Ухвала суду № 84660706, 30.09.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою)

Справа № 348/1379/19

Провадження № 1-кп/348/365/19

30 вересня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

з участю прокурора: Марчук С.В.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників: Поповича М.М., Халуса М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090200000182 за обвинувальним актом від 27.06.2019 р. про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 утримується під вартою в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

В судовому засіданні від прокурора поступило клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , який закінчується 07.10.2019 р.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Халус М.М. в судовому заперечили проти продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так як він не має жодного наміру переховуватись від суду, чи вчиняти інші злочини. Також прокурором не доведено факт переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та перебування його в розшуку. Крім того обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, працює по тимчасових заробітках, тобто має міцні соціальні зв`язки. Просять змінити обвинуваченому запобіжних захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник-адвокат Попович М.М. в судовому засіданні підтримали думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 09.08.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 07.10.2019 року.

Під час судового розгляду справи, керуючись ст. 331 ч. 3 КПК України, суд, розглядаючи питання доцільності продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу, вирішує чи є на час розгляду зазначеного питання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, чи вони не зменшилися та не відпали.

Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішені питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів, та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Відповідно до положень ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він раніше судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду. Суд приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, прокурором доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника щодо зміни відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту слід залишити без задоволення, оскільки викладені в клопотаннях обставини не підтверджені та не обґрунтовані належними доказами. Крім того, не надано доказів, які б свідчили про те, що ризики та обставини, які враховувалися при обранні та продовженні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час відпали.

При цьому, суд вважає, що альтернативним запобіжним заходом, який здатний запобігти наведеним ризикам, може бути застава, розмір якої визначений ухвалою суду від 09.08.2019 року, і який слід залишити без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177-178, 331, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 – задовільнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 – запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 15 год. 30 хв. 28 листопада 2019 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

Розмір застави, визначений ухвалою суду від 09 серпня 2019 року у сумі 100350,00 гривень (сто тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок) залишити без змін.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Халуса М.М. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Міськевич О.Я.