Рішення № 8467278, 20.11.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

20.11.2009р.Справа № 14/214

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експосервіс плюс", вул. Половка, 70, м. Полтава, 36034

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36022

про стягнення 13504,80 гривень

Суддя Іваницький О.Т.

Представники

від позивача: Карасенко О.О. дор. № б/н від 24.03.2008 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання умов усного договору поставки в сумі 13504,80 гривень, з яких сума основного боргу складає 12841,90 гривень, збитки від інфляції в сумі 494,41 гривень та 3% річних в сумі 168,49 гривень.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 25.09.2009 року про порушення провадження у справі та п. 4 ухвали суду від 05.11.2009 р. про відкладення розгляду справи не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що на виконання умов усного договору поставки Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Полтава (надалі Відповідач) отримував у Товариства з обмеженою відповідальністю "Експосервіс плюс", м. Полтава (надалі Позивач) металопродукцію. Факт отримання продукції підтверджується видатковими накладними Позивача з підписами Відповідача про одержання (копії в матеріалах справи).

Взяті на себе перед Відповідачем зобов'язання Позивач виконав в повному обсязі, поставивши йому визначену металопродукцію.

Відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином не виконав, оплатив поставлену металопродукцію частково:

- 12.06.2008 р. на суму 10000,00 гривень;

- 18.06.2008 р. на суму 13677,66 гривень;

- 20.06.2008 р. на суму 30000,00 гривень;

- 12.08.2008 р. на суму 25018,80 гривень;

- 29.12.2008 р. на суму 2000,00 гривень.

Загальна сума сплати за поставлену продукцію склала 80696,46 гривень. Несплаченою залишилась сума в розмірі 12841,90 гривень.

27.02.2009 р. Позивачем на адресу Відповідача була направлена вимога про оплату виниклої заборгованості. Відповідач частково 10.09.2009 р. перерахував 985,00 гривень в рахунок оплати виниклої заборгованості.

Таким чином, на момент розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 11856,90 гривень. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 985,00 гривень підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 206 ЦК України передбачає, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закон.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Відповідачу нараховано збитки від інфляції в сумі 494,41 гривень та 3% річних в сумі 168,49 гривень за період з 19.03.2009 р. по 25.08.2009 р. (розрахунок у матеріалах справи).

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу в розмірі 11856,90 гривень, збитки від інфляції в сумі 494,41 гривень, 3% річних в сумі 168,49 гривень, державне мито 125,20 гривень та 218,79 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 985,00 гривень припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 985,00 гривень припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36022 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з Обмеженою відповідальністю "Експосервіс плюс", вул. Половка, 70, м. Полтава, 36034 (р/р 260004400 в АБ "Полтава банк", м. Полтава, МФО 331489, код ЄДРПОУ 30285239) суму основного боргу в розмірі 11856,90 гривень, збитки від інфляції в сумі 494,41 гривень, 3% річних в сумі 168,49 гривень, державне мито 125,20 гривень та 218,79 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯІваницький О.Т.