Ухвала суду № 84671890, 02.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

02 жовтня 2019 року м. Київ № 640/21123/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А1314,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національне агентство з питань запобігання корупції

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним і незаконним рішення та дії військової частини А1314 в частині не виконання умов укладеного, згідно наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 28.02.2013 № 66, Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України щодо додержання особистих прав і свобод, зокрема: накладення дисциплінарного стягнення - оголошення догани, згідно з пунктом 1 наказу тимчасово виконуючого обов"язки командира військової частини А1314 від 15.11.2018 № 1354;

скасувати пункт 1 наказу тимчасово виконуючого обов"язки командира військової частини А1314 від 15.11.2018 № 1354 в частині накладення дисциплінарного стягнення - оголошення догани;

стягнути з військової частини А1314 суми заподіяної моральної шкоди, яка дорівнює установленій сумі грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік 14048,10 грн. з урахуванням коефіцієнту тривалості негативного впливу, який буде обчислений на день винесення судового рішення у розмірі одного відсотка від вказаної суми грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік за кожен день її неправомірного рішення, а також суми понесених судових витрат, які будуть встановлені судом.

Ухвалою суду від 10 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

12.09.2019 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд:

визнати рішення і дії відповідача - військової частини А1314 в частині не виконання командуванням умов укладеного контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України неправомірними і незаконними.;

визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, викладену в витягу із наказу тимчасово виконуючого обов"язки командира військової частини А1314 від 15.11.2018 № 1354, який завірений тимчасово виконуючим обов"язки персоналу - заступником начальника штабу військової частини А1314 полковником Рудой В.Ф.;

зобов"язати відповідача - військову частину А1314 протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду відкликати шляхом вилучення усіх примірників витягу із наказу тимчасово виконуючого обов"язки командира військової частини А1314 від 15.11.2018 № 1354, який завірений тимчасово виконуючим обов"язки персоналу - заступником начальника штабу військової частини А1314 полковником Рудой В.Ф. із матеріалів справ штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо видання наказів (по особовому складу) про укладання контрактів з військовослужбовцями номенклатури призначення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України та знищити їх в установленому законом порядку;

стягнути з відповідача - військової частини А1314 суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 33 222,75 грн., яка дорівнює установленій сумі грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік: 14 048,10 грн. та за 2019 рік: 19 174,65 грн. з урахуванням коефіцієнту тривалості негативного впливу, який буде обчислений на день винесення судового рішення у розмірі одного відсотка від вказаної суми за кожен день дії неправомірного рішення, а також суму понесених мною судових витрат, які будуть встановлені судом.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що провадження у справі відкрито 10.01.2019, суд зазначає, що позивачем пропущено строк для подання заяви про уточнення позовних вимог.

Разом з тим, позивач у заяві про уточнення позовних вимог посилається на зміну фактичних обставин справи, що сталися після першого судового засідання та зазначає, що під час ознайомлення з матеріалами справи йому стало відомо, що листом від 20.05.2019 №1314/21/27 відповідач повідомив про відсутність у військової частини А1314 наказу від 15.11.2018 № 1354, що також вбачається із листа від 06.05.2019 № 1314/21/16 до Національного агентства з питань запобігання корупції, що свідчить про непідтвердженість інформації про підсумки службового розслідування про яке йде мова у витягу із наказу від 15.11.2018 № 1354 та вказує на недостовірність інформації в цій частині.

Суд приймає до уваги позицію позивача, що про наведені обставини йому стало відомо під час ознайомлення з матеріалами справи (11.09.2019).

Разом з тим, суд зазначає, що згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Позивач в уточнених позовних вимогах вказує на поширення відповідачем недостовірної інформації та про приниження честі, гідності та ділової репутації позивача.

При цьому, відповідно до статей 297, 299 Цивільного кодексу України фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, заявлені позивачем уточнені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та належать до юрисдикції місцевого загального суду.

Згідно з частиною четвертою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для прийняття до розгляду уточнених позовних вимог.

Керуючись ст. 47, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті до розгляду уточнених позовних вимог ОСОБА_1

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя М.А. Бояринцева