Ухвала суду № 84671798, 02.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

02 жовтня 2019 року м. Київ № 826/5261/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши матеріали справи

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Київській області № 6-23 від 27.02.2018 та рішення № 135 від 27.02.2018 про опис майна у податкову заставу.

Ухвалою суду від 19.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Як на підставу для розгляду справи за правилами загального позовного провадження позивач вказує на тривалість розгляду справи судом.

Вирішуючи дане клопотання суд вказує на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини дев"ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Згідно із частиною першою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд вирішує питання щодо провадження за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі.

Частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням наведеного та враховуючи зміст заявлених позовних вимог, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Щодо тривалості розгляду справи, суд зазначає наступне.

Згідно з інформацією про основні показники здійснення судочинства Окружного адміністративного суду міста Києва за січень-серпень 2019 рік, на розгляді у судді Бояринцевої М.А. перебуває 573 справ і матеріалів.

Наведене вказує на неможливість розглянути та вирішити таку кількість адміністративних справ протягом розумного строку.

При цьому, рішенням Ради суддів України № 46 «Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів» затверджено, крім іншого, Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та їх коефіцієнтів складності справ за категоріями в окружних адміністративних та апеляційних адміністративних судах, за наслідком застосування яких вбачається, що розгляд кожної окремої справи, яка входить до залишку нерозглянутих справ і матеріалів вказаних суддів, враховуючи їх категорії, в середньому має займати 6,3 години (показник обрахований шляхом вирахування середнього арифметичного значення, наведеного у такому рішенні Ради суддів України показника годин для розгляду тих категорій адміністративних справ, як перебувають у залишках нерозглянутих справ вказаних вище суддів).

До того ж, у своєму рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» щодо тлумачення положення «розумний строк» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що строк, який можна вважати розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б не природно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Зважаючи на те, що значення залишку нерозглянутих справ і матеріалів за серпень 2019 року складає 573 справ і матеріалів, та враховуючи, що стандартна кількість робочих днів у році складає 250 днів, вбачається, що вказаний залишок міг би бути розглянутий у строк, що перевищує 1 рік та 8 місяців (обрахунок здійснювався за наступною формулою: (573*6,3) / (250*8), де « 8» - значення тривалості робочого дня суду).

Після прийняття рішення за результатами вирішення спору, відповідне рішення буде направлене у встановленому порядку.

Керуючись положеннями ст.ст. 171, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Бояринцева