Рішення № 84670163, 02.10.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2019 р. справа № 300/1642/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної, моральної шкоди та компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - відповідач) про визнання бездіяльності щодо ненадання безоплатної вторинної допомоги протиправною, зобов`язання надати безоплатну вторинну допомогу та стягнення 100 000 гривень матеріальної і моральної шкоди.

07.08.2019 ухвалою суду відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної і моральної шкоди, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач заявлені позовні вимоги щодо предмета спору обґрунтовує тим, що відповідач відмовив йому у надання безоплатної вторинної допомоги, що є наслідком протиправної бездіяльності та підставою для зобов`язання надати безоплатну вторинну допомогу, стягнення 100 000 гривень матеріальної і моральної шкоди та 10 000 гривень компенсації за його приниження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовних вимог не визнав. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на те, що позивач неодноразово звертався до відповідача за безоплатною вторинною допомогою і відповідачем така допомога надавалася, тому в діях відповідача відсутня протиправна бездіяльність та підстави для стягнення матеріальної і моральної шкоди, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

22.08.2019 позивач подав доповнення до позовної заяви з додатковою вимогою про стягнення 10 000 гривень компенсації за приниження.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

09.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із зверненням про надання безоплатної вторинної допомоги, що передбачає складання процесуальних документів та представництво інтересів потерпілого у кримінальному провадженні за №12013090010002928 за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України (а. с. 19).

Відповідач, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17, частини 3 статті 19, пункту 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та на підставі звернення позивача від 09.11.2017, видав наказ «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » за 821/03 від 10.11.2017, доручення для надання вторинної безоплатної правової допомоги за №0000719 від 10.11.2017 адвокату Кучер Надії Юзефівні для складання процесуальних документів та представництва інтересів потерпілого у кримінальному провадженні за №12013090010002928 за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України (а. с. 21, 22).

Також, відповідач відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17, частини 3 статті 19, пункту 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та на підставі звернення позивача від 13.12.2017, видав наказ «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » за 950/03 від 14.12.2017, доручення для надання вторинної безоплатної правової допомоги за №0000869 від 21.12.2017 адвокату Жичицькій Світлані Романівні для складання процесуальних документів та представництва інтересів позивача у справі щодо відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами, про що повідомлено позивача (а. с. 24 - 26).

05.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про заміну адвоката у справі щодо відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами (а. с. 27).

На вказану заяву позивача відповідач видав наказ «Про заміну адвоката» за № 19-з, яким припинив дію доручення від 21.12.2017 за № 0000869 для складання процесуальних документів та представництва інтересів позивача у справі щодо відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами, виданого адвокату Жичицькій С.Р., з 05.03.2017, та видав доручення для надання вторинної безоплатної правової допомоги за №00000186 від 06.03.2018 адвокату Луговому Михайлу Романовичу для складання процесуальних документів та представництва інтересів позивача у справі щодо відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами, про що повідомлено позивача (а. с. 28 - 29).

Закон України «Про безоплатну правову допомогу» відповідно до Конституції України визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.

Цей Закон регулює правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб`єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб`єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу, що встановлені цим Законом (частина 1 статті 2 Закону).

Частина 1 статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначає поняття безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Стаття 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначає суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, пунктом 1 частини 1 якої до них віднесено особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

Позивач є особою з інвалідністю, якому встановлена ІІ група інвалідності, внаслідок трудового каліцтва.

Тобто, позивач є суб`єктом права на безплатну вторинну правову допомогу на всі види правових послуг, передбачених частиною 2 статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Згідно з статтею 16 даного Закону Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги (частина 1).

Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону (частина 4).

Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України (частина 5).

Діяльність Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці (частина 7).

Тобто, відповідач є суб`єктом надання безоплатної вторинної правової допомоги, що здійснює повноваження, визначені статтею 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Згідно з статтею 17 даного Закону центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, серед іншого: приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги; забезпечує складення процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Якщо особа подала звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, до територіального органу юстиції, цей орган зобов`язаний протягом трьох днів з дня подання звернення надіслати його до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, діяльність якого поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний у семиденний строк з дня отримання звернення особи прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Якщо особа належить до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи.

Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз`ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Згідно з статтею 20 даного Закону особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону; особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу; вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними; особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання; особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

У разі якщо особі відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги на підставі пункту 5 частини першої цієї статті, до рішення про відмову додається письмове роз`яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Відповідно до частини 2 статті 24 цього ж Закону адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі: хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору; відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених законом; зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення; припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги; неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю; виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу; наявності інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» адвокат або працівник Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, зобов`язаний: неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів; надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правову допомогу; приймати до провадження справи осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до договорів, укладених з Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, або наказів, виданих Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги; не розголошувати конфіденційну інформацію про особу, яка стала відомою у зв`язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

Враховуючи встановлені обставини справи та аналіз вказаних норм права, суд встановив виконання відповідачем повноважень суб`єкта надання безоплатної вторинної правової допомоги, визначених статтею 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» на звернення позивача ним прийняті рішення про надання безоплатної вторинної допомоги, видані дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги, рішення про заміну адвоката, а тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати безоплатну вторинну правову допомогу за зверненнями позивача.

Щодо твердження позивача про звернення ним до відповідача про заміну адвоката Лугового М.Р., суд зазначає, що відсутні на підтвердження цих обставин, будь-які звернення чи заяви позивача.

Обґрунтовуючи свої доводи щодо факту відмови в наданні безплатної вторинної правової допомоги позивач вказує на відсутність наданої уповноваженими особами відповідачем адвокатами якісно та в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги, а отримані послуги оцінює як такі, що зашкодили його правам та інтересам.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Згідно з частиною 2 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі обов`язки, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" , іншими законами України.

Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» оцінка якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги здійснюється за зверненням органів місцевого самоврядування, а безоплатної вторинної правової допомоги - за зверненням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, комісіями, утвореними для цієї мети радами адвокатів регіонів.

Суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства, при ухваленні рішення в спорі в цій адміністративній справі, рівно, як і в будь-якому іншому переданому на вирішення адміністративного суду публічно-правовому спорі, вирішує питання, визначені статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України та наділений повноваженнями, визначеними статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, розглянувши доводи позивача про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, внаслідок забезпечення відповідачем здійснення представництва інтересів позивача в судах адвокатами, які не надали якісної та повної правової допомоги, суд вказує, на приналежність вказаних правовідносин між суб`єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу та суб`єктом надання безоплатної вторинної правової допомоги до сфери регулювання нормою права, визначеною частиною 2 статті 25 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яку належить застосовувати до цих відносин.

У зв`язку з чим, суд зазначає, що єдиним суб`єктом, що наділений повноваженням здійснити оцінку якості, повноти та своєчасності надання адвокатом безплатної вторинної правової допомоги, є комісія, утворена для цієї мети радами адвокатів регіонів.

Суд не наділений повноваженнями для здійснення оцінки якості, повноти та своєчасності надання позивачу безоплатної вторинної правової допомоги адвокатами, уповноваженими відповідачем.

Зазначені позивачем обставини, відповідно до частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути підтверджені іншим засобом доказування.

За відсутності відповідної оцінки якості, повноти та своєчасності надання адвокатом безоплатної вторинної правової допомоги комісією, утвореною радами адвокатів регіонів, є недоведеними допустимими доказами обставини відмови в надані позивача безоплатної вторинної правової допомоги, внаслідок не надання якісної та в повному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги адвокатами, призначеними відповідачем.

У зв`язку з цим, заявлені позовні вимоги позивача про визнання бездіяльності щодо ненадання безоплатної вторинної допомоги протиправною та зобов`язання надати безоплатну вторинну допомогу є необґрунтовані.

Як наслідок, відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення 100 000 гривень матеріальної і моральної шкоди, та 10 000 гривень компенсації за приниження, оскільки не доведено факту допущення протиправної бездіяльності, заподіяння матеріальної та моральної шкоди.

Враховуючи викладене, відсутні фактичні та правові підстави визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у наданні безоплатної вторинної правової допомоги, зобов`язання надати безоплатну вторинну правову допомогу та стягнути кошти, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вулиця І. Франка, 4, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39762528) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної, моральної шкоди та компенсації, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.