Рішення № 8467262, 19.11.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.11.2009р.                                                                                          Справа №14/241

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислово-технічна проектна група", вул. Артема, 2, кв. 103, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

          до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремполімер", вул. Ярмаркова, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630

про стягнення 2102,84 гривень

                                                  Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Лук'яненко А.В., дов. № 197 від 16.11.2009 р.

від відповідача: Степанов О.Л., дов. № 11 від 12.10.2009 р.

           Олійник Ф.В., дов. № 5 від 18.10.2009 р.

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості з урахуванням штрафних санкцій та витрат на правову допомогу в сумі 2102,84 гривень за неналежне виконання умов договору № 1 про надання послуг, з яких сума основного боргу складає 500,00 гривень, збитки від інфляції 83,07 гривень, 3% річних в сумі 19,77 гривень та 1500,00 гривень витрат на правову допомогу.

          В судовому засіданні за згодою представників сторін (клопотання в матеріалах справи) оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 ГПК України 24.11.2009 року.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

          Відповідач та його представники в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнають частково в сумі 602,84 гривень, а в частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 1500,00 гривень заперечують з мотивів та підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 85 від 10.11.2009 р. (вхід. № 014797 від 12.11.2009 р. канцелярії суду).

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 12 червня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська промислово-технічна група", м. Кременчук (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремполімер", м. Кременчук (надалі Відповідач) був укладений договір № 1 про надання послуг (надалі Договір).

Предмет договору був визначений в розділі 1 вказаного Договору, а саме пунктом 1.1. визначено, що підприємство (Позивач у справі) надає клієнту (Відповідач у справі) послуги у вигляді технічної консультації з питань залізничного транспорту, а клієнт зобов'язується оплачувати ці послуги та належним чином виконувати умови цього Договору. Відповідно до пункту 1.2. конкретний перелік послуг, їх вартість та строки виконання, що надаються клієнту, вказуються у Протоколі узгодження ставок зборів, який є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідний протокол був підписаний Позивачем та Відповідачем 13.06.2008 року.

          Пунктом 2.1. Договору визначено, що оплата за послуги здійснюється шляхом попередньої оплати у повному розмірі, на протязі 2 (двох) банківських днів з дати підписання Протоколу узгодження ставок зборів.

          Позивачем Відповідачу до виконанання був пред'явлений рахкнок-фактура № СФ-0000003 від 12.06.2008 р.

          Враховуючи те, що відповідний Протокол між сторонами був підписаний 13.06.2008 р., Відповідач повинен був в строк до 18.06.2008 р. оплатити вартість наданих послуг.

Позивач взяті на себе за Договором зобов'язання виконав в повному обсязі, що підтверджується відсутністю претензій з боку Відповідача та підписанням Акту виконання робіт від 11.08.2008 р.

          Відповідач взятих на себе зобов'язань (пункт 3.2. Договору) за договором не виконав, оплату наданих послуг на суму 500,00 гривень не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 500,00 гривень, яку і просить стягнути на свою користь Позивач.

          Пунктом 4.1. Договору сторони узгодили, що за невиконання чи неналежне виконання сторонами умов договору останні несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

          Позивачем Відповідачу нараховані збитки від інфляції в сумі 83,07 гривень та 3% річних в сумі 19,77 гривень, які він просить стягнути на свою користь з Відповідача.

10.09.2009 р. між Позивачем та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Лук'яненко Анною Володимирівною, м. Кременчук було укладено договір про надання правової допомоги № 10.09.09-1, згідно з умовами якого (пункт 1) представник зобов'язується забезпечити надання Клієнту (Позивач у справі) правової допомоги, а клієнт зобов'язується оплатити послуги представника (гонорар) та виконувати умови цього договору. Пунктом 3 встановлено, що гонорар представника становить 1500,00 гривень.

          12.10.2009 р. було складено Акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 10.09.09-1 від 10.09.2009 р., а 26.10.2009 р. Лук'яненко А.В. був виставлений рахунок № 26/10/09-1 Позивачу про оплату послуг. Платіжним дорученням № 620 від 27.10.2009 р. Позивач оплатив Лук'яненко А.В. надані послуги в сумі 1500,00 гривень.

          Вказану суму наданих юридичних послуг 1500,00 гривень Позивач просить стягнути з Відповідача, оскільки вказані витрати понесені ним у зв'язку із невиконанням останнім своїх зобов'язань за договором про надання послуг № 1 від 12.06.2008 року.

          На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 2102,84 гривень. Вказану суму і просить стягнути Позивач з Відповідача на свою користь.

          Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

          Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно статті 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

          Таким чином, сума заборгованості з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 602,84 гривень підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

          В частині стягнення суми витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 гривень суд відмовляє Позивачу виходячи з наступного.

          Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

В контексті статті 44 ГПК України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи можуть здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Згідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам –фізичним чи юридичним особам.

          Оскільки довіреність № 197 від 16.11.2009 р. від імені Позивача надана не адвокату, а Лук'яненко А.В. без вказівки про те, що вона є адвокатом і в довіреності відсутній особистий підпис вказаної особи, суд вважає, що вимога про стягнення 1500,00 гривень витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає і суд в цій частині позовних вимог Позивачу відмовляє.

          Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу в розмірі 500,00 гривень, збитки від інфляції в розмірі 83,07 гривень, 3% річних в розмірі 19.77 гривень, суму сплаченого державного мита в розмірі 102,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 гривень.

          Відмовити Позивачу в частині стягнення з Відповідача суми витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 гривень.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Відмовити в частині стягнення суми витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 гривень.

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремполімер", вул. Ярмаркова, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630 (код ЄДРПОУ 32141668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислово-технічна група", вул. Артема, 2, кв. 103, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 (код ЄДРПОУ 35939305) суму основного боргу в розмірі 500,00 гривень, збитки від інфляції в розмірі 83,07 гривень, 3% річних в розмірі 19.77 гривень, суму сплаченого державного мита в розмірі 102,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 гривень.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                       Іваницький О.Т.

                                                                                          24.11.2009 р.