколи допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , відомості про яких також значаться реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019050230000869, як свідків, яких суддя має буде допитати під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Тким чином, суддею Любчик В.М. досліджено докази, які сторона обвинувачення використовує, як докази провини ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12019050230000869 від 20 червня 2019 року, які покладені в підтвердження обставин, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.

Проте, обізнаність судді та ознайомлення її з вищевказаними документами, могла вплинути на формування нею певної думки про дані події, а отже і на упередженість судді при розгляді в подальшому матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 .

Беручи до уваги вищенаведене, обставини, зазначені прокурором в якості підстав для відводу судді Любчик В.М., та з метою уникнення сумнівів у її неупередженості та недопущення сумнівів у об`єктивності судді при розгляді обвинувального акту в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050230000869 від 20 червня 2019 року за ч. 2 ст. 367 КК України (судове провадження 1-кп/227/389/2019, ЄУНСС 227/3453/19), суд вважає, що відвід є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 82 КПК України, у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст. 8, 9, 75, 80-82, 369, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Паскала Максима Юрійовича про відвід судді Любчик Василини Миколаївни від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050230000869 від 20 червня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - задовольнити.

Відвести від участі в розгляді кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050230000869 від 20 червня 2019 року обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (судове провадження 1-кп/227/389/2019, ЄУНСС 227/3453/19), суддю Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик Василину Миколаївну.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050230000869 від 20 червня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, передати до канцелярії суду для подальшого розподілу відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.С. Мацишин

02.10.19