Рішення № 8465736, 18.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.10                                                                                 Справа № 11/66пд

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганська

до Приватного підприємства “ЛЕВ ПЛЮС”, м. Луганськ

про стягнення 4350 грн. 97 коп., розірвання договору оренди та виселення орендаря з орендованого приміщення

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача – Долгопола М.Е., дов. № 18-01-00105 від 13.01.2009;

від відповідача –не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди державного майна № 002804/09 від 25.12.2006 в сумі 3392 грн. 12 коп., пені в сумі 927 грн. 43 коп. та 3% річних у розмірі 31 грн. 42 коп., а також про розірвання укладеного сторонами у справі договору оренди та виселення відповідача з приміщення, що є предметом договору оренди державного майна.

Відповідач в судове засідання вдруге не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином шляхом надсилання за належною юридичною адресою процесуальних документів господарського суду.

В судовому засіданні 18.03.2010 позивачем суду надано письмову заяву № 10-01-01296 від 18.03.2010 про відмову від позову у частині вимог про розірвання укладеного сторонами у справі договору оренди державного майна № 002804/09 від 25.12.2006 та виселення відповідача з приміщення, що є предметом вказаного договору оренди. У заяві позивач також повідомив про погашення відповідачем заборгованості з орендної плати у розмірі 3392 грн. 12 коп., що була заявлена до стягнення за даним позовом, та підтримав позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 927 грн. 43 коп. та 3% річних у розмірі 31 грн. 42 коп.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи надані не були, тому справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

25.12.2006 між позивачем та відповідачем у справі був укладений договір оренди державного майна № 002804/09 (а.с. 5-6) (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами якого відповідачеві (орендатору) було передане в строкове платне користування держане майно –нежитлову окремо розташовану одноповерхову будівлю їдальні (пельменної) площею 204,7 кв. м, що перебуває на балансі державного підприємства «Луганськліссервіс»та розташована за адресою: м. Луганськ, вул.. Лісовий проїзд, 1.

Нерухоме майно, що є предметом договору, було передане позивачем відповідачеві за актом приймання-передачі, складеним та підписаним 25.12.2006 (а.с. 7).

Відповідно до умов пунктів 3.1 –3.3 договору орендна плата складає за базовий місяць листопад 2006 року, 1053 грн. 89 коп. без урахування ПДВ; орендна плата за перший місяць оренди –грудень 2006 року, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць листопад 2006 року на індекс інфляції за грудень 2006 року; орендна плата перераховується –70% від суми місячної орендної плати (у розмірі 737 грн. 72 коп. за базовий місяць листопад 2006 року) –в державний бюджет України, 30% від суми місячної орендної плати (у розмірі 316 грн. 17 коп. за базовий місяць листопад 2006 року) –балансоутримувачу, щомісячно, не пізніше 8 числа місяця, наступного за звітним.

Факт передачі відповідачеві орендованого згідно з укладеним сторонами у даній справі договором підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та сторонами у справі не оспорюється.

Відповідно до умов пункту 11.1 договору строк його дії встановлений з 25.12.2006 до 25.11.2007. Строк дії договору продовжений його сторонами в порядку, передбаченому ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»з підстав відсутності заяви однієї із сторін договору про його припинення.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором за період з лютого 2009 року по січень 2010 року включно за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати на користь позивача у розмірі 3392 грн. 12 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача за даним позовом.

Крім суми заборгованості позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 927 грн. 43 коп. та три відсотки річних у розмірі 31 грн. 42 коп.

Заперечень проти позову відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Після звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем квитанціями № 00115 від 02.03.2010 на суму 1000 грн. 00 коп. та № 00341 від 12.03.2010 на суму 2393 грн. 00 коп. сума основного боргу за позовом сплачена.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаю задоволенню частково з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з приписами ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу і інших актів законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Розмір заборгованості відповідача з орендної плати за вказаний у позові період –3392 грн. 12 коп., підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами, а також наданим позивачем суду розрахунком та відповідачем у справі не спростований.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3392 грн. 12 коп. є обґрунтованою, проте у зв’язку зі сплатою відповідачем суми боргу за договором після звернення позивача до суду з даним позовом провадження у справі у частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 3392 грн. 12 коп. підлягає припиненню на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати у цій частині покладаються на відповідача у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до умов пункту 10.3 договору та з урахуванням ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення строків сплати орендної плати у розмірі у розмірі 927 грн. 43 коп.

Сума пені позивачем розрахована за прострочення строків сплати орендної плати за періоди з лютого 2009 року по січень 2010 року. Обґрунтованість розрахунку суми пені підтверджена відповідним наданим суду письмовим розрахунком.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі 927 грн. 43 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до стягнення з відповідача позивачем також заявлено 3% річних у розмірі 31 грн. 42 коп.

Розрахунок 3% річних здійснений позивачем з урахуванням фактичних обставин справи, відповідає чинному законодавству та є обґрунтованим.

В процесі судового розгляду справи позивачем суду надано письмову заяву № 10-01-01296 від 18.03.2010 про відмову від позову у частині вимог про розірвання укладеного сторонами у справі договору оренди державного майна № 002804/09 від 25.12.2006 та виселення відповідача з приміщення, що є предметом вказаного договору оренди. Наслідки часткової відмови від позову позивачеві судом роз’яснені.

З урахуванням викладеного вище провадження у справі у частині позовних вимог про розірвання укладеного сторонами у справі договору оренди державного майна № 002804/09 від 25.12.2006 та виселення відповідача з приміщення, що є предметом вказаного договору оренди, підлягає припиненню на підставі приписів п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати у цій частині позовних вимог з відповідача не стягуються.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню частково, а саме у частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача у справі пені у розмірі 927 грн. 43 коп. та 3% річних у розмірі 31 грн. 42 коп.

Судові витрати стягуються з відповідача до Державного бюджету України, оскільки позивач у встановленому законом порядку звільнений від сплати державного мита, та у розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, п.1-1, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Лев Плюс», м. Луганськ, вул. Лутугінська, буд. 133, код 33351691, на користь Державного бюджету України пеню у розмірі 927 грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 31 грн. 42 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          3. Стягнути з приватного підприємства «Лев Плюс», м. Луганськ, вул. Лутугінська, буд. 133, код 33351691:

- на користь Державного бюджету України на п/р 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач –УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 витрати зі сплати державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили;

- на користь Державного бюджету України на п/р 31211259700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач –УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000, витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутнього у судовому засіданні представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 23.03.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко