Рішення № 84671574, 25.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 вересня 2019 року № 640/5373/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Скочок Т.О., суддів: Кармазіна О.А. та Катющенка В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Підгорецької О.Ю.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просить суд:

- визнати дію відповідача, який не розглянув вимогу «Про порушене право» від 21.09.2018 та не надав офіційної відповіді з 21.09.2018 по сьогодні, протиправною;

- зобов`язати відповідача у відповідності до вимоги від 21.09.2018 вх. №41-Р-019679/26-П надати офіційну відповідь у відповідності до заявленого права, як конституційну гарантію права.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що станом на момент звернення ОСОБА_1 з вказаним позовом до суду Кабінетом Міністрів України безпідставно не було надано відповіді на звернення останнього.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Під час підготовчого провадження судом вжито заходи, передбачені положеннями ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вирішено клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у задоволенні якого відмовлено, а також ухвалою суду від 30.07.2019 витребувано від Секретаріату Кабінету Міністрів України додаткові докази, з огляду на що, судом ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У призначене судове засідання з`явився позивач, який під час судового розгляду справи заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням «пропозиції-заперечень на відзив та клопотання відповідача».

Належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду явку свого повноважного представника відповідач не забезпечив. При цьому, під час підготовчого провадження від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, у якому він проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні останніх та зазначив, що заява ОСОБА_1 передана на розгляд до Секретаріату Кабінету Міністрів України. Крім того, на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2019 від Секретаріату Кабінету Міністрів України надійшли витребувані матеріали щодо доказів надання відповіді на вказане звернення ОСОБА_1

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 звернувся до Кабінету Міністрів України із вимогою «Про порушене право» від 21.09.2018 (вх. №41-Р-019679/26П від 21.09.2018), в якій просив «Офіційно встановити; офіційно визначити с/м офіційний заробіток 1986 р 3652 рублі СРСР = 5189 дол. США в гривнях на сьогодні, відповідно до: 3652 руб СРСР = 5189 дол. США; 2. 3652 рублі СРСР 1986 р = ? гривень на сьогодні відповідно до: 1. Указу Президента України №20 від 27.12.91 р; 2. Постанова КМУкраїни №395 від 20.07.92р; 3. Закону України №537/96-ВР від 21.11.96р; 4. Постанови КМУ №1293 від 27.12.2005 р; 5. Постанови КМУ №1078 від 17.07.2003; Листа ВСУкраїни №62-97 від 03.04.97р. Даних Держкомстату 3.1991 р по сьогодні, Постанови Пленуму ВСУкраїни №6 від 27.03.92р, №9 від 01.11.96р, №14 від 18.12.2009 р.».

У свою чергу, Секретаріатом Кабінету Міністрів України листом від 24.09.2018 №41-Р-019679/26П заяву гр. ОСОБА_1 , подану на особистому прийомі, надіслано на адресу Міністерства соціальної політики України та Національного банку України для надання відповідних роз`яснень авторові заяви, у відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».

Про вказане ОСОБА_1 повідомлено відповідним листом, копія якого наявна у матеріалах справи, що не заперечувалось останнім.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів; забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, є Закон України «Про звернення громадян».

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Секретаріатом Кабінету Міністрів України листом від 24.09.2018 №41-Р-019679/26П заяву гр. ОСОБА_1 , подану на особистому прийомі, надіслано на адресу Міністерства соціальної політики України та Національного банку України для надання відповідних роз`яснень авторові заяви, у відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян». Про вказане ОСОБА_1 повідомлено відповідним листом, копія якого наявна у матеріалах справи, що не заперечувалось останнім.

З приводу вказаного слід зазначити, що у силу ч.ч. 1 та 2 ст. 47 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.

Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує підготовку та проведення засідань Кабінету Міністрів України та діяльність Прем`єр-міністра України, Першого віце-прем`єр-міністра України, віце-прем`єр-міністрів України та міністрів України, які не очолюють міністерства. Секретаріат здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, проектів актів Кабінету Міністрів України, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України.

Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» розгляд та надання відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України.

На виконання вказаних положень Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 №850 затверджено Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України.

Згідно з пп. 33 п. 17 Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, структурні підрозділи Секретаріату відповідно до основних завдань, визначених цим Положенням, та з питань, що належать до їх компетенції, зокрема, організовують та здійснюють в установленому порядку розгляд звернень громадян, адресованих Кабінету Міністрів України, Прем`єр-міністру України, Першому віце-прем`єр-міністру України, віце-прем`єр-міністрам України, Міністру Кабінету Міністрів України та міністру, який не очолює міністерство.

З аналізу викладених положень вбачається, що безпосередньо на відповідний структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України, покладається обов`язок з розгляду звернень громадян, адресованих Кабінету Міністрів України.

Водночас, у силу ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Так, у силу п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального діалогу, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Національний банк України», відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Крім того, Національний банк, зокрема, здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій (п. 14 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»).

З огляду на викладене, враховуючи покладені на Національний банк України та Міністерство соціальної політики України повноваження у сфері валютного регулювання та регулювання трудових відносин, а також відсутність у позивача заперечень щодо направлення звернення останнього на розгляд саме до Національного банку України та Міністерства соціальної політики України, можливість чого, при цьому, передбачена положеннями ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», суд дійшов до висновку про належний розгляд з боку відповідача в особі Секретаріату Кабінету Міністрів України звернення ОСОБА_1 від 21.09.2018 вх. №41-Р-019679/26-П та, відповідно, про відсутність у діях відповідача заявленого критерію протиправності. На цій підставі позовна вимога зобов`язального характеру, у силу п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, як похідна позовна вимога, також задоволенню не підлягає.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх у повному обсязі.

Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: відомості відсутні; адреса: АДРЕСА_1 ) до Кабінету Міністрів України (адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.О. Скочок

Судді: О.А. Кармазін

В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2019