Постанова № 84657, 09.08.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 серпня 2006 р. Справа № 14/170(7-НР)

за позовом Державного підприємства „Ужгородське лісове господарство”, с. Кам’яниця Ужгородського району

до відповідача Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород

про визнання недійсним (скасування) податкового повідомлення –рішення від 18.05.2004р. №483-23-1-22114655/4092 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 11644,53 грн.

Суддя С. Швед

За участю представників сторін:

від позивача – Кий В.В., гол. бухгалтер, представник по довіреності від 23.05.2006р. №04-283;

від відповідача –Петрова О.М., начальник юридичного відділу Ужгородської МДПІ, представник по довіреності від 30.03.2006р. №3954/9/10-0; Рогач В.М., головний державний податковий інспектор юридичного відділу Ужгородської МДПІ, представник по довіреності від 17.01.2006р. №415/9/10-0; Дунь М.А., начальник відділу;

Представники сторін у судовому засіданні 09.08.2006р. дали письмову згоду на початок розгляду справи по суті згідно з п. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (протокол судового засідання від 09.08.2006р.).

У зв’язку із зміною назви підприємства судом допущено правонаступником Ужгородського держлісгоспу Державне підприємство „Ужгородське лісове господарство” (ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України).

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведеної Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією перевірки дотримання вимог податкового законодавства Ужгородським державним лісогосподарським підприємством (ділі - Підприємство) за період 2002-2003р.р. (акт перевірки від 17.05.2004р. №33-23-111/22114655) встановлені факти заниження підприємством скоригованого валового доходу за податковий період 2002 року в сумі 25876,77 грн. (в т.ч. 1 кв. -15833,33 грн. –надходження за лісовідновлювальні роботи; 2 кв. –3376,77 грн. –доходи від експорту лісопродукції; 4 кв. –6666,67 грн. –надходження за лісовідновлювальні роботи) в порушення п. 4.1. ст. 4; п.п. 11.3.1., 11.3.5. п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР з відповідними змінами та доповненнями (далі –Закон №334/94-ВР) (Т.1, а.с.а.с. 21-24). За результатами перевірки Підприємству визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток за 2002 рік у сумі 7763,02 грн. (а.с. 25-26) та застосовано штрафні санкції на підставі п.п. 17.1.3.. п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III (далі –Закон №2181-III) у сумі 3881,51 грн. за оспорюваним податковим повідомленням –рішенням від 18.05.2005р. №483-23-1-22114655/4092 (Т.1, а.с. 45).

Позивач, визнаючи факти заниження валового доходу у 2002 році, обґрунтовує позовні вимоги тим, що Підприємство самостійно до початку податкової перевірки виявило допущені помилки у визначенні валового доходу у податковому періоді 2002 року та відобразило їх у податковій декларації за 11 місяців 2003 року та річній за 2003 рік (рядок 02.2), що відповідає порядку виправлення помилок у податковому обліку, передбаченому пунктом 5.1. ст. 5 Закону №2181-III, тому висновки органу державної податкової служби щодо податкового зобов’язання по податку на прибуток за 2002 рік є помилковими.

Відповідач позов не визнав з посиланням на те, що проведені відповідачем коригування валових доходів у 2003 році стосуються податкових періодів саме цього, а не 2002 року.

Крім того, позивачем не виконані вимоги п. 5.1. ст. 5 та п. 17.2 ст. 17 Закону №2181-III щодо сплати суми нібито виявлено ним податкового зобов’язання та штрафу у розмірі 5% такої недоплати за 2002 рік.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує відсутність підстав для задоволення позову з наступного:

Заниження податкового зобов’язання за результатами діяльності за 2002 рік у сумі 7763,02 грн. позивачем визнається, і по розміру не оспорюється. Аргументом позовних вимог є лише посилання позивача на самостійне коригування ним виявлених помилок відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону №2181-III та відображення їх у податкових деклараціях наступного податкового періоду (2003 року).

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону №2181-III якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з п. 17.2 ст. 17 Закону №2181-III платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

У контексті зазначених норм Закону №2181-III платник податків –позивач у спірній ситуації, виявивши самостійно до початку перевірки заниження ним скоригованого валового доходу у періоді 2002 року у сумі 25876,77 грн. та відповідне заниження податкового зобов’язання за цей період у сумі 7763,02 грн. повинен був: 1) відобразити цю недоплату в уточненому розрахунку та сплатити суму 7763,02 грн. податку та штраф у розмірі 5% недоплати у у сумі 388,15 грн. до надання цього розрахунку або 2) відобразити суму 8151 грн. (7763,02 + 388,15) недоплати у складі декларації за наступний податковий період збільшену на суму штрафу (5%), з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Матеріали справи свідчать про невиконання позивачем законодавчої процедури коригування податкових зобов’язань по недоплаті податку на прибуток за 2002 рік.

Проведені у рядках „02”, 02.2. декларацій по податку на прибуток у попередніх податкових періодах по дохідній частині (відповідно 34,0 тис. грн.. та 54,0 тис. грн..) можуть стосуватися лише попередніх податкових періодів 2003 року, а не 2002 року, оскільки відповідно до ст. 11 (п. 11.1) та ст. 16 (п. 16.4.) Закону №334/94-ВР показники декларацій з податку на прибуток заповнюються з наростаючим підсумком з початку року. Узагальнюючим податковим періодом є календарний рік. Законом не передбачено відображення у звітному річному періоді валових доходів, які не враховані у попередньому річному податковому періоді. А отже, позивач (при умові виявлення помилок за період 2002 року) у декларації за 2003 рік повинен був не коригувати показники доходу, а відобразити суму податкового зобов’язання (недорахованого податку) за 2002 рік, збільшену на суму штрафу, і додати її до податкового зобов’язання за 2003 рік.

Такі показники у деклараціях за 11 місяців 2003 року та 2003 рік відсутні. Відсутні також у декларації за 2003 рік і дані про нараховану та сплачену суму штрафу, у зв’язку з самостійним виправленням помилок (рядок 22 декларації).

Таким чином, позивачем не доведено ні самостійного коригування, ні сплати визначеного перевіркою податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 7763,02 грн. за податкові періоди 2002 року, а також штрафу у розмірі 5% цієї недоплати.

З огляду на наведене позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 7, 55, 72, 86, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Допустити у якості правонаступника Ужгородського держлісгоспу (у зв’язку зі зміною найменування) Державне підприємство „Ужгородське лісове господарство” с. Кам’яниця Ужгородського району.

2. У задоволенні позову про скасування податкового повідомлення – рішення Ужгородської МДПІ від 18.05.2004р. №483-23-1-22114655/4092 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 11644,53 грн. –відмовити повністю.

3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня її прийняття, є обов’язковою до виконання на території України і може бути оскаржена в зазначений строк до Львівського апеляційного господарського суду через Господарський суд Закарпатської області.

Суддя С. Швед

Постанова суду оформлена 22.08.2006р.