Ухвала суду № 84671199, 02.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

02 жовтня 2019 р. Справа № 520/10136/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бабаєв А.І., розглянувши позов ОСОБА_1 до судді Октябрьського районного суду міста Полтава Гольник Лариси Владленівни, треті особи Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Президент України Володимир Олександрович Зеленський про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до судді Октябрьського районного суду міста Полтава Гольник Лариси Владленівни, треті особи Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Президент України Володимир Олександрович Зеленський, в якому просить суд стягнути з державного бюджету України моральну шкоду в розмірі 76000 гривень 00 коп. (сімдесят шість тисяч гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 за неправомірні дії з боку судді Октябрського районному суду м.Полтави Гольник Лариса Владленівна.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем, на думку позивача, порушено право на розгляд справи у встановлені Законом строки.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.5 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

З аналізу наведених вище норм законодавства України, суддя приходить до висновку, що у разі якщо в позовній заяві вказано позовні вимоги лише про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, то вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як встановлено зі змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з державного бюджету України моральну шкоду в розмірі 76000 гривень 00 коп. (сімдесят шість тисяч гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 за неправомірні дії з боку судді Октябрського районному суду м.Полтави Гольник Лариса Владленівна.

При цьому, інших позовних вимог позивачем не зазначено.

За таких підстав, компетенція адміністративних судів визначена ст. 19 КАС України на цей спір не поширюється.

Отже, позивач прийшов до помилкового висновку про розгляд даного спору в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що в якості відповідача зазначено суддю Октябрьського районного суду міста Полтава Гольник Ларису Владленівну.

В обгрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що всупереч вимогам ст. 306 КПК України, отримавши 02.08.2019 року скаргу на бездіяльність ТУ ДБР у місті Полтава, суддя Октябрського районного суду міста Полтава Гольник Лариса Владленівна фактично відклала розгляд скарги, яка має бути розглянута протягом 72 годин з моменту отримання, більше ніж на 2 місяці, а точніше на 10.10.2019 року без жодних правових підстав для цього і на даний момент остаточно невідомо чи завершиться судовий розгляд 10 жовтня 2019 року.

Відповідно п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, необхідною ознакою для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства є здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, коли хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти, відповідно, зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта. При цьому ці функції повинні здійснюватись суб`єктом саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

З наведеного слідує, що в порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

Однак, дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов`язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються виключно в порядку, визначеному процесуальними законами.

Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів», суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб`єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ.

Також суд звертає увагу на пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади», відповідно до якого виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

З урахуванням викладеного, суддя не може бути відповідачем в суді по справі щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Як вказано у ч. 6 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.21, ст. 170, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до судді Октябрського районного суду міста Полтава Гольник Лариси Владленівни, треті особи Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Президент України Володимир Олександрович Зеленський про стягнення моральної шкоди.

Копію даної ухвали направити позивачу та повернути позивачу позовну заяву з доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Бабаєв А.І.