Ухвала суду № 84674877, 20.09.2019, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1901/19

Провадження 1-кп-171/19

ухвала

Іменем України

20 вересня 2019 року Обухівський районний суд Київської області в складі колегії суддів:

головуючого судді: Тиханського О.Б.,

судді: Зінченко О.М.,

присяжних: Федорченко Т.О., Чураченко Т.В., Купрієнко О.А.

при секретарі: Авсюкевич Н.В.,

за участю прокурорів: Комарницького М.В, Губського К.О.,

захисників: Павленка М.В., Осовітня Л.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2 ,

в присутності запасного присяжного Цибулько І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст.14, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 258 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

28.05.2019 року до Обухівського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст.14, ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України, внесеному в ЄРДР за № 22018000000000322.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки розгляд справи не закінчений а ризики через які був обраний даний запобіжний захід не зменшились. Також зазначив, що враховуючи майновий стан ОСОБА_1 , тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, зможе переховується від суду, у тому числі за кордоном, зокрема на території Європейського союзу, що унеможливить проведення з ним судового розгляду. Крім того, у наслідок завершення досудового розслідування та здійснення відкриття матеріалів, стороні захисту, у тому числі ОСОБА_1 , надано доступ до матеріалів кримінального провадження, які містять анкетні дані, фактичні місця проживання та інші відомості щодо свідків, потерпілих, та надані ними під час досудового розслідування покази. За станом здоров`я ОСОБА_1 може утримуватись під вартою в умовах слідчого ізолятора, повідомлень від вищезазначеної установи про неможливість утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора, у зв`язку із незадовільним станом здоров`я, не надходило. Щодо зміни запобіжного заходу заперечували з підстав того, що ризики не зменшились.

В судовому засіданні захисник подав клопотання про зміну запобіжного заходу, на обґрунтування якого зазначив, що в соціальному становищі сім`ї обвинуваченого ОСОБА_1 відбулися істотні зміни, які зумовлені позбавленням дітей права на батьківську турботу, паплюження репутації родини ОСОБА_1 , а тому подальше тримання під вартою є мордуванням і приниженням людини. На спростування наведених прокурором ризиків зазначив, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, є батьком чотирьох неповнолітніх дітей, на його утриманні перебуває непрацююча дружина, яка займається доглядом дітей, а також непрацездатний батько ОСОБА_3 .. Окрім того, відсутнє обґрунтування того, яким чином ОСОБА_1 має намір переховуватися від суду та не надано доказів на підтвердження такого наміру. Припущення сторони обвинувачення щодо потенційного впливу на свідків і потерпілих у кримінальному провадженні є необґрунтованими, оскільки потерпілі та ключовий свідок проживають в інших областях, а тому вплив на них виключається у разі застосування альтернативного запобіжного заходу, домашнього арешту. Досудове розслідування закінчено та розпочато судове провадження, тобто ризик щодо приховування слідів злочину не актуальний. Також вказав на відсутність наміру ухилитись від суду чи вчинювати інші злочини чи здійснювати тиск на потерпілих або свідків. Просив змінити запобіжний захід на не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема взяття на поруку.

Захисник Осовітня Л.В., підтримала клопотання про зміну запобіжного заходу та заперечила щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу просив звільнити його з-під варти та відмовити в задоволені клопотання прокурора, вказав, що не збирається уникати суду, має на утриманні чотирьох дітей, непрацюючу дружину, а також непрацездатного батька.

Потерпіла та представник потерпілого підтримали клопотання про продовження запобіжного заходу та заперечила щодо задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу.

Крім того, в судовому засіданні заслухано ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , які подали заяви про передачу їм на поруки обвинуваченого ОСОБА_1 , вказали що їм відомі права та обов`язки поручителя і вони приймають на себе дані обов`язки.

Заслухавши прокурорів, обвинуваченого, захисників, потерпілу, осіб поручителів, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

24.07.2019 ухвалою колегії Обухівського районного суду Київської області, ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, був продовжений до 21.09.2019 включно.

Станом на цей час завершити судове провадження до спливу продовженого строку тримання обвинуваченого під вартою неможливо.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, а саме переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, зокрема враховуючи майновий стан обвинуваченого, вчинити інше кримінального правопорушення.

Згідно ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також є достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є одним з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, оскільки сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_1 на свободу.

Переконливих доказів на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які приймались до уваги при обранні та продовженні дії обраного запобіжного заходу суду не подавалось. Посилання захисника на певну практику Європейського суду з прав людини суд вважає необґрунтованими, оскільки у цьому кримінальному провадженні, зважаючи на сукупність наявних у справі доказів та враховуючи доводи всіх учасників процесу не вбачається достатньо підстав вважати тримання ОСОБА_1 під вартою таким, що порушує його право, передбачене ст.5 Європейської конвенції з прав людини, оскільки саме такий запобіжний захід є обґрунтованим і достатнім для досягнення мети кримінального провадження.

Згідно ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Ризики, які враховувались судом при обранні запобіжного заходу залишаються актуальними, доводи захисту суд вважає непереконливими і необґрунтованими, а тому відсутні достатні підстави для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу, оскільки судом не здійснено допит потерпілих та свідків, які повинні бути допитані безпосередньо в судовому засіданні у цьому провадженні, а наявні ризики не зменшувались.

Враховуючи сукупність вказаних вище і повідомлених сторонами кримінального провадження обставин, суд вважає, що продовження тримання ОСОБА_1 під вартою є виправданим, оскільки у даному випадку наявність конкретного суспільного інтересу щодо вирішення справи про вчинення суспільно небезпечного діяння превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, колегія, на виконання вимог ст. 178 КПК України, приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: його вік, стан здоров`я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, наявність на утриманні чотирьох дітей.

Разом з тим, вказані обставини не зменшують перелічених вище істотних ризиків та не є підставою для зміни чи скасування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням до обвинуваченого інших, більш м`яких запобіжних заходів,в тому числі особиста порука, судом не встановлено.

Таким чином, вбачаються достатні підстави для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Підстав для задоволення клопотань сторони захисту суд не вбачає.

Відповідно до ст. 183 ч.4 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави щодо злочинів вчинених із застосуванням насильства чи погрозою його застосування.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Однак, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого альтернативних запобіжних заходів, враховуючи вищезазначене, тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , його можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, продовжити злочинну діяльність, на думку суду, є підставою для продовження ОСОБА_1 саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не забезпечать виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і його належну поведінку.

Колегія суддів погоджується з висновком, що зазначені ризики є суттєвими,і їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_1 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту, або взяття обвинуваченого на поруку, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщенням обвинуваченого, та не можуть їм запобігти.

А отже, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою терміном до шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 33, 176, 314,315,316 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника Павленка М.В. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

В задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на особисту поруку ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, продовживши строк тримання під вартою до 18 листопада 2019 року, включно.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 7-денний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий суддя Тиханський О.Б.

Суддя Зінченко О.М.

Присяжні Федорченко Т.О.

Чураченко Т.В.

Купрієнко О.А.