Рішення № 84669638, 17.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року Справа № 160/4679/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В. при секретарі судового засідання -Пухловій Ю.С. за участі: представника позивача - ОСОБА_1 . представника відповідача - Венгера Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у м.Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2019р. ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0909868-1317-0414 від 27 квітня 2018р. Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення коштів з ОСОБА_2 в сумі 11 714, 40 грн., як таке, що не відповідає чинному законодавству України.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначено, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/9150/18 (головуючий суддя - Віхрова В.С.), під час розгляду якої представник податкового органу заявив, що існує копія корінця податкового повідомлення-рішення №0909868-1317-0414 від 27.04.2018р., що направлялась позивачу, а також зазначив, що розрахунок повідомлення-рішення №0909868-1317-0414 від 27.04.2018р. на суму 11 714, 40 грн. був зроблений з нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 1464, 3 кв.м. Позивач зауважує, що відповідачем при формуванні спірного рішення не враховано рішення Зеленодольської міської ради 24 сесії VII скликання за №366 від 25.01.2017р., яким передбачено пільги з податку, що сплачується на території Зеленодольської міської ради з об`єктів нежитлової нерухомості: у розмірі 50 відсотків на об`єкти оподаткування, що не використовуються їх власниками; в розмірі 100 відсотків громадським об`єднанням, благодійним організаціям, релігійним організаціям, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). При цьому, позивач зауважила, що на момент придбання нею відповідного об`єкта нерухомості житлова будівля не використовувалась ОСОБА_2 , а використовується з 01.10.1999р. до 01.10.2019р. з правом викупу Релігійною Громадою Святого Василя Великого Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату.

28.05.2019р. ухвалою суду було відкрито провадження у справі за вищезазначеним позовом та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Крім того, у даній ухвалі суд задовольнив клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду з позовною заявою та ухвалив поновити ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк звернення до суду у справі №160/4679/19.

13.06.2019р. до суду надійшов від представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відзив проти адміністративного позову, в якому відповідач зазначив, що ОСОБА_2 є фізичною особою, у власності якої перебуває нежитлова будівля загальною площею 1464,3 кв.м. на підстав договору купівлі-продажу ВВТ №364643, ВВТ №364644 від 22.12.2004р. При цьому, як зауважив контролюючий орган, зі змісту п. 1.6 договору слідує, що ОСОБА_2 не використовує відповідний об`єкт нерухомості, у зв`язку з чим з урахуванням загальної площі нерухомого майна та п. 4.2 рішення Зеленодольської міської ради №366 від 25.01.2017р., контролюючим органом сформовано спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік в сумі 11 714, 40 грн.

04.07.2019р. суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про залучення Релігійної Громади Святого Василя Великого Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату в якості третьої особи на стороні позивача.

23.07.2019р. суд ухвалив виключити з кола відповідачів у справі №160/4679/19 Державну фіскальну службу України.

Представник позивача у судовому засіданні 17.09.2019р. позовну заяву підтримав та просив задовольнити її в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.09.2019р. заперечував проти задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позов та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, свідків, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.12.2004р. між Відкритим акціонерним товариством «Таврія» (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлового будинку - магазину « Універмаг » з сараєм, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1464,3 кв.м., до якого відноситься сарай (цегла) загальною площею 38,8 кв.м.

У п. 1.6 вказаного договору зазначено, що відносно нежитлового будинку за договором укладено договір оренди приміщення з парафією Української православної церкви Київського Патріархату від 10.09.1999р. на період з 01.10.1999р. до 01.10.2019р. з правом послідуючого викупу.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у приватній власності ОСОБА_2 перебуває об`єкт нерухомості (будинок магазину « Універмаг » з сараєм) за реєстраційним номером 8232713, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із наданої до суду Довідки Виконавчого комітету Зеленодольської міської ради №3016/02-11 від 10.07.2019р., Храм Релігійної Громади Святого Василя Великого Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату знаходиться в будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та використовується релігійною організацією, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законом порядку та використовується виключно для потреб Зеленодольської релігійної громади.

27.04.2018р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» за №0909868-1317-0414, яким контролюючий орган нарахував позивачу податкове зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2017 рік в сумі 11 714, 40 грн.

ОСОБА_2 вважає вказане рішення податкового органу протиправним та таким, що прийнято з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим ОСОБА_2 звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014р., який набрав чинності з 01.01.2015р., запроваджено новий місцевий податок, зокрема податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із ст. 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпунктами 266.2.1 та 266.3.1 пунктів 266.2 та 266.3 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

У відповідності підпункту 266.3.2 пункту 266.3. статті 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Аналізуючи зазначені норми пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, можна дійти до висновку, що база оподаткування об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом не тільки на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

У судовому засіданні від 17.09.2019р. представником позивача надано до суду клопотання про залучення до матеріалів справи додаткового доказу, а саме: копії податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Ф» за №0062477-5650-0414 від 18.04.2019р.

Зі змісту зазначеного податкового повідомлення-рішення слідує, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області нараховано позивачу податкове зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2018 рік в сумі 27 257, 94 грн.

При цьому, судом встановлено, що в суму податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0062477-5650-0414 від 18.04.2019р. контролюючим органом включено Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості як за 2018 рік, так і за 2017 рік.

Представник відповідача жодних пояснень з цього приводу до суду не надав, як і доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в якому ОСОБА_2 нараховано податкове зобов`язання за 2017 рік є відкликаним (скасованим).

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з вищенаведеним суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених ОСОБА_2 до суду позовних вимог та наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення контролюючого органу.

З огляду на викладене, адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) відповідно до квитанції №0.0.1362942402.1 від 23.05.2019р. (дата валютування - 24.05.2019р.), яка міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0909868-1317-0414 від 27 квітня 2018р. Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення коштів з ОСОБА_2 в сумі 11 714, 40 грн. (одинадцять тисяч сімсот чотирнадцять гривень сорок копійок), як таке, що не відповідає чинному законодавству України.

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 вересня 2019 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко