Рішення № 84664500, 01.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2019Справа № 910/10086/19Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м.Київ, вул. І.Федорова, 32-а, код ЄДРПОУ 30859524)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137)

про стягнення 3 546,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про стягнення 3546,71 грн. виплаченого відшкодування у зв`язку з ДТП, яка сталась 26.06.2018 з вини страхувальника відповідача за полісом АК/7240555.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином було виконано взяті на себе зобов`язання за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7240555 з виплати страхового відшкодування, фактичний розмір завданої власнику автомобіля страхувальника позивача шкоди, право вимоги отримання відшкодування якої ним набуто, становить 14 140,71 грн., однак відповідачем здійснено відшкодування у сумі 10094,31 грн., недоплата з урахуванням 500,00 грн. франшизи, складає 3546,71 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.08.2019 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

14.08.2019 відповідач подав до суду засобами поштового зв`язку відзив на позов, у відповідності до якого учасник справи проти заявлених позовних вимог заперечує, вказує на невірність визначення позивачем розміру відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, зокрема неврахування коефіцієнту фізичного зносу при розрахунку розміру понесеного збитку по рахунку № 2310277679-1 від 04.07.2018, який, натомість, відповідач врахував при виплаті відшкодування у розмірі 10 594,31 грн.,

Позивач відповіді на відзив не надав.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.08.2017 року між ПАВТ «СК «Українська страхова група» (позивач) ТОВ «Солод Україна» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-17-00316, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_1 .

26.06.2018 у с.Залісся Київської області року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Mercedes-Benz», державний № НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням ОСОБА_2 .

Згідно постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.07.2018 у справі № 361/4008/18, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, внаслідок чого його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

27.06.2018 ОСОБА_3 , як представник ТОВ «Солод Україна» звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку, а також надала усі необхідні документи для виплати страхового відшкодування на її користь.

Відповідно до рахунку ТОВ «Атлант-М Сервіс» № 2310277679-1 від 04.07.2018 та Акту виконаних робіт № 2310277679 від 27.07.2018, вартість виконаних робіт з відновлення пошкодженого в ДТП 26.06.2018 автомобіля страхувальника позивача «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_1 склала 14 140,69 грн.

Згідно Калькуляції № 2310277679 від 04.07.2018 вартість ремонту визначено у розмірі 15 140,71 грн.

12.07.2018 позивач за платіжним дорученням № 14150 від 12.07.2018 на підставі страхового акта № ДККА-61699 від 11.07.2018 відповідно до рахунку ТОВ «Атлант-М Сервіс» № 2310277679-1 від 04.07.2018 та Акту виконаних робіт № 2310277679 від 27.07.2018 перерахував на рахунок СТО суму 14 140,71 грн. відшкодування.

Тобто, фактично позивачем сплачено страхувальнику страхове відшкодування у загальному розмірі 14 140,71 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Mercedes-Benz», державний № НОМЕР_2 з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Провідна» (відповідач у справі) згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/7240555, термін дії з 30.08.2017 по 29.08.2018.

Відповідно до полісу № АК/7240555 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн. та франшизу у розмірі 500,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом «Mercedes-Benz», державний № НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача, позивач направив на адресу відповідача заяву № 30019 від 07.09.2018 про виплату страхового відшкодування в розмірі 14 140,71грн.

Розглянувши вказану заяву, відповідач задовольнив її частково та сплатив позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 10 594,31 грн., що позивач не оспорює.

Оскільки відповідач заяву позивача задовольнив частково, всю суму страхового відшкодування позивачу не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 3546,71 грн. страхового відшкодування, враховуючи 500,00 грн франшизи за полісом № АК/7240555.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Mercedes-Benz», державний № НОМЕР_2 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу засобів № АК/7240555 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір страхового відшкодування в розмірі 14140,71 грн. виплачений по договору добровільного страхування транспортних засобів.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування від 11.07.2018 до страхового акту №ДККА-61699 від 11.07.2018 коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_1 не зазначено.

Ремонтна калькуляція також не містить відомостей про врахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до договору № 28-0101-17-00316 від 11.08.2017 та довідки про ДТП № 3018178644870549, автомобіль «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_1 - 2011 року випуску.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що оскільки складові частини кузова автомобіль «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_1 неодноразово піддавались ремонтним роботам до настання спірного страхового випадку, тому є підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу.

За змістом п.п. 7.36-7.39 Методики ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон`юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за визначеною формулою з урахуванням ціни нової складової частини та коефіцієнта фізичного зносу. Значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

З огляду на викладені положення вбачається, що при визначенні вартості окремої складової частини транспортного засобу, строк експлуатації якої не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ; значення коефіцієнта фізичного зносу не приймається таким, що дорівнює нулю, зокрема, у випадку якщо відповідна складова частина кузова відновлювалася ремонтом або має корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

В даному випадку, доданими відповідачем до матеріалів справи документами (в т.ч. роздруківками витягів з комп`ютерної програми для складання ремонтних калькуляцій AUDATEX) підтверджується, що автомобіль «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_1 до його пошкодження при спірній ДТП, вже ремонтувався, зокрема, мало місце відновлення складових частин. Наведені обставини не спростовані позивачем.

Тож застосування коефіцієнту фізичного зносу у даному випадку є обов`язковим, позивач доказів на підтвердження іншого розміру коефіцієнту фізичного зносу, ніж наданий відповідачем не надав, клопотання про призначення у справі судової експертизи для визначення дійсної вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу не заявляв.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при визначенні суми збитку суд приймає встановлений коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу, що наданий відповідачем, який становить 0,5387.

Позивач не довів існування правових підстав для застосування коефіцієнту фізичного зносу таким, що дорівнює нулю, в порядку, визначеному п. 7.40 Методики.

Згідно розрахунку відповідача, викладеного у відзиві, ним здійснено розрахунок страхового відшкодування, з урахуванням 0,5387 коефіцієнту фізичного зносу від суми 15 140,71 грн вартості відновлювального ремонту та 500,00 грн. франшизи за полісом, що становить 10 594,31 грн., що є обґрунтованим.

Відповідачем здійснено її відшкодування на користь позивача, у розмірі 10594,31 грн., тобто виконано свої зобов`язання перед позивачем у повному обсязі.

Таким чином, оскільки позивачем належними засобами доказування не спростовано доводи та аргументи відповідача щодо попереднього відновлення автомобіля «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, не надано заперечень щодо необхідності застосування коефіцієнту фізичного зносу, підстави для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування заявленої до стягнення заборгованості, яка становить 3546,71 грн., враховуючи, що відповідачем було виконано своє зобов`язання перед позивачем у розмірі 10 594,31 грн., відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю та необґрунтованістю підстав.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак