Ухвала суду № 84671830, 02.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення заяви

15:58

02 жовтня 2019 року м. Київ № 640/18661/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у м. Києвідо Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.Коннект (Україна)»пропідтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податківвстановив:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.Коннект (Україна)», у якому просило суд:

- прийняти рішення, яким підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.Коннект (Україна)» (код ЄДРПОУ 40598496), застосованого рішенням керівника контролюючого органу;

- скерувати рішення до негайного виконання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року об 16 год. 23 хв. заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме до 02 жовтня 2019 року 15 год. 45 хв, про що було повідомлено телефонограмою та зазначено, що копію відповідної ухвали може бути отримано уповноваженим представником безпосередньо у приміщенні суду.

Представник заявника подав 02 жовтня 2019 року об 12 год. 06 хв. клопотання про усунення недоліків, в якому просить звільнити від сплати судового збору або розстрочити його сплату, посилаючись при цьому на принцип рівності учасників судового процесу та доступ до правосуддя, а також на свої функції захисту фіскальних інтересів держави. Також у клопотанні представник заявник вказав, що після отримання органом казначейства документу про примусове стягнення - всі видаткові операції боржника (крім оплати праці) автоматично блокуються до моменту списання необхідної суми з цільового (або в разі затягування процедури списання з іншого з достатньою сумою) рахунку відповідного КЕКВ. Для проведення видатків по даній категорії заборгованості у контролюючого органу існує цільовий рахунок, але в даний час на даному рахунку не достатньо коштів для погашення усієї суми заборгованості. 01 жовтня 2019 року на адресу управління фінансово-бухгалтерської звітності ГУ ДПС у м. Києві направлена службова записка про сплату судового збору, однак 17 вересня 2019 року ГУ ДКСУ у м. Києві на адресу контролюючого органу надійшов лист про списання грошових коштів з рахунків за КЕКВ 2800, що в свою чергу унеможливлює проведення сплати судового збору по даній справі станом на 02 жовтня 2019 року. На підтвердження зазначених обставин, заявник посилається на лист-звернення до управління фінансово-бухгалтерської звітності, в якому просить провести оплату судового збору у розмірі 1921,00 грн. або у разі неможливості проведення такої операції надати завірені належним чином виписки по рахунку КЕКВ 2800 «Інші поточні витрати» та лист ГУ ДКСУ у м. Києві від 17 вересня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Водночас, згідно із положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, органи Державної фіскальної служби України не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Отже, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що позивач є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018 року у справі № К/9901/854/17.

Більше того, представником позивача не долучено до клопотання завіреної належним чином виписки по рахунку КЕКВ 2800 «Інші поточні витрати» в підтвердження неможливості проведення оплати судового збору у розмірі 1921,00 грн., а лист ГУ ДКСУ у м. Києві від 17 вересня 2019 року під назвою «Повідомлення про визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків бюджету та рахунків боржника», в свою чергу, не підтверджує обставин неможливості сплати судового збору.

Що стосується надання фіскального чеку в якості підтвердження направлення копії заяви відповідачу, то з нього жодним чином не вбачається які саме документи направлялись останньому.

Враховуючи викладене, заявником не виконані вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року.

Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Суд звертає увагу заявника, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Керуючись статтею 169, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання заявника про звільнення/відстрочення від сплати судового збору.

2. Повернути Головному управлінню ДПС у м. Києві заяву про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.Коннект (Україна)».

3. Копію ухвали разом із заявою та доданими до неї документами надіслати заявнику невідкладно.

Суддя Т.І. Шейко