Рішення № 8467242, 17.11.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

17.11.2009 Справа №17/219

за позовом Приватного підприємеця ОСОБА_1, м.Кременчук

до Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцьке АТП-15307", м.Кременчук

про стягнення 91 214,40 грн.

Суддя Ю.О.Коршенко

Представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Свистун О.С.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Кременчуцьке АТП-15307" заборгованості за договорами оренди в розмірі 94 214,40 грн. з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від суми боргу.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає, посилаючись на несплату ВАТ "Кременчуцьке АТП" орендної плати за договорами оренди №206/ЩА-1, №206/ЩА-2, №206/ЩА-3 від 30.06.2006р. та просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановденого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 92 680,80 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 553,60 грн.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує посилаючись на не що, договора №206/ЩА-1, №206/ЩА-2, №206/ЩА-3 від 30.06.2006р. не відповідють положеням законодавства, і як наслідок відсутній обов"язок сплачувати орендну плату.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між приватним підприємцем ОСОБА_1 (позивач, орендодавець) та ВАТ «Кременчуцьке АТП 15307»(відповідач, орендар) 30 червня 2006р. були укладені договори суборенди за № 2006/ЩА-1; № 2006/ЩА-2; № 2006/ЩА-3 (далі - договора). Сторони в договорах визначені як орендодавець та орендар.

Згідно пункту 1.1. договорів оорендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування автобуси»за реєстраційними номерами: НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4.

Термін дії суборенди встановлюється з моменту укладення договорів по 28.06.2007 року. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє на протязі всього строку суборенди (п.6.1. договорів).

Відповідно до п.п. 3.1. вказаних договорів за користування автобусами відповідач зобовязався сплачувати орендну плату у розмірі 6000 грн. у місяць за кожен автобус.

Відповідач вважаючи що договора №206/ЩА-1, №206/ЩА-2, №206/ЩА-3 від 30.06.2006р. не відповідають положеням законодавства, а отже яляються недійсними, оскаржив їх у судовому порядку.

Суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли висновку що:

Відповідно до положень ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладенні договорів сторони дійшли згоди щодо їх укладення у певній формі, узгодили умови договорів; договори підписано та вони виконувались у передбачений спосіб, а отже відсутні обставин, з якими Закон повязує недійсність договорів.

Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За висновками попередніх інстанцій вказані договори №206/ЩА-1, №206/ЩА-2, №206/ЩА-3 від 30.06.2006р. являються договорами найму транспортних засобів. Передання наймачем речі у користування іншої особи іменується піднаймом, який можливий лише за згодою наймодавця, якщо інше не передбачено договором або законом. Частиною 3 статті 774 ЦК України передбачено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму. Тому, відносини суборенди (піднайму) залежать від умов договору оренди (найму). Як наслідок, суборендар - піднаймач може користуватись майном тільки відповідно до умов, визначених у договором оренди (найму).

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Посилання відповідача на неможливість користуватися майном в зв"язку з відсутність тимчасових реєстраційних талонів суд вважає безпідставними оскільки:

Відповідно ж до п.15 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджені Постановою Кабінету міністрів України №1338 від 7 вересня 1998 року, якщо власник транспортного засобу передав в установленому порядку право користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, їм видається підрозділами ДАІ тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження.

Отже, тимчасові реєстраційні талони видаються орендарю підрозділами ДАІ на підставі договору оренди транспортного засобу.

Відповідно до ч.2 ст.801 ЦК України, витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Крім того, твердження відповідача не відповідають дійсності та спростовуються тим, що строк дії попередньо виданих тимчасових реєстраційних талонів закінчився 26 березня 2006 року, а припинено експлуатацію транспртних засобів через рік 26 березня 2007 року. Більш того, ЗО червня 2006 року ВАТ «Кременчуцьке АТП 15307»укладено нові договори оренди цих же транспортних засобів, якими продовжено строк оренди до 28 червня 2007 року.

Відповідно до ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповіднодо ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Наведене вище свідчить про відсутність вини наймодавця та про ухилення відповідача від виконання своїх договірних зобовязань.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вищевикладеного та беручи до уваги умови укладених між сторонами договорів, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог та стягнення 92 680,80 грн. боргу з урахуванням встановденого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 553,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525,526 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 75,82-84 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Кременчуцьке АТП-15307" (39626, м.Крменчук, вул.Київська, 65/2, код ЄДРПОУ 03118156, р/р 26000302310481 в АК ПІБ м.Кременчук, МФО 331144) на користь суб"єкта підприємницької діляьності - фізичної особи ОСОБА_1 (39600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_5 в КФ АБ "Полтава-Банк", МФО 331423) 92 680,80 грн. боргу з урахуванням встановденого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 553,60 грн., державне мито в розмірі - 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236.00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Ю.О. Коршенко