Рішення № 8466910, 19.11.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2009 Справа № 15/31

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод", вул. Салганна, 14-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39612

до Приватного підприємства "Науково-виробниче торговельне об’єднання "Україна", пр. 50 років Жовтня, 50, кв. 30, м. Кременчук, Полтавська область, 39622

про стягнення 21629,46 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача:           не з’явився;

Від відповідача:           не з’явився.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 21629,46 грн., з яких: 15019,00 грн. –основна заборгованість, 3777,69 грн. –пеня, 2832,78 грн. –інфляційні витрати та три проценти річних.

Сторони в судове засідання не з’явилися, причин неявки суд не повідомили, відповідач відзив на позов не надав.

Суд зваживши, що сторони належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення ухвали суду від 03.11.2009 року, визнав за можливе розглянути справу по суті за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

16.06.2007 року сторонами був укладений договір № 96 (далі –Договір), за яким продавець зобов’язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності, номенклатура, комплектність, ціна яких указана в специфікаціях, а кількість в накладних, які являються невід’ємною частиною Договору.

Як свідчить видаткова накладна № 972 від 01.09.2008 року та довіреність серії ЯОЛ №511007 від 01.09.2008 року позивач передав, а відповідач отримав товар –підставки для 2 кузовів Geely MR кількістю 38 штук на загальну суму 11799,00 грн., за видатковою накладною № 1027 від 22.09.2008 року, довіреність серії ЯОЛ № 511010 від 22.09.2008 року передано підставки для 2 кузовів Geely MR в кількості 47 штук на загальну суму 10208,40 грн.

Пунктом 2 додаткового погодження № 1 від 14.08.2007 року до Договору № 96 від 16.06.2007 року сторони змінили порядок розрахунків за товар (п. 4.3 Договору), домовившись, що покупець здійснює оплату вартості товару згідно виставленого рахунку за ціною, указаною сторонами в специфікації, яка являється невід’ємною частиною договору, на протязі 5-ти днів з моменту поставки товару. Тобто останнім днем розрахунку за накладною № 972 від 01.09.2008 року є 06.09.2008 року, а за накладною № 1027 від 22.09.2008 року є 27.09.2008 року.

Однак оплата за отриманий товар належним чином виконана не була. Актом звірки взаємних розрахунків сторони погодились, що станом на 01.10.2008 року за відповідачем числиться основна заборгованість в розмірі 20019,00 грн. На неодноразові звернення позивача про сплату заборгованості (копії листів та претензій в матеріалах справи) зі сторони відповідача належним чином відреаговано не було. Згідно розрахунку позивача, станом на момент подання позову основна заборгованість відповідача по Договору становить 15019,00 грн.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов’язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов’язань з оплати вартості отриманого товару.

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості. За таких обставин стягненню з відповідача підлягає заборгованість за переданий у власність товар у розмірі 15019,00 грн.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати. Позивачем надано уточнений розрахунок від 02.11.2009 року (в матеріалах справи) та заявлено до стягнення 2148 грн. 58 коп. пені за 194 дні прострочки в період з 06.09.2008 року по 22.03.2009 року. Суд задовольняє вимоги про стягнення пені частково виходячи з наступного.

Згідно п. 2 додаткового погодження № 1 від 14.08.2007 року оплата товару здійснюється на протязі 5-ти днів з моменту поставки товару. Перша видаткова накладна про відпуск товару за Договором датується 01.09.2008 р. (№972), отже виходячи з положень ст. 253 Цивільного кодексу України 06.09.2008 року є останнім днем платежу, а нарахування пені по цій накладній слід здійснювати починаючи з 07.09.2008 року, по накладній від 22.09.2008 року (№1027) нараховувати пеню слід з 28.09.2008 року.

Крім цього, відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідачем перевищено межі цього строку.

Таким чином до стягнення підлягає 1998,26 грн. пені за період з 07.09.2008 року по 05.03.2009 року (180 календарних днів), розмір якої відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. В іншій частині вимог про стягнення пені у позові відмовляється.

Стаття 625 ЦК України визначає обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано 3744,63 грн. інфляційних витрат з 06.09.2008 року по 23.09.2009 року. При перевірці розрахунку цієї суми судом виявлено її завищення з боку позивача, тому вимога про стягнення інфляційних витрат з відповідача задовольняються частково: –2556,55 грн. в період з вересня 2008 року по вересень 2009 року.

Вимога про стягнення 3% річних в розмірі 491,12 грн. за 371 календарних днів з 14.09.2008 року по 23.09.2009 року задовольняються повністю.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробниче торговельне об’єднання "Україна", пр. 50 років Жовтня, 50, кв. 30, м. Кременчук, Полтавська область, 39622, код ЄДРПОУ 34792961, р/р 26008089800276 в КФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 331854 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод", вул. Салганна, 14-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39612, код ЄДРПОУ 23555692, р/р 26004055232868 у ПГРУ Приватбанку Відділення "Кременчуцька філія", МФО 331401:–15019 грн. 00 коп. основної заборгованості; 1998 грн. 26 коп. пені; 2556 грн. 55 коп. - інфляційних витрат; 491 грн. 12 коп. - три відсотки річних; 200 грн. 64 коп. - відшкодування витрат по оплаті держмита; 218 грн. 92 коп. –відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    Пушко І.І.