Ухвала суду № 84669847, 02.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 жовтня 2019 року Справа №0440/7019/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №0440/7019/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про:

- визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № Б-3281 від 21.03.2018 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 , як не працюючому пенсіонеру, з урахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, підвищення розміру пенсії відповідно до ч.3 ст.29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, починаючи з дати звернення - 21.03.2018 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 року у справі №0440/7019/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою:

1) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково;

2) визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №Б-3281 від 21.03.2018 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

3) зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, подану до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.03.2018 року, з урахуванням висновків суду;

4) в іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України - повернуто заявникові у зв`язку з пропуском строку звернення.

26.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла повторна заява представника ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій представник позивача просить поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування висновків суду при виконанні постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 року по справі №0440/7019/18.

В обґрунтування заяви зазначено, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 року було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, подану 21.03.2018 року, з урахуванням висновків суду. Зокрема, судом встановлено, що позивачем для призначення пенсії подано документ, який підтверджує її належність до громадянства України, яка має право на відповідне пенсійне забезпечення. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення від 21.02.2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Заявник вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ігноруючи висновки суду, викладені в постанові від 23.01.2019 року, винесло рішення від 21.02.2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 Посилаючись на постанову Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №646/6250/17, представник позивача вважає, що до даних правовідносин слід застосувати частину 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи заяву представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 4 статті 383 КАС України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У заяві зазначено, що позивач дізналась про порушення своїх прав та інтересів з рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 21.02.2019 року.

Водночас, заяву про визнання протиправними дій, подану в порядку статті 383 КАС України, представник позивача здав до поштової установи - 20.09.2019 року, що підтверджується відміткою поштового штемпеля на конверті.

Таким чином, позивачем пропущено десятиденний строк для звернення до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України.

Та обставина, що представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20.05.2019 року з позовною заявою про оскарження відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.02.2019 року, не є підставою для поновлення пропущеного десятиденного строку.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Абзацом 2 частини 5 статті 383 КАС України передбачено, що у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Вказана норма є імперативною і не передбачає залишення заяви без руху з можливістю усунення недоліків такої заяви.

Також, до спірних правовідносин не може бути застосована стаття 122 КАС України, оскільки вона встановлює строки звернення до суду лише з позовними заявами.

Крім того, суд зазначає, що КАС України не передбачена можливість повторного подання заяв в порядку статті 383 КАС України.

В разі незгоди позивача з ухвалою суду від 10.09.2019 року, належним способом захисту порушеного, на думку представника позивача, права ОСОБА_1 є апеляційне оскарження зазначеної ухвали.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення та визнання протиправними дій, яка направлена до суду 20.09.2019 року не відповідає вимогам встановленим у статті 383 КАС України та підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України - повернути заявникові.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар