Рішення № 84671005, 26.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 вересня 2019 р. № 520/6321/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Шапки С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання неправомірними дій, рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області по не зарахуванню до пільгового стажу роботи періоди роботи на Куп`янському ливарному заводі з урахуванням служби в армії з 14.05.1976 по 1.06.1978 роки, з 1.02.1989 року на тому ж заводі слюсарем - ремонтником на гарячій дільниці чавуно-ливарного цеху №2 до 30.05.1995 року, та неповідомлення його про це;

- визнати неправомірним рішення відповідача ГУ ПФУ в Харківській області № 517\20- 012 від 12 грудня 2012 року за тими ж підставами та скасувати його;

- зобов`язати Куп`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити з 4 квітня 2011 року ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком на підставі ст. 13 п. "б" Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі трудової книжки, за якою ОСОБА_1 працював на Куп`янському ливарному заводі з 23 липня 1974 року слюсарем - модельником на гарячий дільниці робіт чавуноливарного цеху №2 по 5.05.1976 року з урахуванням служби в армії, з 24.08.1978 року на Куп`янському ливарному заводі слюсарем-модельником по ремонту металевих моделей на гарячій дільниці робіт в чавуно-ливарному цеху №2, з 1.02.1989 року на тому ж заводі в тому ж цеху слюсарем-ремонтником на гарячій дільниці до 30.05.1995 року, всього 18 років 1 міс. 21 день, нарахувати з указаного часу та виплатити пенсію додатково з урахуванням раніше виплачених сум пенсій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, відповідачем протиправно при призначенні йому пенсії не зараховано до пільгового стажу роботи періоди роботи на Куп`янському ливарному заводі з урахуванням служби в армії з 14.05.1976 по 1.06.1978 роки, з 01.02.1989 року на тому ж заводі слюсарем - ремонтником на гарячій дільниці чавуно-ливарного цеху №2 до 30.05.1995 року. При цьому, позивачем вказано, що обставини не врахування зазначеного періоду роботи для призначення пенсії, йому відповідачем повідомлені не були, а сталі відомі тільки після самостійного звернення позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою від 17.07.2019 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позивачем було пропущено строк для звернення до суду та не надано суду належних та достатніх доводів на підтвердження поважності обставин пропущення строку звернення до суду. Також представником відповідача вказано, що у органу Пенсійного фонду виникає обов`язок прийняття рішення за наслідками розгляду заяви особи, яка складені у формі, визначені законодавством. Отже, оскільки позивачем із заявою про призначення пенсії звернувся до відповідача 01.10.2012 року, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити пенсію з 04.04.2011 року. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 30.05.2019 року розгляд справи за вище вказаним позовом ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.10.2012 року звернувся до Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення пільгової пенсії по списку №2 та надав усі необхідні документи.

У адміністративному позові позивачем зазначено, що він працював на Куп`янському ливарному заводі з 23.07.1974 року слюсарем-модельщиком на гарячий дільниці робіт чавуноливарного цеху №2. В подальшому, з 14.05.1976 року по 01.06.1978 року позивач проходив службу в армії, а з 24.08.1978 року працював на Куп`янському ливарному заводі слюсарем - модельником по ремонту металевих моделей на гарячій дільниці робіт в чавуноливарному цеху N92 по 31.08.1988 року .

Загалом із врахуванням служби в армії стаж позивача складав 13 років 9 місяців 21 день.

Як вказано позивачем, в подальшому, з 01.02.1989 року він був переведений на тому ж заводі в тому ж цеху слюсарем-ремонтником на гарячій дільниці, де працював до 30.05.1995 року

Отже, як зазначено позивачем, він має пільговий стаж, що становить 18 років 1 місяць 21 день.

Як встановлено під час судового розгляду справи, 11 серпня 2012 року позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі стажем роботи станом на 01 жовтня 2017 року - 40 років 2 місяці , пільговий стаж 11 років 09 місяців 21 день.

Так, матеріали справи свідчать, що рішенням від 12.12.2012 року №517/20-12 про результати розгляду заяви комісія при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області прийняла рішення підтвердити стаж роботи ОСОБА_1 у період роботи з 23.07.1974 року по 30.09.1975 року за професією слюсар-модельщик на гарячій дільниці робіт чавуноливарного цеху №2, з 01.10.1975 року по 05.05.1976 року, з 24.08.1978 року по 31.08.1988 року за професією слюсар-модельщик по металевим моделям на гарячій дільниці робіт чавуноливарного цеху №2, як такий, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Зі змісту позовної заяви вбачається зазначення позивачем обставин того, що листом Куп`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області від 29 березня 2019 року, а також від 18.06. 2019 року № 4б2/02.14-20 його повідомило про те, що позивач фактично набув право на пенсію не в 2012 року, а з 04 квітня 2011 року в 55 років та можливим було зарахування 18 років 1 місяця 21 дня до пільгового стажу , загальний стаж складав більше 40 років , що цілком достатньо для призначення пенсії за віком. Як вказано позивачем, територіальним органом Пенсійного фонду України необґрунтовано було не зараховано період роботи позивача на Куп`янському ливарному заводі на посаді слюсаря - ремонтника на гарячій дільниці з 01.02.1989 року по 30.05.1995 року та не надало рішення про це.

Вважаючи зазначене рішення відповідача та дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Стосовно доводів представника відповідача про пропущення позивачем строку для звернення до суду суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд зазначає, що положеннями статей 1, 3 та 8 Конституції України визначено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права.

Водночас, приписами ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.01.2019 року у справі №201/9987/17, застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.

Також Верховним Судом вказано, що строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, Судом наголошено, що відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім якщо інше прямо не передбачено законом. При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в пергу чергу, з боку держави.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З врахуванням вищевикладеної позиції Верховного Суду та з огляду на обставини того, що матеріали справи не містять доказів направлення та вручення відповідачем позивачу повідомлення №19671-02/20 від 17.12.2012 року про розгляд заяви для вирішення питання призначення пенсії на пільгових умовах, а відтак, у суду відсутні підстави вважати, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо у 2012 році.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність вказаних доводів представника відповідача, у зв`язку з чим, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Згідно з п.3 ч.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до вимог п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

При цьому, суд зазначає що положеннями ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом під час розгляду справи, за документами пенсійної справи загальний страховий стаж позивача становить 40 років 02 місяців 00 днів, що учасниками справи не заперечується. При цьому, пільговий стаж роботи складає 11 років 9 місяців 21 день.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії № 69 від 01.10.2012 року у віці 56 років, а отже йому було достатньо 10 років 00 місяців 00 днів стажу за Списком № 2 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В той же час, як встановлено під час розгляду справи, оскільки підприємство ВАТ «Куп`янський ливарний завод», на якому працював позивач, було ліквідовано, ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про підтвердження стажу роботи за періоди роботи на зазначеному підприємстві з 23.07.1974 р. по 30.09.1975 р. за професією слюсар - модельник на гарячій ділянці робіт чавуноливарного цеху № 2, з 01.10.1975 р. по 05.05.1976 р., з 24.08.1978 р. по 31.08.1988 р. за професією слюсар - модельник по металевим моделям на гарячій дільниці робіт чавуноливарного цеху № 2.

Відповідно до Постанови Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за № 1231/13105 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років» правом підтвердження стажу роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника наділена Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Як встановлено судом, 12 грудня 2012 року комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення № 517/20-12 про результати розгляду заяви позивача щодо підтвердження стажу роботи на пільгових умовах за період роботи з 23.07.1974 р. по 30.09.1975 р. за професією слюсар - модельник на гарячій ділянці робіт чавуноливарного цеху № 2, з 01.10.1975 р. по 05.05.1976 р., з 24.08.1978 р. по 31.08.1988 р. за професією слюсар - модельник по металевим моделям на гарячій дільниці робіт чавуноливарного цеху № 2, як такий, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

При цьому, на підставі зазначеного рішення позивачу і було призначено пенсію за віком за роботу із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням норм п. «б» ст. 13 та ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.10.2012 року.

В той же час, як встановлено під час розгляду справи, позивачем вказано на обставини не зарахування відповідачем до його пільгового стажу періоду роботи на ВАТ «Куп`янський ливарний завод» з урахуванням служби в армії з 14.05.1976 по 01.06.1978 роки, з 01.02.1989 року на тому ж заводі слюсарем - ремонтником на гарячій дільниці чавуно-ливарного цеху №2 до 30.05.1995 року.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в редакції чинній на момент звернення позивача до відповідача із заявою, визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Як визначено положеннями ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 від 25.11.2005 року.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Відповідно до п. 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно з положеннями п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до приписів п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності), орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Як передбачено положеннями п. 4.3. Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

З огляду на вищевикладене, слід дійти висновку, що саме подання заяви для здійснення перерахунку пенсії відповідно до затвердженого цим Порядком Додатку 2 і є законною підставою для прийняття органом Пенсійного фонду будь-яких рішень.

Судом під час розгляду справи було ухвалою суду від 12.09.2019 року було повторно витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Зі змісту наданої на виконання ухвали суду від 12.09.2019 року копії заяви позивача вбачається, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про підтвердження стажу роботи у періоди роботи з 23.07.1974 року по 05.05.1976 року та з 24.08.1978 року по 31.08.1988 року, надавши при цьому для підтвердження зазначеного стажу роботи наступні документи: довідку з Єдиного державного реєстру про ліквідацію підприємства, установи, організації без визначення правонаступника; трудову книжку, документи, видані архівною установою (довідку про заробітну плату, копії документів про переведення на іншу роботу, роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати).

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не було заявлено у заяві про підтвердження стажу роботи періодів служби в армії з 14.05.1976 по 01.06.1978 року, роботи на ВАТ «Куп`янський ливарний завод» з 24.08.1978 року по 30.05.1995 року на різних посадах.

Відтак, слід дійти висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківській області при розгляді заяви позивача про підтвердження стажу роботи та винесенні рішення №517/20-012 від 12.12.2012 року не було надано оцінку періодам, які є спірними у даній справі, з огляду на їх не зазначення позивачем при зверненні, що, як наслідок, свідчить про правомірність рішення відповідача, як такого, яким належним чином розглянуто заяву позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання неправомірним рішення відповідача ГУ ПФУ в Харківській області № 517\20-012 від 12 грудня 2012 року за тими ж підставами та скасування його.

При цьому, стосовно іншої частини позовних вимог позивача суд зазначає, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права.

Водночас, оскільки інша частина позовних вимог позивача пов`язана із прийнятим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням № 517/20-012 від 12 грудня 2012 року та фактично дії Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області по зарахуванню до пільгового стажу позивача періодів роботи останнього є наслідком зазначеного рішення, то враховуючи висновок суду про правомірність рішення № 517/20-012 від 12 грудня 2012 року та з огляду на встановлені судом обставини не звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про підтвердження стажу роботи періодів служби в армії з 14.05.1976 по 01.06.1978 року і роботи на ВАТ «Куп`янський ливарний завод» з 24.08.1978 року по 30.05.1995 року на різних посадах, у суду відсутні підстави для визнання дій відповідача по не зарахуванню зазначених періодів неправомірними.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із приписами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Петра Іванова, буд. 1, м. Куп`янськ, Харківська обл., 63701), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про визнання неправомірними дій, рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.