Рішення № 84674661, 31.07.2019, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1027/18

Провадження № 2/376/24/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2019 р. Сквирський районний суд Київської області

У складі: головуючого судді - Клочка В.М.,

при секретарі - Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сквирський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про визнання батьківства, -

встановив:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом.

У позовній заяві позивач вказує, що з липня 2004 року по вересень 2015 року вона проживала зі ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дочку, ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 21 березня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Сквирського районного управління юстиції Київської області, актовий запис про народження №46, яка проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні та вихованні.

Батьком дитини є відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Одразу після народження дочки, відповідач тривалий час проживав окремо, у свого батька, тому позивач сама зверталася до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації народження дитини.

Відомості про батька малолітньої записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

З урахуванням наведеного, просить визнати відповідача батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зобов`язати Сквирський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести відповідні зміни в актовий запис про народження дитини, стягнути з відповідача на її користь судові витрати у розмірі 704,80 грн. та понесені витрати в розмірі 720,00 грн..

Позивач у судове засідання не з`явилася, просить суд розглянути справу в її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до ст.128 ЦПК України. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звуко записувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши письмові докази, надані сторонами в обґрунтування та заперечення позовних вимог, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що з липня 2004 року по вересень 2015 року сторони проживали однією родиною, підтримували фактичні шлюбні відносини, вели спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила дочку, ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 21 березня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Сквирського районного управління юстиції Київської області, актовий запис про народження №46, яка проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні та вихованні.

Батьком дитини є відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Одразу після народження дочки, відповідач тривалий час проживав окремо, у свого батька, тому позивач сама зверталася до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації народження дитини.

Відомості про батька малолітньої записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, із сімейних відносин.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 01 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК України, зокрема ч.2 ст.128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У пунктах 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-якихдоказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень cт. 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 146 ЦПК (1618-15) може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 26.02.2019 року про проведення судово-генетичної експертизи було повернуто експертною установою без виконання у зв`язку з неявкою ОСОБА_2 03.05.2019 року та 21.06.2019 року на експертизу.

За положеннями ч.1 ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Статтею 134 СК України передбачено, що на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно п.2.16.4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Отже, підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану є відповідне рішення суду, в якому зазначено, які сааме зміни необхідно внести до того чи іншого актового запису цивільного стану.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідач ОСОБА_2 у свою чергу підтвердження спростування свого батьківства щодо дитини, народженої позивачем, в процесі розгляду справи суду не надав.

Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача 704,80 грн. судових витрат.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунківтощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

31.07.2019 року позивач звернулася до суду із заявою про стягнення з відповідача понесених нею витрат у сумі 720,00 грн. та як доказ надає копії квитків, які не оформлені належним чином, а саме: не зазначено вартість проїзду, квитки не завірені перевізником жодним способом.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем не доведено виникнення витрат у розмірі 720,00 грн., копії квитків не є належним доказом, який підтверджував би даний факт. Тому, у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню за їх безпідставністю.

Керуючись ст. 12,95,141,263-265,268,280-284 ЦПК України,

ст. 126,128,134,135, СК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Записати батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, житель АДРЕСА_1 .

Змінити прізвище дитини з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 » та змінити по батькові дитини з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

Зобов`язати Сквирський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести відповідні зміни в актовий запис про народження №46, складений відділом реєстрації актів цивільного стану Сквирського районного управління юстиції Київської області 21 березня 2008 року та видати нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін, анулювавши раніше видане свідоцтво.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , 704,80 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Клочко