Рішення № 84668991, 02.10.2019, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1170/19

Провадження № 2-а/188/17/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Фесик Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Павлоградського відділу поліції Головного Управління національної поліції у Дніпропетровській області Чуднівця Дмитра Валентиновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського Павлоградського відділу поліції Головного Управління національної поліції у Дніпропетровській області Чуднівця Дмитра Валентиновича (далі – відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 16.08.2019 відповідачем була складена постанова серії ДП018 № 051485 (далі - постанова), за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та накладено штраф у розмірі 340 грн 00 коп.

Вказана постанова вмотивована тим, що 16.08.2019 о 09 годині 00 хвилин позивач керував автомобілем ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому державному технічному контролю, але своєчасно не пройшов технічний огляд, за що передбачена адміністративна відповідальність, встановлена ч. 3 ст. 121 КУпАП.

З вказаною постановою позивач не згоден, оскільки вважає її винесеною з порушенням норм чинного законодавства.

Позивач посилається на те, що він рухався автострадою М-04 на службовому автомобілі, який належить комунальному закладу «Петропавлівська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради» ( далі – Петропавлівська ЦРЛ) у напрямку м. Павлоград до лабораторії ВІЛ - СНІД для здачі аналізів пацієнтів лікарні. На 327 км автостради М-04 його зупинив відповідач. Позивач попрохав поліцейського повідомити йому причину зупинки. Відповідач назвав причиною зупинки його бажання перевірити у позивача документи. Позивач сказав відповідачу, що така причина зупинки є незаконною, але поліцейський на зауваження не зреагував та наказав позивачу передати йому реєстраційні документи на авто та посвідчення водія для перевірки. Перевіривши документи, відповідач заявив, що у позивача відсутній талон про проходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю. Після чого відповідач склав постанову про порушення позивачем ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Позивач наголошує, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов`язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації.

Петропавлівська ЦРЛ, якій належить автомобіль, що ним керував позивач, не є прибутковою установою.

Позивач просить суд визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову серії ДПО18 № 051485, винесену 16 серпня 2019 року поліцейським Павлоградського ВП ГУНП України Чуднівцем Дмитром Валентиновичем, про накладення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, про дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом було встановлено, що постановою серії ДПО18 № 051485 від 16.08.2019 позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. У постанові зазначено, що 16.08.2019 о 09 годині 00 хвилин позивач на 327 кілометрі автостради М – 04 керував автомобілем ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно з ч.1 ст. 77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 051485 від 16.09.2019 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій має право знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи.

Водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Статтею 31 цього Закону передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як, зокрема, перевірка документів особи та зупинення транспортного засобу.

Відповідно до положень ст.ст. 32, 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо транспортний засіб перебуває в розшуку. Поліцейський також має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна з вичерпного переліку підстав). Інших підстав для перевірки документів на право керування транспортним засобом у посадової особи-відповідача в спірних правовідносинах не було. Таким чином, суб`єктом владних повноважень не доведено суду правомірності зупинки автомобіля під керуванням позивача і перевірки документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 4 Розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 13954 від 07.11.2015 року передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, і частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Надаючи оцінку правомірності дій відповідача, суд враховує, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов`язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації.

Рішенням № 105 від 02.11.2016 Західно – Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Комунальний заклад «Петропавлівська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (а.с. 5).

Наказом в.о. головного лікаря Петропавлівської ЦРЛ № 62-к від 02.08.2019 позивача зараховано з 05.08.2019 водієм автотранспортних засобів санітарних з посадовим окладом згідно штатного розпису, з випробувальним терміном два місяці (а.с. 6).

Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд зазначає, що встановлені обставини свідчать про порушення відповідачем норм чинного законодавства, яке виразилося у безпідставній зупинці транспортного засобу та незаконній вимозі про надання позивачем посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб та надання талону про проходження обов`язкового технічного контролю легковим автомобілем, що належить неприбутковій організації, що виключає скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, та тягне за собою неправомірність винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі викладеного, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» ст.ст. 3, 18, 30, 31, 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію», керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 121, 251, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 8-9, 72-77, 241, 242-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_2 , до поліцейського Павлоградського відділу поліції Головного Управління національної поліції у Дніпропетровській області Чуднівця Дмитра Валентиновича, місце знаходження: 51400, вулиця Шевченка, 51, м. Павлоград, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 40108866, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову серії ДПО № 051485 від 16.08.2019, винесену поліцейським Павлоградського відділу поліції Головного Управління національної поліції у Дніпропетровській області Чуднівцем Дмитром Валентиновичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Суддя П. О. Бурда