Рішення № 84670241, 30.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року справа №320/5050/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Говорова Павла Володимировича, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного виконавця Говорова Павла Володимировича, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Говорова П.В. від 06 червня 201.9 року ВП № 56303328;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Говорова П.В. від 06 червня 2019 року ВП №56803328.

Обґрунтовуючи такі вимоги позивач зазначив, що на примусовому виконанні Приватного виконавця Говорова Павла Володимировича перебував виконавчий напис від 31.10.2017 №25134 Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованості в сумі 871503,78 грн., виконавче провадження № 36803328.

Позивач наголошує, що станом на день подання цього позову в нього, Боржника, як сторону виконавчого провадження не належним чином - було повідомлено про хід виконавчого провадження та прийняті процесуальні рішення, зокрема про повернення виконавчого документу стягувачу та стягнення з боржника виконавчого збору/винагороди приватного виконавця. Позивач вважає, що правові підстави для стягнення виконавчого збору та винагороди виконавця з урахуванням повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою без фактичного виконання рішення та заборони, встановленої Законом України Про виконавче провадження на стягнення виконавчого збору у випадку виконання рішення приватним виконавцем, у відповідача були відсутні.

Враховуючи викладене, позивач вважає спірні постанови прийняті необгрунтовано, протиправно, відповідно підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2019вікрито провадження в даній адміністративній справі.

Відповідач правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України на подання відзиву не скористався.

Протокольною ухвалою суду від 26.09.2019 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На примусовому виконанні Приватного виконавця Говорова Павла Володимировича перебував виконавчий напис від 31.10.2017 №25134 Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованості в сумі 871503,78 грн., виконавче провадження № 36803328. Вказане провадження відкрито на підставі виконавчого напису від 31.10.2017 №25134 Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А.

В межах даного виконавчого провадження відповідачем прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Говорова П.В. від 06 червня 201.9 року ВП № 56303328; постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Говорова П.В. від 06 червня 2019 року ВП №56803328.

Окрім того, в межах ВП №56803328 06.06.2019 Приватним виконавцем Виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Позивач вважає постанови відповідача про стягнення з боржника основної винагороди та витрат виконавчого провадження протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Згідно з ч.5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Позивач зазначає, що про повернення виконавчого документа стягувачу та наявність виконавчого провадження про стягнення з нього виконавчого збору/винагороди приватного виконавця Говорова П.В. він дізнався отримавши Постанову від 12.07.2019 року про примусове виконання Приватним виконавцем Трофименко М.М. постанови приватного виконавця Говорова П.В. про стягнення основної винагороди у розмірі 87 150. 37 грн. у зв`язку з чим оголошено розшук транспортного засобу. Окрім зазначеної суми стягнення іншої інформації про стан виконавчого провадження та про прийняті вказаної постанови Відповідачем - інформації в позивача не було, належним чином, в передбачений законом строк - на наступний день після прийняття, - постанови позивачу надіслані не були.

На підтвердження дотримання строку звернення до суду з цим позовом позивач додав до позовної заяви відповідь на інформаційний запит приватного виконавця Говорова П.В. від 15.08.2019 року, отриману 13.09.2019 року, разом з якою були надіслані оскаржувані постанови. У зв`язку з цим, просить суд поновити пропущений строк на звернення до адміністративного суду.

Суд зазначає, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи, що позивач дізнався про порушення своїх прав із відповідь на інформаційний запит приватного виконавця Говорова П.В. від 15.08.2019 року, отриману 13.09.2019 року, разом з якою були надіслані оскаржувані постанови., а також те, що відповідачем не надано доказів надсилання спірних постанов позивачу, суд визнає причини пропуску десятиденного строку для звернення до адміністративного суду поважними, тому вважає за можливе такий строк поновити.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII). Закон № 1404-VIII визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону № 1404-VIII закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Приватним виконавцем Говоровим П. В. нехтуються встановлені законом обов`язки, що грубо порушує права позивача як сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів - діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів:

1) верховенства права;

2) законності;

3) незалежності;

4) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

5) обов`язковості виконання рішень;

6) диспозитивності;

7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами;

8) розумності строків виконавчого провадження;

9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

10) Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Таке нехтування нормами Закону України Про виконавче провадження, несумлінне ставлення до виконання обов`язку щодо надіслання документів виконавчого провадження, недотримання гласності при здійсненні виконавчих дій суперечить принципу законності та грубо порушує права та інтереси боржника, в тому числі і право на оскарження дій приватного виконавця стороною виконавчого провадження у передбачений законом спосіб.

Згідно зі ст. 42, 45 Закону України Про виконавче провадження Винагорода приватного виконавця сплачується за вчинення виконавчих дій.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Якщо суму стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Таким чином, витрати виконавчого провадження в даному випадку могли бути зроблені приватним виконавцем за рахунок авансового внеску або власних коштів, і тільки вже у випадку стягнення сум з боржника, на стадії їх розподілу віднесені на рахунок боржника.

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Таким чином, законом встановлено правові підстави для стягнення винагороди виконавця, які в даному виконавчому провадженні відсутні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 18 закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

При визначенні розміру основної винагороди в оскаржуваній постанові приватний виконавець не врахував того, що підставою для сплати приватному виконавцю винагороди є вчинення ним виконавчих дій із забезпечення повного або часткового стягнення з боржника на користь стягувача зазначеної у виконавчому документі суми. В той же час в межах виконавчого провадження ВП № 56803328 грошові кошти, присуджені на користь стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи, за виконавчим написом нотаріуса Чуловського Володимира Анатолійовича приватним виконавцем з боржника, ОСОБА_1 , не стягувалися, а відтак відсутні підстави для стягнення з нього на користь приватного виконавця Говорова П.В. основної винагороди.

Суд зазначає, що оскаржувані постанови не відповідають критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 КАС України, а саме:

прийняті не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

- постановлені необгрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без врахування відсутності фактичного виконання рішення суду та факту наявності заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання;

- прийняті небезсторонньо, упереджено, з розумінням перспективи судового оскарження виконавчого напису нотаріусу, який є виконавчим документом, та наявності заборони Подільського районного суду міста Києва в межах забезпечення позову проводити примусову реалізацію нерухомого майна;

- постанови прийняті нерозсудливо, без з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів боржника і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), виконавчий документ повернуто Стягувачу, який в будь-який момент може звернутися з заявою про прийняття його до примусового виконання повторно, що знову призведе до стягнення витрат виконавчого провадження та винагороди державного або приватного виконавця, що суттєво погіршує майновий стан боржника, та фактично є двічі притягненням його до майнової відповідальності;

- постанови прийняті без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, без належного повідомлення боржника, як то вимагає закон, на наступний день після прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, відповідачем не наведено доказів на підтвердження правомірності спірних постанов про стягнення з боржника основної винагороди та виконавчих витрат.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1536,80 грн. тому беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу суму понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича від 06 червня 201.9 року ВП № 56303328.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича від 06 червня 2019 року ВП №56803328.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.