
Копія
Справа № 560/2209/19
РІШЕННЯ
іменем України
25 вересня 2019 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.
за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представника позивача - Орел Л.В., представників відповідача - Зозулі В.П., Величко О.Г. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Козяр Транс" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 18.04.2019 № 0000010/14-10 та № 0000011/14-10.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 07.03.2019 по 22.03.2019 посадовими особами відповідача проведена документальна невиїзна перевірка стану дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Козяр-Транс» вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при декларуванні товарів за митною декларацією від 18.09.2017 № UА401010/2017/032976. За результатами проведеної перевірки перевіряючими складено Акт № Н/0188/22-01-14-10/0037512870 від 01.04.2019. На підставі Акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення форми «Р» за № 0000010/14-10, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання» на суму 9901,86 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на сум 7921,49 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1980,37 грн.; № 0000011/14-10, яким збільшено податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 1980,38 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 1584,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 396,08 грн. Позивач не погоджується із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України в цілому та Митного кодексу України, внаслідок чого звернувся до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
13.08.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що Головне управління ДФС у Хмельницькій області приймаючи оскаржувані рішення діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, які у ньому викладені.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову з підстав, викладених у відзиві, вважають, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, просили у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
15.09.2017 між "JUBO - TRANS SPOLKA JAWNA JERZY HALCZUK, BOGDAN HALCZUK" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Козяр Транс" (Покупець) укладено договір про закупівлі транспортних засобів № 15/09/17, за умовами якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити на умовах поставки Інкотермс - EXW PL Jasien, транспортні засоби, а саме причіп марки KOGEL, тип SN, шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2008.
Вищевказаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України. Митне оформлення товару на умовах вільної торгівлі в рамках Угоди «Про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, іншої сторони», ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони» проведено за митною декларацією від 18.09.2017 №UА401010/2017/032976.
Товар експортовано від іноземної фірми - контрагента «РНU JUBO - TRANS SPOLKA JAWNA JERZY HALCZUK, BOGDAN HALCZUK» ( 68-320, Jasien, ul. Wesola, 1. Польща) на підставі зовнішньоекономічного договору від 15.09.2017 року №15/09/17.
Декларування Товару за МД здійснено через митного брокера - ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), декларант ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідно до гр. 34 МД країною походження імпортованого Товару зазначено - ЕU Європейський Союз. Декларування здійснено на підставі Сертифіката з перевезення товару форми ЕUR. 1 від 15.09.2017 № РL/МF/АN/0544305, виданого уповноваженим органом Республіки Польща.
Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 28.02.2019 №490 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Козяр-Транс"», робочою групою ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання ТОВ "Козяр-Транс" законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при декларуванні товарів за митною декларацією від 18.09.2017 №UА401010/2017/032976.
За результатами перевірки складено Акт від 01.04.2019 №Н/0188/22-01-14- 10/ 0037512870 , відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем: ст. 43 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ, в частині декларування країни походження товару, абзацу 1 ч. 5 ст. 280 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ розділу XVII Закону України від 19.09.2013 №584-VІІ «Про Митний тариф України», в частині застосування ставки ввізного мита, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в частині правильності визначення бази оподаткування податком на додану вартість.
На підставі Акту перевірки ГУ ДФС в області прийнято податкові повідомлення - рішення від 18.04.2019 №00000010/14-10, №00000011/14-10 та визначено грошові зобов`язання позивача зі сплати митних платежів та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 11 882,24 грн. (у т. ч. ввізне мито - 9 901,86 грн., ПДВ - 1 980,38 грн.).
Позивач не погодившись із винесеними податковими повідомленнями - рішеннями оскаржив в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДФС України від 04.07.2019 №30566/6/99-99-11-06-03-25 ППР Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 18.04.2019 №00000010/14-10, №00000011/14-10 залишено без змін, а скаргу ТОВ «Козяр - Транс» - без задоволення, зазначивши, що декларант самостійно вносить до митної декларації зазначені відомості, та з моменту прийняття МД до митного оформлення несе юридичну відповідальність за недостовірність таких відомостей.
Позивач не погоджуючись із винесеними рішеннями відповідача звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Сторони по даній справі не заперечують проти виду товару і його кількості, що переміщувався позивачем через митний кордон та підлягав митному контролю. Спір між сторонами по даній справі виник щодо встановлення країни походження (виробника) товару, який ввозився позивачем на митну територію України, та як наслідок наявності чи відсутності права позивача на пільгове розмитнення вказаного товару, зумовленого Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Частиною першою статті 300 МК України передбачено, що умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Згідно частини 2 статті 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 6 статті 36 МК України положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
У відповідності до частини 7 статті 36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Частиною 3 статті 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару
Відповідно до статті 43 МК України, засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями (частина 5), а декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (частина 6).
Вищевказаними нормами права встановлено перелік документів, які можуть підтвердити країну походження товару, серед яких зазначений сертифікат про походження товару. Отже, сертифікат про походження товару є лише одним із документів, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску їх відповідно до заявленого митного режиму.
Відповідно до частини 8 статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Частиною 9 статті 43 МК України передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Частинами 1, 2 статті 44 МК України передбачено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 МК України, у разі ввезення товару на митну територію України, сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Згідно з частиною 1 статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Починаючи з 01.01.2016 умови торгівлі між Україною та Європейським Союзом регламентуються положеннями розділу IV «Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року (надалі - Угода про асоціацію).
Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» (надалі - Протокол І, до цієї Угоди).
Частиною 1 статті 2 розділу 2 Протоколу І встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:
1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;
2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.
Відповідно до частини 1 статті 16 розділу 5 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1;
2. У випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.
Відповідно до частини 1 статті 17 розділу 5 Протоколу І Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митним органом країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.
Стаття 28 Протоколу І встановлює, що до складу документації, зазначеної в статтях 17(3) і 22(3) цього Протоколу, використовуваної для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу, можуть входити, «interalia» (переклад - також), в тому числі:
(a) прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у міжнародній системі обліку;
(b) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;
(c) документи, що підтверджують обробку матеріалів у Європейському Союзі або Україні, видані чи складені в ЄС або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;
(d) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні згідно з цим Протоколом;
(e) належні свідчення про обробку, виконану з межами Європейського Союзу або України згідно з положеннями статті 12 даного Протоколу, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.
Отже, у разі визнання товарів, такими, що проходять з Європейського Союзу або України на них розповсюджується Угода про асоціацію та, відповідно, зменшується або скасовується ввізне мито, тобто застосовуються преференції.
Як встановлено судом, позивач, на підставі договору № 15/09/17 від 15.09.2017, укладеного між ТОВ "Козяр Транс" (Україна) та "JUBO - TRANS SPOLKA JAWNA JERZY HALCZUK, BOGDAN HALCZUK" (Польща) придбав у фірми "JUBO - TRANS SPOLKA JAWNA JERZY HALCZUK, BOGDAN HALCZUK" причіп марки KOGEL, тип SN , шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2008, який був ввезений на митну територію України.
Даний факт підтверджується долученими до матеріалів справи митною декларацією від 18.09.2017 № UА401010/2017/032976; рахунком-фактурою від 15.09.2017; сертифікатом про походження товару EUR.1 від 15.09.2017 № PL/MF/AN/0544305.
Відповідач вважає, що експортером не надано до митного оформлення документів, які підтверджують преференційне походження товару у зв`язку з чим сертифікат EUR.1 від 15.09.2017 № PL/MF/AN/0544305 не підтверджується згідно вимог Протоколу 1 Угоди. А тому, товар, митне оформлення якого здійснено за МД №UА401010/2017/032976 від 18.09.2017 на підставі сертифікату EUR.1 від 15.09.2017 № PL/MF/AN/0544305 не може бути визнаний таким, що походить з ЄС та має преференційне походження ЄС для надання режиму вільної торгівлі в рамках Угоди, а тому пільги надані (отримані) позивачем неправомірно і з порушенням вимог Протоколу 1 Угоди.
Суд вважає такі висновки відповідача помилковими з огляду на наступне.
З листа уповноважених органів Республіки Польща від 29.11.2018 №0801-ІОС.4331.18.2018.BRS про результати перевірки сертифіката EUR.1 від 15.09.2017 № PL/MF/AN/0544305 слідує, що експортер не надав документів, які підтверджують преференційне походження товару, зазначене у сертифікаті на перевезення товару № PL/MF/AN/0544305.
Таким чином, митний орган Республіки Польща підтвердив факт непроведення перевірки наданого сертифікату EUR.1 від 15.09.2017 № PL/MF/AN/0544305 про походження товару, а не про встановлення чи не встановлення достовірності самого сертифікату.
З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 19.06.2012 № DR/BAI/2038248, виданого компетентною установою Республіки Польща, вбачається, що причіп марки KOGEL, тип SN, шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2008 був зареєстрований органом реєстрації транспортних засобів Республіки Польща, та знятий з реєстрації в Республіці Польща.
З копії митної декларації країни відправлення від 15.09.2017 № 17 PL411010E0112350, вбачається, що відправником/експортером товару є фірма "PHU JUBO - TRANS SPOLKA JAWNA JERZY HALCZUK, BOGDAN HALCZUK" (Польща). В графі 15 декларації «Версія/Код країни відправлення» зазначено PL, що згідно міжнародної двохлітерної системи Міжнародної організації по Стандартизації ( ISO) відповідає Республіці Польща.
Країна походження товару визначається на основі товаросупровідних документів, маркування та інших документів, що мають підтверджувати походження товару. Виробником товару вказаного в митній декларації №UA401010/2017/032976 від 18.09.2017 - причепу марки KOGEL, тип SN, шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2008, є німецький виробник напівпричепів та причепів - фірма KOGEL, виробництво яких здійснюється в Німеччині.
На підтвердження країни походження товару позивачем надано митну декларацію країни відправлення від 15.09.2017 № 17 PL411010E0112350, зовнішньоекономічний договір від 15.09.2017 № 15/09/17, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - звіт про визначення вартості транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України від 18.09.2017 № 998/16, калькуляція транспортних перевезень від 18.09.2017 б/н; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19.06.2012 № DR/BAI/2038248; міжнародну автомобільну накладну (СЬК) від 15.09.2017 № 104823; рахунок - фактура (інвойс) від 15.09.2017 № 581/MAG/09/2017, сертифікат про походження товару EUR.1 від 15.09.2017 № PL/MF/AN/0544305.
Згідно з частиною 2 статті 36 МК України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено частиною 1 статті 2 розділу 2 Протоколу І з метою впровадження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.
Із викладеного слідує, що країною походження товару (країна, в якій товар був повністю вироблений), ввезеного ТОВ "Козяр Транс" на територію України за вказаною вище митною декларацією є Німеччина, яка є членом Європейського Союзу.
При цьому, суд зазначає, що позивачем було сплачено в повному об`ємі всі обов`язкові митні платежі, подані всі необхідні документи для митного оформлення ввезеного товару, а сам сертифікат про походження товару EUR.1 від 15.09.2017 № PL/MF/AN/0544305 є чинним та не скасованим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що товар, митне оформлення якого здійснено за МД №UА401010/2017/032976 від 18.09.2017 на підставі сертифікату EUR.1 від 15.09.2017 № PL/MF/AN/0544305 є таким, що походить з ЄС та має преференційне походження ЄС для надання режиму вільної торгівлі в рамках Угоди, а тому пільги надані (отримані) позивачем правомірно, з дотриманням вимог Протоколу 1 Угоди.
Суд звертає увагу, що проведення перевірок стосовно підтвердження походження товарів здійснюються коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви достовірності задекларованої країни походження.
Перелік підстав для виникнення сумнівів відповідачем наведено у листі ДФС від 03.03.2017 року № 5466/7/99-99-19-03-17.
Проте, судом встановлено, що відповідачем в акті перевірки не зазначено в чому саме полягали обґрунтовані сумніви перевіряючих щодо дійсності наданого Товариством належно оформленого оригіналу Сертифіката про походження товару або відомостей, які в ньому містяться, які спричинили направлення запиту до фіскальної адміністрації Республіки Польща про проведення перевірки відомостей, які зазначені у Сертифікаті, адже під час митного оформлення зауваження до нього були відсутні.
Окрім того, суд не погоджується із посиланням відповідача, щодо не підтвердження преференційного походження товару, оскільки твердження перевіряючих ґрунтуються виключно на відповіді митного органу Республіка Польща, який наданий на запит ДФС України, та в якій зазначено, що експортером не надано жодних документів, що підтверджують країну походження Товару, а не на документально підтверджених відомостях, що вказаний Сертифікат є недійсним чи відомості у ньому є недостовірні.
Відповідно до пункту 5 статті 33 Протоколу І до Угоди визначено, що результати перевірки підтвердження походження Товару повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу Зміст листа фіскальної адміністрації Республіки Польща вказує на те, що жодних документів, що підтверджують преференційне походження зазначеного товару не було надано і не місить висновку про достовірність цих документів та чи можуть вони бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу.
Крім того, у Акті перевірки не зазначено які саме норми Угоди порушено позивачем.
Зважаючи на вищевикладене, висновки акту перевірки контролюючого органу щодо заниження позивачем податкового зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 9901,86 грн. та заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 1980,38 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами, отже є необґрунтованими, тому податкові повідомлення-рішення в частині визначення податкових зобов`язань є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Згідно зі статтею статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують доводи позивача, покладені в основу його позовних вимог, при цьому, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 № 0000010/14-10 та № 0000011/14-10, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області слід присудити всі здійснені ним судові витрати в розмірі 1921,00 грн.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 18.04.2019 № 0000010/14-10 та № 0000011/14-10.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Козяр Транс" судові витрати в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 30 вересня 2019 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Козяр Транс" (вул. Заводська, буд. 155, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 37512870) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький
Судове рішення № 84671334, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 25.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/2209/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: