Рішення № 84671195, 30.09.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2362/19

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування висновку та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги від 06.06.2019 про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 16.07.2018 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;

- зобов`язати МВС України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, що становить 368200 грн.;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання МВС України подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач в позовній заяві та у відповіді на відзив вказав, що на виконання рішення суду від 03.01.2019 в адміністративній справі №560/3823/18, 20.05.2019 повторно звернувся до голови Ліквідаційної комісії УМВС України у Хмельницькій області з заявою та матеріалами про виплату допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850). Ліквідаційна комісія УМВС України у Хмельницькій області направила документи та висновок щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 368200 грн. до МВС України для затвердження. Проте, департамент фінансово-облікової політики МВС України, листом №15/2-2574 від 05.07.2019, надіслав висновок про відмову у призначенні позивачу допомоги, зазначаючи, що матеріали ОСОБА_1 не відповідають вимогам пункту 4 Порядку № 850.

Позивач вважає, що відмова відповідача у призначенні йому допомоги як інваліду ІІ групи порушує його права та законні інтереси у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ухвали від 31.07.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в цій справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб та залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Хмельницькій області.

13.08.2019 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що п.14 Порядку №850 регламентує відносини сторін під час первинного призначення та виплати одноразової грошової допомоги, та не регулює правовідносини, викладені в цьому позові. Вказав, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

08.08.2019 від представника третьої особи на адресу суду надійшли пояснення на адміністративний позов, в яких третя особа вказує, що позивач не набув права на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років. Враховуючи викладене, просив повністю відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та 01.09.2008 звільнений у відставку за п.65 "А".

Хмельницькою обласною МСЕК 29.06.2011 встановлено 3 групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в ОВС терміном на 1 рік.

При переогляді 01.06.2012 підтверджено 3 групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС - довічно та визначено 50% втрати працездатності.

Для виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до Постанови КМУ від 12.05.2007 №707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або встановлення інвалідності працівника міліції» зібравши необхідні документи, позивач звернувся з відповідною заявою та доданими до неї документами до відділу фінансового забезпечення га бухгалтерського обліку УМВСУ в Хмельницькій області, однак відмовлено у їх прийняті та направлені до МВС України для вирішення питання про виплату допомоги.

Позивач 26.06.2008 звернувся зі скаргою до Міністра внутрішніх справ України на неправомірні дії працівників УМВСУ в Хмельницькій області щодо відмови у прийнятті документів на виплату одноразової грошової допомоги у в`язку з встановленням 3 групи інвалідності та відповідного ступеню втрати працездатності та не направлення їх до МВС України. За результатами звернення до МВС України з Управління МВС України в Хмельницькій області 11.07.2012 надійшла відповідь повторно надати необхідні документи для вирішення питання про виплату ОСОБА_1 вказаної одноразової грошової допомоги. Згодом позивач отримав належну одноразову грошову допомогу в сумі 18018 грн, що підтверджується листом МВС України від 13.09.2018 за вих. №15/2- 3391.

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я, при переогляді 16.07.2018 Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією встановлено позивачу довічно 2 групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в ОВС та визначено 70% ступеню втрати професійної працездатності.

ОСОБА_1 10.08.2018 подав відповідний пакет документів із заявою на ім`я голови Ліквідаційної комісії УМВСУ в Хмельницькій області для отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

У вересні 2018 року отримав лист №1038/1212905-2018 від 17.09.2018 за підписом голови ліквідаційної комісії про те, що матеріали разом із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до «Порядку та умов призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» направлено для прийняття рішення до МВС України, але на підставі п.4 Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги матеріали повернуто МВС України без права на виплату одноразової грошової допомоги. При цьому додано копію листа МВС України від 13.09.2018 за №15/2-3391 та повідомлено, що оригінали документів позивач зможе отримати в ВФЗБО УМВС в Хмельницькій області.

У листі департамент фінансово-облікової політики МВС України вказав, що матеріали з питання призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги повертаються без прийняття рішення з огляду на те, що з дати первинного огляду МСЕК до установлення 2-ї групи інвалідності ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пройшло більше 2-х років, що за умовами п.4 Порядку, не дає права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Не погоджуючись із такою відмовою Міністерства внутрішніх справ України, позивач в листопаді 2018 року звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління МВС України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії управління МВС України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2019 у справі №560/3823/18, яке набрало законної сили 28.03.2019, адміністративний позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову Департаменту фінансово - облікової політики МВС України від 13.09.2018 №15/2-3391 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 16.07.2018 2 групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в ОВС. Зобов`язати Департамент фінансово - облікової політики МВС України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (16.07.2018). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2019 у справі №560/3823/18, позивач 20.05.2019 повторно звернувся до голови Ліквідаційної комісії УМВС України у Хмельницькій області з заявою та матеріалами про виплату допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Голова ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області надіслав подані ОСОБА_1 документи до МВС України для прийняття відповідного рішення.

МВС України, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2019 у справі №560/3823/18, прийняло рішення з питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та 06.06.2019 затвердило висновок про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області листом від 11.07.2019 №913/121/29/05-2019 повідомила позивачу, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2019 у справі №560/3823/18 матеріали разом із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції було направлено для прийняття рішення до МВС України. Вищезазначені матеріали повернуті з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 « Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

З такими діями та рішенням МВС України позивач не погоджується, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку вищевказаним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно частини 6 статті 23 Закону №565-ХІІ передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівникові міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07.11.2015 року, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, регулювався Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі Порядок № 850).

Пунктом 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

У пункті 3 Порядку № 850 зазначено окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

З врахуванням вищевказаних нормативних актів, суд зазначає, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", виходячи з положень якого обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справах № 808/1866/16 та №806/845/16, від 31 січня 2019 року у справі №822/1883/18 та від 20 лютого 2019 року у справі №822/1883/18.

Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги тощо.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 Порядку № 850).

Таким чином, відповідно до Порядку № 850 підставою для призначення одноразової грошової допомоги, чи відмови в її призначенні, є прийняття МВС України відповідного рішення.

Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом №15/2-2574 від 05.07.2019, надіслав затверджений на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2019 у справі №560/3823/18, висновок про відмову у призначенні позивачу допомоги, посилаючись на пункт 4 Порядку № 850.

Згідно з п. 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Відмова відповідача ґрунтується на тому, що виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено законодавцем терміном 2 роки. Оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, тому не має правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

Враховуючи встановлені по справі обставини суд вважає, що така відмова відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 14 Порядку № 850 від 21.10.2015 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Такі підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Жодна із таких підстав не може бути причиною у відмові позивачу в нарахуванні та отриманні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідачем, представником третьої особи не надані відповідні докази.

Відповідач внаслідок помилкового трактування змісту п. 4 Порядку № 850 порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

Так, п. 3 Порядку № 850 встановлює підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги:

- загибель (смерть) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків;

- установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ;

- часткова втрата працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків.

Зазначені підстави визначені як самостійні та надають право на отримання одноразової грошової допомоги при настанні хоча б однієї з них.

При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням працівникові міліції інвалідності не обмежено у часі, вирішальним є лише наявність причинно-наслідкового зв`язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ.

Таким чином, при установленні працівникові міліції вищої групи інвалідності, зв`язок якої зі службою в органах внутрішніх справ встановлений компетентним органом, такий працівник має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850 незалежно від часу встановлення первинної групи інвалідності.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування висновку про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 від 06.06.2019 у зв`язку з встановленням 16.07.2018 ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 підлягають задоволенню.

Посилання ж відповідача та третьої особи на положення пункту 4 Порядку № 850, як на підставу для відмови у задоволенні позову та правове обґрунтування своїх дій є помилковим, з огляду на наступне.

Положення зазначеного пункту Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження щодо визначення розміру такої допомоги в залежності від часу повторного медичного огляду, в результаті якого встановлена вища група чи інша причина інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.

Вказана норма Порядку № 850 регулює лише порядок визначення розміру допомоги, проте не встановлює підстави для її призначення та виплати.

Відтак, зазначена вище норма Порядку № 850 не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" та підставою для відмови у затвердженні висновку про її призначення.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не довів правомірність відмови позивачу щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Згідно ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у вказаному випадку є зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, так як у цьому випадку, втручання зумовлено досягненням правомірної цілі, оскільки зобов`язання МВС України повторно розглянути заяву та документи позивача про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності 16.07.2018 не відновить порушених прав позивача та в подальшому, у разі невиконання відповідачем судового рішення, спричинить чергове звернення до суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання МВС України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, що становить 368200 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання МВС України подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували б на те, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду, тому, суд вважає, що підстави для зобов`язання відповідача подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду відсутні.

Таким чином, у задоволенні вимоги позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання МВС України подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду необхідно відмовити.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок від 06.06.2019 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням 16.07.2018 ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв`язку із встановленням 16.07.2018 II групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення другої групи інвалідності, що становить 368200 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601 , код ЄДРПОУ - 00032684) Третя особа:Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, 29017 , код ЄДРПОУ - 08592336)

Головуючий суддя О.Л. Польовий