Вирок № 84676946, 23.09.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/6139/18

н.п. 1-кп/415/234/19

ВИРОК

Іменем України

23 вересня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Зіньковської Ю.О.

номер кримінального провадження, внесеного 30.05.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130240001281

номер кримінального провадження, внесеного 06.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130240002153

номер кримінального провадження, внесеного 04.10.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130240002401

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Стаханова Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого 29 березня 2012 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 129 КК України до 2 років позбавлення волі; 20 березня 2019 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185; ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Коваленко М.С.

захисника Гавриленка О.І.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

У С Т А Н О В И В

29 травня 2018 року, приблизно о 21 годині, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ухвала відносно якого 26.02.2019 набрала законної сили, прийшли до подвір`я будинку АДРЕСА_2 , де впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_1 переліз через паркан у вказане подвір`я та відчинивши зсередини калитку, впустив у подвір`я ОСОБА_2 .. Далі, обвинувачений ОСОБА_1 , продовжуючи свій спільний злочинний умисел з ОСОБА_2 , підійшов до вікна будинку, де шляхом відірвання дерев`яної фанери котрою закривалась рама вікна, проник через вікно у його приміщення, звідки став передавати ОСОБА_2 через вікно майно, яке належать потерпілому ОСОБА_3 , намагаючись його таємно викрасти, а саме: магнітофон марки «SONY» модель «ZS-PS30CP» вартістю 721 гривня 17 копійок; магнітофон марки «FIRST» сірого кольору модель АФ-1106-1 вартістю 383 гривні 33 копійки; електронний цифровий годинник в чорно-сірому корпусі вартістю 117 гривень 34 копійки, загальною вартістю 1221 гривня 84 копійки (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/840-135е від 12.07.2018). Продовжуючи свій спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_1 передавав через вікно ОСОБА_2 вищевказане майно, яке останній клав на землю біля себе, проте не змогли довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі, оскільки в цей час на місці скоєння злочину вони були затримані сусідами потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які викликали працівників поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями, скоїв незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України.

У середині червня 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , знаходячись біля магазину «Тонік», який розташований по вулиці Генерала Потапенко міста Лисичанська Луганської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, побачив велосипед марки «Салют», який стояв біля вказаного магазину. Після чого обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав вказаний велосипед марки «Салют» з рамою синього кольору, вартість якого згідно висновку експерта № 19/113/9- 1206е від 09.10.2018 становить 866 гривень 67 копійок, який належить потерпілій ОСОБА_6 , завдавши останній майнової шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями, скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

У ніч з 02.10.2018 на 03.10.2018, більш точні дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через незачинену хвіртку до подвір`я будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Далі обвинувачений ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом виставлення віконного скла проник до вказаного будинку, звідки повторно таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_7 , а саме: пічні плити у кількості 7 шт., вартістю 968 гривень 31 копійку, колосники у кількості 8 шт., які представляють для потерпілого цінність як лом чорного металу, загальною вагою 12 кг, вартістю 60 гривень (із розрахунку 5 гривень за 1 кг лому чорного металу), металеві кути, які представляють для потерпілого цінність як лом чорного металу, загальною вагою 25 кг, вартістю 125 гривень (із розрахунку 5 гривень за 1 кг лому чорного металу). Після чого обвинувачений ОСОБА_1 з викраденим майном зник з місця скоєння злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19/113/9-1461е від 20.12.2018, на загальну суму 1153 гривні 31 копійку.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями, скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.15 - ч. 3 ст. 185, ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальних актах, визнав повністю. Зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, сприяв розкриттю злочинів. Збитки потерпілим не відшкодував, проте частина викраденого повернута працівниками поліції. У судовому засіданні виказував готовність нести покарання і пояснив, що вчинив зазначені злочині через скрутне матеріальне становище. Просив суд призначити не суворе покарання.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185; ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, викладених у даному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду:

- витягом з кримінального провадження № 12018130240001281, з якого вбачається, що 30.05.2018 внесені відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України;

- висновком експерта № 19/113/9/840-135е від 12.07.2018, з якого вбачається, що ринкова вартість магнітофону марки «sony» модель «zs-ps30ср»; магнітофону марки «first» моделі «fа-1106-1» та електронного цифрового годинника на момент скоєння кримінального правопорушення, могла становити 1221 гривню 84 копійки;

- витягом з кримінального провадження № 12018130240002153, з якого вбачається, що 06.09.2018 внесені відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 185 КК України;

- висновком експерта № 19/113/9-1206е від 09.10.2018, з якого вбачається, що ринкова вартість велосипеду «Салют», виробництва СРСР, з рамою синього кольору, придбаного у 1996 році, на момент скоєння кримінального правопорушення, могла становити 866 гривень 67 копійок;

- витягом з кримінального провадження № 12018130240002401, з якого вбачається, що 04.10.2018 внесені відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 185 КК України;

- висновком експерта № 19/113/9-1206е від 09.10.2018, з якого вбачається, що ринкова вартість викраденого майна, у якості виробу, а саме: пічних чавунних плит розміром 18x65 см у кількості 7 шт., станом на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме на 03.10.2018, могла становити 968 гривень 31 копійку; ринкова вартість викраденого майна, у якості лому чорних металів загальною вагою 25 кг, станом на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме на 03.10.2018, могла становити 125 гривень; визначити ринкову вартість чавунних колосників розміром 40x4 см у кількості 8 шт., у якості виробів не виявилось можливим з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку експерта; проте, ринкова вартість чавунних колосників розміром 40x4 см у кількості 8 шт., у якості лому чорних металів загальною вагою 12 кг, станом на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме на 03.10.2018, могла становити 60 гривень.

Отже суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні, а його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України. Також, повністю доведена вина обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України. Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), повторно, поєднаному з проникненням у житло, знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на наркологічному обліку з липня 2008 року з діагнозом алкоголізм, раніше судимий;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги те, що обвинувачений вчинив умисні корисливі злочини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкціями частин 2 та 3 статті 185 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який в судовому засіданні вибачився за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надавав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, з урахуванням думки потерпілих, які щодо призначеного покарання посилалися на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України, та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Крім того, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більше одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, за сукупністю злочинів.

Також, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст.185; ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, викладені у даному вироку, до ухвалення вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 20 березня 2019 року, яким останнього визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, призначивши обвинуваченому остаточне покарання, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - домашній арешт.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими не пред`явлені, що не позбавляє права останніх, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 68 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 20 березня 2019 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - домашній арешт.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави процесуальні витрати у розмірі 2431 гривні за проведення:

судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/840-135е від 12.07.2018, у розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 копійок;

судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-1461е від 20.12.2018, у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок;

судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-1206е від 09.10.2018, у розмірі 429 (чотириста двадцять дев`ять) гривень 00 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Речові докази, відповідно до постанов слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 04 червня 2018 року та 20 вересня 2019 року:

два магнітофони, цифровий годинник та DVD програвач, які згідно розписки знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 - повернути власнику ОСОБА_3 ;

велосипед марки «Салют», який згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 - повернути власниці ОСОБА_6 ..

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з дня отримання ним копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко