Рішення № 84670492, 01.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004333

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами загального спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , Р.Н.О.К.П. П. НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 13814885), в якій просить:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 64 % відповідних сум грошового забезпечення;

-зобов`язати ГУПФУ у Львівській області здійснити перерахунок пенсії з 30.09.2016 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вислугу років в підвищеному розмірі з урахуванням п. "а" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 64% суми грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відмова відповідача є незаконною, оскільки звільнення позивача зі служби в поліції відбулося на підставі п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію», а підставою для його видачі стали рапорт та свідоцтво про хворобу №215 від 13.09.2016 року. Окрім того, вказує на те, що розбіжність у формулюваннях наведених у свідоцтві жодним чином не спростовує сам факт наявності хвороби, яка установлена поліцейському у відповідності до діючого на день звільнення позивача «Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України», затвердженого наказом МВС від 06.02.2001 №85. Відтак, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 02.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 55% сум грошового забезпечення за вислугу 20 років, мають поліцейські, які звільняються зі служби в поліції через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції. Крім того зазначає, що військово-лікарськими документами, зокрема, свідоцтвом про хворобу, не встановлено факту непридатності ОСОБА_1 до служби в поліції, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Окрім того, разом з відзивом представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, то суд відмовляє у задоволенні такого, так як відповідно до п.1 ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках,

визначених статтею 263 цього Кодексу.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Витягом з наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 21.09.2016 року № 268 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 29.09.2016 року на підставі ч.1 п.2 ст.77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII. Стаж служби в поліції для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції становив: 23 роки 10 місяців 26 днів.

Даний наказ було видано на підставі рапорту Клячківського В.Г. від 21.09.2016 року та свідоцтва про хворобу від 13.09.2016 року №215, виданого Військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», яким встановлено те, що позивач є непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатний у воєнний час.

На даний час ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивачеві нарахована та виплачувалась пенсія у розмірі 2 986,82 грн., основний розмір пенсії був нарахований у розмірі 59 % відповідної суми грошового забезпечення.

26.06.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії.

25.07.2019 року за вих.№3290/К-20/11.03-06 відповідач надіслав позивачу відповідь на вищевказану заяву, якою відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. В даній відповіді зазначено про те, що оскільки військово-медичною комісією не прийнято рішення про непридатність позивача до служби в поліції то відсутні підстави для обчислення пенсії в розмірі 64%.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям регулюються правовими нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції від 12.04.2016, що діяла на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Як вбачається із аналізу норми п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія відповідно до цього пункту на загальних підставах встановлюється у розмірі 50 відсотків, а для осіб, звільнених зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», - 55 відсотків.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Постанова про придатність до військової служби, яка міститься у свідоцтві про хворобу від 13.09.2016 № 215, була видана позивачу відповідно до чинних на момент видачі Положення про діяльність військово-лікарської комісії та Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС, що були затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 № 85.

Так, відповідно до пп. 1.63.5 п. 1.63 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 № 85, ВЛК свої постанови виносять на час фактичного огляду даної особи. Щодо колишніх осіб рядового й начальницького складу ОВС, військовослужбовців, які не проходили медичного огляду у ВЛК при звільненні зі служби, постанови виносяться на час фактичного звільнення з ОВС на підставі медичних документів. За результатами медичного огляду ВЛК виносять такі постанови, зокрема, щодо осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ: «Придатний до військової служби»; «Придатний до військової служби. Непридатний на посаду» (вказану в направлені відділу роботи з особовим складом та згідно з Таблицею вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей); «Обмежено придатний до військової служби»; «Потребує звільнення від виконання службових обов`язків (занять), відпустки за станом здоров`я»; «Непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку».

Відповідно до підпункту 1.117. 1 пункту 1.117. Порядку № 85 свідоцтво про хворобу у мирний час складається на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров`я.

У зазначеному свідоцтві про хворобу від 13.09.2016 № 215 вказано, що захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, ОСОБА_1 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Таким чином, юридично визначальним у даних правовідносинах є сам факт захворювання, яке спричинило подальшу непридатність позивача до проходження служби, що було установлено у прямо передбачений спосіб, відповідно до діючого підзаконного нормативного акту - Порядку №85, та зафіксовано у відповідному документі - свідоцтві про хворобу № 215 від 13.09.2016, хоча формулювання «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» і містить розбіжність із формулюванням, викладеним у пункті 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - «непридатність до служби в поліції». Однак, наявність такої розбіжності жодним чином не спростовує самого факту непридатності позивача до подальшої служби через хворобу.

Як встановлено судом, медичний огляд позивач пройшов 13.09.2016 року, тобто на момент чинності Порядку № 85, а відтак комісією було правомірно винесено постанову з відповідним формулюванням згідно з вказаним Порядком.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмінне від передбаченого Законом України «Про національну поліцію» формулювання про непридатність позивача до військової служби та обмежену придатність у воєнний час, яке міститься у свідоцтві про хворобу, виданому військово - лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не може бути підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії.

Окрім того, до суду не було надано інших доказів, які б підтверджували, що підстави звільнення позивача з поліції змінились. Натомість, в матеріалах справи наявний витяг з наказу від 21.09.2016 № 268 о/с, з якого вбачається, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції згідно з п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що пенсія ОСОБА_1 повинна бути перерахована як особі, звільненій зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а саме виходячи з розміру 55 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та за кожен рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Оскільки, вислуга років позивача на день звільнення становила 23 роки 10 місяців 26 днів, то розмір пенсії має становити 64% відповідної суми грошового забезпечення (55%+(3%*3роки)).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 64 % відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок пенсії з 30.09.2016 року та виплачувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1 ) основний розмір пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з розрахунку 64% відповідної суми грошового забезпечення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 Р.Н.О.К.П. П . НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна